Див. походження . Згідно з ЕСУМ (I, 83):
похідне арешта́нт, можливо, запозичено з французької мови; фр. ст. arrestant є переоформленням під впливом іменників на -ant дієприкметника мин. часу arrestat «затриманий» (лат. arrestatus); Фасмер виводить цю форму з нім. Arrestánt (від лат. arrestans), первісно «той, хто затримує», з XVIII ст. «той, кого затримують»; у такому разі укр. арешта́нт не раніше, ніж з XVIII ст;
—
Кажуть, що це сьогодні синоніми, ба не тотожні поняття. Між ними є різниця