Від "затримати" та суфіксу для місць "-ня": кав'ярня, лікарня, вирібня...
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/18665-zatrymaty.html#show_point
Бури́тель – Нарушитель (Словарь Грінченка).
r2u.org.ua: буритель
"Порушник" є калькою російського слова і в українській мові є просто видозміною слова "поручник".
Далі:
Лікарня – міце, де ліки. Книгарня – місце, де зберігаються книги. Кав'ярня – місце, де кава.
Тоді логічно буде, що "бурительня" – місце, де зберігають бури́телів (нарушителей).
Не ширте неправду про вятське джерело слова порушник.
Не вім, усе вдно, чи буритня чи бурительня ми є ге місце підтримки чи спонуки бурителів, а не місце йих кари чи затримки. Гадаю, чи проблема не є в сназі – тут марній, либонь – передати тяму вдним словом, бо "гауптвахта" є вдним. Ягельською же тяму сю передаєте дві слові.
"Пору́шник" на заміну російського "нарушитель" з'являється лишень після того, як нас окупували і намагалися знищити як нарід, до того так звали лишень поручників і дві рослині.
Те й саме з росіянізмом "пору́шувати", якого раніші од червоних словники не відають!
r2u.org.ua: порушник
r2u.org.ua: порушувати
*rouxiti в значенні "порушити" знають друс., чеська, слвц., хрв. мови. До чого є тут вятська? Я вже писав се, не йначе, та Ви все свойе про "вятське" порушник ведете. Ще раз, порушник¹ є від *порѫчьник ← *рѫка "рука", порушник² є від **пороушьникъ ← від *роушити ← від *роух-, а назва рослини, може бути, є ще порушник³ – від **пороучьникъ ← від *роучѣи "ручай" (*"росте при ручаї", либонь?).
Чи ж ви самі казали, що не треба рівнятись на инші слов'янські мови? Є в инших, ну то й нехай собі. Ось у ледь не всіх слов'ян є неделя, а в росіян є воскресеннє. То хай собі буде. Повторюю ще раз, досовєтські словники такої тями для "рушити", "порушити" не відають! "Порушувати поведінку", "порушувати закони", "порушувати тихий час" ніхто не говорив на Україні, поки не нав'язали це росіяни! І не має значення, що в инших слов'янських мовах, українська мова до моменту "зближення братськіх язиків" такої тями для слова "рушити" не відала, в чому можете переконатися, порівнявши зі словарями, які не були зафарбовані у колір червоного терору:
r2u.org.ua: *руш*ати
Хіба така дивна буде Вам думка, що відсутність "нарушати" для тями "ламати закон, певні норми" це давня особливість української мови, яка ріжнить її поміж инших слов'янських мов, але лишень після тиску Росії ця особливість зникла, і українська мова прирівнялась до мови російської (з нею – до инших слов'янських мов)?
Слово я готовий "емансипувати" ино коли є численні пам'ятки старовкраїнської мови, де "порушують закони", "порушують норми" та инше. Якщо таке у давніх текстах не трапляється, вибачайте, я не бачу сенсу брати цю норму в українську мову – вбиваючи те, що робить цю мову унікальною (передусім перед мовою російською).
Не рівнятися. Наявність того значення в сього слова в стільку різних словянських мов, та ще й у друс. має казати про те, що воно є своє й у руській. До того, я не знаю в вятській твари +порушить, +порушник, +порушение, тому не йму, як твар порушник у руській може бути калькою з вятської. Від вятських нарушитель, нарушить було би чекати в руській скоріше кальки +нарушник, +нарушувач, +нарушити, +нарушати, +нарушувати, +нарушення.
Осе Вам сточу з давніх памяток (правопис памяток є збережено!):
»Ино намъ тыхъ правъ предковъ нашихъ ... не годитсѧ рухати.« (Посольство в. кн. Ив. Вас. къ в. кн. Лит., 1495 р. – доба ВКЛ) – крім цсл./стсл. чуджого "предковъ" проче каже на явно руські риси сього рядка (зокрема "тыхъ");
»А хто сю грамоту иметь рушити, судить ему Богъ в семь вѣцѣ и въ будущемъ.« (Дух. Сим., 1353 р.) – крім чуджого цсл./стсл. "будущемъ" проче каже на явно руські ("староукраїнські") риси рядка: "хто", "сю", "иметь" як помічне дієслово будучого часу, в т.ч. й кінець "-ть" замість стсл./цсл. чи вят. "-тъ", "въ семь" ( = "в сім" = "in this"), "вѣцѣ" ( = "віці");
»Привѣсили ієсмо наша печат[ь], абъі то крѣпко держат[ь], не изрушити никакими дѣл[ами].« (Грам. Дм. Ольгерд., 1388 р. – доба ВКЛ), староруські риси: послідовне "ѣ", "ієсмо", "абъі"; твар "как-" був у друс., дляд., дчес. та ище в староруську добу – то не є стсл./цсл. чи вятська риса.
