solerœd, solerod• ; soleròd, soleròd•
___
Tvoreno cerpanomy perécladomy yz ‹sole•› (u ‹sœly›) za ‘halo-’ ( ← gr. αλο•) ta ‹•rœd / •ròd› za ‘-gen’ ( ← gr. •γενής).
Nagolós na cœnçie.
То Ви rœd і ròd уживаєте як рівнозначні слова?
Docui ne znaiõ cde rœzniça bui mogla bouti, aino. Ceomou?
Можна щось лишити за gen, щось за nation.
Gospodariou Porouchou, a ceomou gadaiete, oge corein slova ‹rœd› ymaché pratvar *ord-? Jaden SISM ci inchuy yacuy slœunic o tœmy ne piché — podaiõty pratvar *rod-
solerœd +
*ord дає ЕСУМ за пратвар *rod. Та поки нема відповіді, чи мінить цим розділенням п. Поруш, що воба твара бивша в друс. мові звучала різно, та даста на письмі віднаково "родъ", тобто є друс. родъ од псл. *ord і є друс. родъ од псл. *rod.
Ну, як був би пратвар *ord-, то ми могли б сподіватися тварів, як-от ‹рад; радя› у бовгарській та ‹рад; радити› у сербській мові, ‹rad; raditi› у словенській, але таких нема — всюди ‹род/rod; родити/roditi›. Як покласти, що пратвар був таки *ord-, то слід було б висунути здогад щодо запожичення тварів на ‘род-/rod-’ в усі юговослов'янські говори з чеської/словацької/української мови чи що, але в такім разі треба пояснити наявність слів на ‘род-’ у найдавніших пам'ятках ст-слов'янської мови та й інше, що є зайво. Це все сугерує думку, що таки пратвар був *rod-
Цікаво послухати Олисійову думку
... воба твара бивша в друс. мові звучалА різно, та далА ЄСТА на письмі ...
То вже ‹даста› у формі аористу
Зміни треба вводити поступово.
Иносе
Так +
Може бути й -чин, і -твір, та й -рід
У навуці плутанина в тямах є зло.