Значення слова
Фтор/флуор — хімічний елемент (символ F) з атомним номером 9, галоген. Також назву «фтор» (флуор) має відповідна проста речовина, що є отруйним та хімічно-активним жовто-зеленим газом.
Приклад вживання

Взаємодія фтору/флуору з багатьма елементами, оксидами і солями, водою протікає дуже енергійно, а з воднем і вуглеводнями — часто з вибухом.

Походження

Твар фтор є від дгр. φθορά “деструкція, нищення, тління”), за корозивну дію гідрофлюорової кислоти, а флуор від лат. fluor "текти", творене перво бритським химиком Humphry Davy в 1813.

Приклади в інших мовах

Гр. φθόριο, гинд. तरस्विनी ("швидкий, плинний"); в инших мовах або від гр., або від лат. слова.

Слово додав

Перекладаємо слово фтор/флуор

tleç
,
telç-
5

Вимова: {tlæt͡ɕ}, {tɛ̝lʲˈt͡ɕ-, tɛ̝lʲˈt͡s-}.

Пратвар: *tyl-yk-os; від корене *tyl- у <тлити>, друс. <тьлити> "руйнувати, нищити" й под. (див. http://oldrusdict.ru/dict.html# слова на тьл-, в т.ч. <тьлити>, звісно крім <тьло> й слів з ним вязаних, бо то є від иншого корене).

Вибір саме сього корене є тому, що в друс. пам'ятках словам з коренем *тьл- "тлити, нищити" відповідають слова грецькі з коренем φθορ-.

אלישע פרוש 6 вересня 2020
7 вересня 2020

По-моєму, калька недоречна, хоча слід ще придивитися.

7 вересня 2020

Розумію що то є калька, та ту йде й о традицію. Дуже тяжко буде без кальки тут ити з мотивації з нуля.
Тяму "калька" є даві ("останнім часом") брано ("ставлення [до неї] є") ге що зле ("негативне", "має негативну конотацію"), на ділі ж ("та насправді") у самій "кальці" не'ма злого нич, из перва ("апріорі").

16 вересня 2020

Згоден, що калька != щось погане зразу ж, але кальку зробити завжди встигнемо, а краще спочатку спробувати придумати слово питоме, що чітко відображає значіння тями, бо часто калька крім "традиції" нічого не дає. Проте се не той випадок, калька недурна. Але! Я проти мотивації творити назву елементу від кореня, що є в слові зі значінням "нищити" (ще й до того ж, слово зараз є невідоме, тому який смисл у ньому є закладено невідомо буде, так само слід лізти гледіти етимологію, як і з черпаною назвою, тоді нащо воно тереба?), бо даватиме хибне в'явлення про елемент, його властивості, бо наразі відкрито безлич сполук із флуором, які нічого не "нищать", а фторидна кислота не є чимось надважливим. Тому гадаю, що як давати вже питому назву елементові, то творити її від хімічних властивостей (ну або фізичних, якщо вони дуже вже особливі) або від простих речей, у хімічному складі яких присутній цей елемент.

зу́бень
0

Основна концентрація фтору в організмі людини присутня саме в зубах людини (до того ж зараз ледь не кожен знає, що фтор є складовою зубної емалі через рекламу зубних паст, ополіскувачів тощо, але се не головне). Те , що фтор займає таке важливе місце в формуванні зубів - навряд чи зміниться, а подивившись на сію назву елементу, одразу буде зрозумілий ізрій слова та постане твердий в'яз із "зубами", що дасть змогу легко зразу запам'ятати назву та біологічне значіння елементу.
Продовжуючи ряд "водень, кисень".
П.М. Либонь краще утворити назву, йшовши від хімічних властивостей флуору, що він є найбільш електровід'ємним (електронеґативним) елементом, найбільш активним неметалом, та поки не знаю як се втілити з погляду словотвору.

Вадим Мельник 16 вересня 2020
17 вересня 2020

Стрічи ("мотивація") знаком "из чого стоїть зубовина" пре ("суперечить") тому, яко перво бі fluor знано. Оже fluor є в зубіх, знано є що йно від середини (40-их) ХХ-ого віку. Перво же бі flour знано користавши з його льжити плавлю круши – тим и є стрічено ("мотивовано") ймя латинське fluor "течи, плити" => "що плавить, лівить плавкість/плавлю", "мякшить", "рідить". Имя φθόριο бі стрічено на то же ("в подібний спосіб"), ино не знаком "плити/течи=>плавити/мякшити/рідити", а знаком "тлити/рушити" => "рушити/мякшити/рідити твердість круши", а не => "тлити-нищити".

