"Пору́шник" на заміну російського "нарушитель" з'являється лишень після того, як нас окупували і намагалися знищити як нарід, до того так звали лишень поручників і дві рослині.
Те й саме з росіянізмом "пору́шувати", якого раніші од червоних словники не відають!
r2u.org.ua: порушник
r2u.org.ua: порушувати

*rouxiti в значенні "порушити" знають друс., чеська, слвц., хрв. мови. До чого є тут вятська? Я вже писав се, не йначе, та Ви все свойе про "вятське" порушник ведете. Ще раз, порушник¹ є від *порѫчьник ← *рѫка "рука", порушник² є від **пороушьникъ ← від *роушити ← від *роух-, а назва рослини, може бути, є ще порушник³ – від **пороучьникъ ← від *роучѣи "ручай" (*"росте при ручаї", либонь?).

Чи ж ви самі казали, що не треба рівнятись на инші слов'янські мови? Є в инших, ну то й нехай собі. Ось у ледь не всіх слов'ян є неделя, а в росіян є воскресеннє. То хай собі буде. Повторюю ще раз, досовєтські словники такої тями для "рушити", "порушити" не відають! "Порушувати поведінку", "порушувати закони", "порушувати тихий час" ніхто не говорив на Україні, поки не нав'язали це росіяни! І не має значення, що в инших слов'янських мовах, українська мова до моменту "зближення братськіх язиків" такої тями для слова "рушити" не відала, в чому можете переконатися, порівнявши зі словарями, які не були зафарбовані у колір червоного терору:
r2u.org.ua: *руш*ати
Хіба така дивна буде Вам думка, що відсутність "нарушати" для тями "ламати закон, певні норми" це давня особливість української мови, яка ріжнить її поміж инших слов'янських мов, але лишень після тиску Росії ця особливість зникла, і українська мова прирівнялась до мови російської (з нею – до инших слов'янських мов)?

Слово я готовий "емансипувати" ино коли є численні пам'ятки старовкраїнської мови, де "порушують закони", "порушують норми" та инше. Якщо таке у давніх текстах не трапляється, вибачайте, я не бачу сенсу брати цю норму в українську мову – вбиваючи те, що робить цю мову унікальною (передусім перед мовою російською).

Не рівнятися. Наявність того значення в сього слова в стільку різних словянських мов, та ще й у друс. має казати про те, що воно є своє й у руській. До того, я не знаю в вятській твари +порушить, +порушник, +порушение, тому не йму, як твар порушник у руській може бути калькою з вятської. Від вятських нарушитель, нарушить було би чекати в руській скоріше кальки +нарушник, +нарушувач, +нарушити, +нарушати, +нарушувати, +нарушення.

Дякую за аргументовану відповідь. Я був неправим.
В бажанні очистити вкраїнську мову, відділивши її від росіїзмів, легко стати сліпим, хто бореться проти усього, що ледь трохи викликає підозри.

Ви мене "розкусили", москва дуже зацікавлена в діду, який днями ночами сидітиме й даватиме слова з докомуністичних словників, замінюючи ними суржик з словників комуністичних. Так?

Однакову будову слів, які мали різне значіння з мовою московитів до 1930 року і несподівано стали означати те саме після Сталінщини. Просто таки якесь чудо господнє.

<Українською порушник це "поручитель">

Ose Uam i plodui pisanïa novocuiriliçeiõ.

А яка різниця як писати, якщо вимова однакова? Що "ш" у словах "рушник", "соняшний", "порушник", що "ш" у словах "рушати", "аніруш", "рушаймо" це той самий гук, як не пиши.

Але Словник Грінченка не відає такої тями для слова "пору́шити" як аналог російського "нарушать порядок"!
r2u.org.ua: порушити
Те, що схоже значення трапляється у мовах чехів, поляків, словаків, знаєте, зовсім не переконує, що слово в українській мові не може бути наслідком тиску мови російської.

Грінченків є не єдиний словник.
Крім того, коли вже від бурителя, то слушніше було би бурительня, бо буритня є скоріше місця для підтримки чи спонукання до буріння.

Відаю, що не єдиний, та чи не один-однісінький, де немає кальок з російської мови – вочевидь, инші укладачі (як ось Уманець та Спілка) надто переймалися бідністю тогочасної вкраїнської мови, а тому й хапали слів з російської, а подеколи з польської мов, щоб ніхто не сміявся, що слів в Україні мало. Скаже лихий злий язик таке, що мова українська бідна поміж мов европейськіх, а вони покажуть словник, головою тнуть у сторінки, на, дивись, слів повно у нас є. Проблема в тім, що слова ці будуть невкраїнські, а московські і польські!
Я поважаю Грінченка передусім за те, що він не намагався калькувати російські слова, бо дуже чимало словників цим грішать по вінця і через край.

ПС. Слова "бурительня" таки додав.

Коли під калькою Ви хибно розумієте запозичення з рос. м., то в Грінченка є їх досить.

Я різню кальки і некальки, знаю, що люди плутають це, тому й дав на Словотвір слово "калька":
калька
Там ж і написав був:
"Новотвір дозволить побороти неправильне розуміння слова "калька" у хибній тямі "пряме запозичення", що є помилкою".

Якщо слова Ваші про кальки у Словарі Грінченка є святою правдою... Чорт забирай все, дуже маю сподівання, що їх там мало.

Я йих там бачив богато.

Печаль.