Дякую за аргументовану відповідь. Я був неправим.
В бажанні очистити вкраїнську мову, відділивши її від росіїзмів, легко стати сліпим, хто бореться проти усього, що ледь трохи викликає підозри.
Ви мене "розкусили", москва дуже зацікавлена в діду, який днями ночами сидітиме й даватиме слова з докомуністичних словників, замінюючи ними суржик з словників комуністичних. Так?
Єлисію, мій ремст був не до того, що українська мова не знає таких товків для кореня "руш", а до самого слова "порушник" з значенням як у російського "нарушитель". Щойно я перевірив, і давньоруська мова не знала слова "порушник" для сієї тями, а також "нарушитель", а тому не маю ніякого бажання наслідувати московську словотвірну модель. Чому не рушець? Рухач? Ру́шник? Руш? Рухальник? Ще якось?
Українською порушник це "поручитель" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45596-porushnyk-i.html#show_point), а якщо хочемо мати слово для "нарушителя", то годиться брати незайняте слово. Бо тепер коли я назву когось "порушником", то й ясно не буде, чи він рушив закони, чи я йому щось поручив. Безглузда омонімія.
Однакову будову слів, які мали різне значіння з мовою московитів до 1930 року і несподівано стали означати те саме після Сталінщини. Просто таки якесь чудо господнє.
<Українською порушник це "поручитель">
Ose Uam i plodui pisanïa novocuiriliçeiõ.
А яка різниця як писати, якщо вимова однакова? Що "ш" у словах "рушник", "соняшний", "порушник", що "ш" у словах "рушати", "аніруш", "рушаймо" це той самий гук, як не пиши.
Від "ув’язнення" та суфіксу для місць "-ня": кав'ярня, лікарня, вирібня...
r2u.org.ua: ув'язнення
Бури́тель – Нарушитель (Словарь Грінченка).
r2u.org.ua: буритель
"Порушник" є калькою російського слова і в українській мові є просто видозміною слова "поручник".
Далі:
Лікарня – міце, де ліки. Книгарня – місце, де зберігаються книги. Кав'ярня – місце, де кава.
Тоді логічно буде, що "бури́тня" – місце, де зберігають бури́телів (нарушителей).
порушник не може бути калька з вят., бо товк "порушити, нарушити [порядок/ряд, правила, право]" є в дієслова рушити (та похідних тварїх) и в друс., и в чеській, и в слвц., и в хорв. (http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search – rušiti).
[порушник] від /поручник/ є алофонична вимова /чн/ як [шн], а в /порушник/ є вимова /ш/ як [ш] первісна – [порушник]¹← *по-рѫк-ьн-ик- та [порушник]² ← /порушник/ ← *по-роух-ьн-ик- – різні слова, обі питомі.
Але Словник Грінченка не відає такої тями для слова "пору́шити" як аналог російського "нарушать порядок"!
r2u.org.ua: порушити
Те, що схоже значення трапляється у мовах чехів, поляків, словаків, знаєте, зовсім не переконує, що слово в українській мові не може бути наслідком тиску мови російської.
Грінченків є не єдиний словник.
Крім того, коли вже від бурителя, то слушніше було би бурительня, бо буритня є скоріше місця для підтримки чи спонукання до буріння.
Відаю, що не єдиний, та чи не один-однісінький, де немає кальок з російської мови – вочевидь, инші укладачі (як ось Уманець та Спілка) надто переймалися бідністю тогочасної вкраїнської мови, а тому й хапали слів з російської, а подеколи з польської мов, щоб ніхто не сміявся, що слів в Україні мало. Скаже лихий злий язик таке, що мова українська бідна поміж мов европейськіх, а вони покажуть словник, головою тнуть у сторінки, на, дивись, слів повно у нас є. Проблема в тім, що слова ці будуть невкраїнські, а московські і польські!
Я поважаю Грінченка передусім за те, що він не намагався калькувати російські слова, бо дуже чимало словників цим грішать по вінця і через край.
ПС. Слова "бурительня" таки додав.
Коли під калькою Ви хибно розумієте запозичення з рос. м., то в Грінченка є їх досить.
Я різню кальки і некальки, знаю, що люди плутають це, тому й дав на Словотвір слово "калька":
калька
Там ж і написав був:
"Новотвір дозволить побороти неправильне розуміння слова "калька" у хибній тямі "пряме запозичення", що є помилкою".
Якщо слова Ваші про кальки у Словарі Грінченка є святою правдою... Чорт забирай все, дуже маю сподівання, що їх там мало.
Я йих там бачив богато.
Печаль.