Що ("щодо") знайомости слова/корене в имени тями, я'сми проти глядіти йно серед знайомих/частих нині корін, по перше бо корін тих на всі чуджі слова не стане, по друге, деяка дрівність/рідкість корене є ліпша про черствість тям віди.


PS: Ино'сми бачив у вятській бі давніше в ході слово <плавик> за CaF2, fluorite; бі ль у вятській, слово те є тако же дуже добре, тякне бо вірно стоту первісного користання з флуору – плавити (рідити/мякшити) круш.

17 вересня 2020

"Имя φθόριο бі стрічено на то же ("в подібний спосіб"), ино не знаком "плити/течи=>плавити/мякшити/рідити", а знаком "тлити/рушити" => "рушити/мякшити/рідити твердість круши", а не => "тлити-нищити".
Ви сими словами протирічите описові, який Вами й був писаний:
"Твар фтор є від дгр. φθορά “деструкція, нищення, тління”), за корозивну дію гідрофлюорової кислоти."
А флуоридна кислота до плавлення металів не тягне взагалі.
Ваша відміна, насправді, теж суперечить "яко перво бі flor знано".
За дрівні корені я стою як и Ви, лишень доречно використані.
Ваші слова про доречність мотивації творення слова яко латинською та московською суть слушні, якщо додасте слово від "плавити (рідити/мякшити) круш", то я за нього віддам голос.

17 вересня 2020

Про користання з його в плавлі круши пише ягельська Википедия. И про їдкість тако же пише.

17 вересня 2020

Єлисію, не знаю, де Ви в ягельській Википідії побачили таке, бо для мене се є безглуздя, щоб летка кислота використовувалася в плавці металів. Може Вас ізбило се:
"The electrowinning of aluminium relies on the electrolysis of aluminium fluoride in molten cryolite. Several kilograms of HF are consumed per ton of Al produced." Але якщо написано, що "HF are consumed" се НЕ значить, що її використовують прямо для плавки металу. Мається на ввазі, що певна кількість HF піде на вирібництво кріоліту, що є необхідний для зменшення температури плавлення алюміній оксиду за допомогою розчинення останнього в розплаві кріоліту, щоб полегшити проведення електролізу.
Тобто знову ж, в'язати назву флуору зі "знищенням, руйнуванням" "за корозивну дію гідрофлюорової кислоти" або ж за те, що флуор є найбільш активний неметал є НЕДОРІЧНО.
На відміну від в'язу з "плавити (рідити/мякшити) круш", про що вже було писано раніше.

17 вересня 2020

Не то, а се:

<Fluorite, the primary mineral source of fluorine which gave the element its name, was first described in 1529; as it was added to metal ores to lower their melting points for smelting, the Latin verb fluo meaning "flow" gave the mineral its name.>

17 вересня 2020

Ну й до чого тут флуоридна кислота?

17 вересня 2020

До того, що в такій формі є перший відомий досвід з тим елементом.

17 вересня 2020

"Перво же бі flour знано користавши з його льжити плавлю круши – тим и є стрічено ("мотивовано") ймя латинське fluor "течи, плити" => "що плавить, лівить плавкість/плавлю", "мякшить", "рідить"."
Але назва "fluor" має таку назву не завдяки флуоридній кислоті: "In 1529, Georgius Agricola described fluorite as an additive used to lower the melting point of metals during smelting. He penned the Latin word fluorés (fluor, flow) for fluorite rocks. The name later evolved into fluorspar (still commonly used) and then fluorite."

Але се не є головне. Головне, що творити назву даного елементу від "плавити (рідити/мякшити)" є набагато влучніша (а як ви гадаєте, що слід передавати традицію, то й назва "флуор" є давніша за "фтор").

17 вересня 2020

<Але се не є головне. Головне, що творити назву даного елементу від "плавити (рідити/мякшити)" є набагато влучніша (а як ви гадаєте, що слід передавати традицію, то й назва "флуор" є давніша за "фтор").>

Нісми проти.

тлець
0
Богдан Грищенко 30 травня 2021
30 травня 2021

Ouge e.

8 лютого

Ще не було

плавинець
0

По-перше, від "плисти" (флуор). По-друге, "плавити" ("плавикова кислота")

Роман Роман2 25 березня
топець
0

Від "топити" -- "плавити"

Роман Роман2 25 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями