Валяна калоша
smoleani cèreviki
/smolʲɜˈnɪ t͡ʃərɛˈβ̞ɪkɪ/
I u inxyax móuvax e siõ teamõ zuano decoli u dué slové: eaghel. ‹gumshoes (gum shoes)›, isp. ‹bota de goma› (i: ‹bota para la lluvia, bota de lluvia›), cuimer. ‹esgidiau glaw› (esgid "cèrevik", glaw "dòscy")
Isce:
dòscyovi cèreviki
/dɔʃt͡ʃoˈβ̞ɪ t͡ʃərɛˈβ̞ɪkɪ/
Хотів був перше дати "чуня", бо сам деколи так кажу, та не певен за походження сього слова, бо ж ЕСУМ (т. VI, ст. 355) пише, що то, можливо, пішло від москалів. Як гадаєте, так воно є чи ні?
У словниках я поки небагато найшов згадок цього слова, хіба в Грінченка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65230-chuni.html#show_point), який зазначив, що то є слово зі Сумського повіту, та в Словникові буковинських говірок (ст. 651), де воно значить чомусь "панчохи".
<значить чомусь "панчохи">
Ceomou bui ne moglo? U veatscé se slovo, na pr., znacity, za SIRM (VI, 355: ‹чу́ня›): "preadiunui luiciacui" ("preadiunui" — ?) ci "valeancui" ci "souconnui onoutyui", za veatscuimy slœunikomy Ephremovui: "1. пеньковые веревочные лапти; 2. рабочая резиновая или кожаная обувь в виде галош без подкладки с утолщенными бортами и подошвами, которые надевают на необутую ногу при работе в шахте, рудниках и т.п." (https://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/266905/%D1%87%D1%83%D0%BD%D0%B8 )
U SISM e statïa na: *čunъ/*čuna/*čun'a (IV, 133), xotya znacyeiny uzoutïa ni istoho istoslovou tam ne'ma — tomou nevédomo e i tocyno peruésno znacyeinïe. Znac "uzoutïe do mocrotui, sleotui" mogeity bouti zòstauleno zo znacomy "mocr" (v. SISM, tam ge). Rœuno mogeity bouti gadana i blizkœusty znacœu "ruilo" (suïnïui) ta uzoutïe (do broudou, calou, bòlota)" — v. tam ge (SISM) i znacyeinïe "zeöb" ou x.-sb. ‹čun› ci "puisoc tuarinui" ou x.-sb. ‹čunka›, zuverstayi, na pr., i znacyeinïe *rut- "ròt — ousta, goubui" → "cyto na nogui; pèrêd uzoutïa" ou lead. ‹narta› (*na rut-) "luigya", "pèrêd uzoutïa" ou drous. ‹рътъ›.
Ushyaco, gadca pro ròzvitoc iz znacyeinïa "sani" u stòrônscé slové ne e vérogœudnéixya; to mogli b'ouge preamo zo znacyeinïemy "uzoutïe do mocrotui" eati, coli iz inxyui móuvui.
Ya gadaiõ mogemo se slovo lixiti.
Coli ouge gadano bé SIRM, to opeaty e gœudno znamiti slabœusty toho slœunika.
Nad stateiõ ‹чу́ня› e statïa na slovo ‹чу́мка› (tam ge) "чубчик, що спадає на чоло коня". SIRM 'ho tóucouieity iz *keluka (← *kelo "ceolo"), cèrêz */ˈt͡ʃʉlka/ → [ˈt͡ʃʉwka] → [ˈt͡ʃumka]. Ta u SISM rétemo rœuzna slova u rœuznax sloveanscax móuvax preamo zu corenemy *keum- → /t͡ʃum-/, zu blizkami znacyeinïami: *čumъ (IV, 133) "coust, coustyu; verx, verxœuca", *čumьlь (tam ge) "põc travui; cyto sturcity (põc, pasmo", œdcui znacyeinïe "põc ci pasmo cyto sturcity" → "ceub ou conya" e célo muislivo.
Tô e ne pervuy loucéy coli SIRM, pri zuõcovo "nestoyélnéx" tuaréx, readouieity de radxe coreinymi ceastéixyui u veatscé ta rousscé, móuvy œdcuidaiõtyi imovérnœusty slœu zalixycova ta rédca plastou u rousscé.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Кало́ша = д. Гало́ша
Якщо не можна перекласти це слово, а пропонують тут тільки московізми, то даю варіянт, як кажуть люди в Україні