прасловянська РУ́НО «густа і довга вовна овець або густа рослинність, трава тощо.
руна́ - «шкура разом з вовною; вовна»
руни́стий - «вовнистий»
ру́нка - «вовна, настрижена з однієї вівці»
руни́стий «який росте густо, кущиться» (про злаки і трави)
руни́тися «зеленіти; густо рости, кущитися»
ру́нний «пишний, буйний» (про рослини)
—
Düigyeno onacomy znacyeinïemy.
Ta i crivo e ròzouménïe samoho slova ‹rouno› — tô e ino scœura œuçui (i tô, mertvui!), i nicda ne inxyui tuarinui — recti, na pr., ‹rouno opiçui› e prosto sméxyno.
Ròzouméiõ põty muisli: ‹uirounca› ← +‹uirouniti› *"uidaliti rouno", ta tô e gloupstuo — douxina (tuarina) ne muicyeity xersty inxyé douxiné, coli cinity "grooming".
Вишерст або вишерствування - цілком логічно вказує, що се догляд та гарний вигляд шерсті)
Приклад вживання: «Твому псу треба вишерт зробити!», «Привезли кицьку з вишерсту»
Оскільки, найчастіше грумінг - це догляд за шерстю тварин.
sum.in.ua: porpatysja
До чого тут?
Подивіться, що таке ськання та ськати. Знаю, що на Словотворі є думка замінити "шукати" на це (і в діалектах є), але воно вціліло і в цьому значенні
Тоді іносе
Таки +
Ви ніби вже ставили, чи були передумали?
Зробив коментар, щоб слово вийшло на перше місце. Словотворці слідкують за останніми подіями, таким чином реагують на слова, на переклади
Ого, не бачив що опустилося, а стратегія мудра, перший раз так саме здається