{ˌwɔlɔɣ̞oˈbʎudⁿ.nysʲtʲ}.
Див. пояснення тут під: uologobleudcwsty. Різниця в суфіксі -n- (← *yn-), який тут указує на прикметниковість вихідного uologobleuden, uologobleudn- (<вологоблюден, вологоблюдн-), тобто *"стосовний до спостереження вологи [в тілі, речовині]".
{ˌwo͡u̯ɣ̞ʷoˈbʎudⁿ.nysʲtʲ}.
Творено від коренів: òug- (*ulg-; *<вълг->) "вогкий, вогкість" за грецьке "υγρο- (ὑγρός)" та bleud- (*beud-) (див. ту під uologobleudcwsty) за грецьке "σκοπ- (σκοπέω)", суфіксами -n- (*-yn-) та -wsty (*-o-st-y-s).
Вихідне значення *"спостереження вогкости, вогкого стану, [наявности] вологи [в тілі, речовині]".
{ˌwɔlɔɣ̞oˈbʎud.kysʲtʲ}.
Від коренів uolog- "волога; ὑγρός" (ЕСУМ І, 418: волога) та bleud- "σκοπ- (σκοπέω)" (ЕСУМ І, 214: блюсти, блюдити; Лексика Полісся, 33: блюдить "спостерігати, наглядати"), + -c- (← *-uk-) – суфікс, що в руській мові творить прикметники від дієслів з відтінком властивості, тенденції, + -wsty – суфікс іменників значення абстрактности чи стану.
Мотивація значення така сама як у первіснім значенні слова "гігроскопічність" – "можливість спостерігати вологу".
Відмінювання:
Nom./Acc.: uologobleudcwsty
Gen./Dat./Loc.: uologobleudcosti
Instr.: uologobleudcwsttiõ.
Слово "гідроскопічність" є в АТССУМ. Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "вологоблюдкість" фігурує за гідроскопічність.
Що Ви намагаєтеся довести стиркаючи те саме речення тепер під кожну мою пропозицію? Я не писав ім дурницю про те, як і що там українці казали до СРСР, бо, на відміну від Вас, цілком усвідомлюю, що про рустку термінологію наукову на базі питомих слів тих часів, на яких Ви наголошуєте, мова може бути тяжко. Безпідставно є торочити, напр., про те, що слово «ракета» "українці не казали до СРСР", і що "його було накинуто за часів СРСР ..." (і далі по тексту Вашого набридливого наративу), жадного бо ракетобудування й самих ракет українці доти просто не знали. Так само як не писали українці до СРСР наукові дослідження українською про поняття пор чи паче про трансцендентність.
І не "гідроскопічність", а "гігроскопічність".
Здається, добродію, Ви опустили нитку моєї мислі. Якщо слова немає у словниках, то авжеж вигадувати велосипед буде немудро - таким словам як ракета та трансцендентність знайти українські відповідники в словниках не вдасться. Інше діло якщо яке слово має свій український переклад - нащо його одкидати? Ось маємо чудове слово глузд, так ні, треба замінити його на сенс, а для чого? Якби слова не мали - було б інше діло. Але як маємо, то чого не плекати?
Я б оформив мисель так - якщо слово немає перекладу, то вже треба думати чи варто йому шукати відповідник. А якщо словники 20 століття мають переклад чужомовним терміну, чого таке слово не плекати?
—
За письмо
+
? "Блюдкість"?
Це точно не науковий стиль.
"Мотивація значення така сама як у первіснім значенні слова "гігроскопічність" – "можливість спостерігати вологу"."
Так, така сама. Так само не відповідає сучасному значенню.
Ми цілком уживаємо "гігроскопічність" із цим значенням, бо це слово так само могло б позначати будь-що: воно не має, по суті, морфем, які вже мають значення в нашій Мові. А "блюсти" явно ні до чого, коли йдеться про гігроскопічність