Капелюх — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крисів (чи полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму.
Приклад вживання
Для роблення капелюхів використовують тканину, солому, тонку повсть (фетр) та інші матеріали. Тканинна форма носиться у осінній та весняний період, солом'яна форма — у літній період. Капелюх буває як чоловічим, так і жіночим. Жіночий варіант капелюха зазвичай називають капелюшком.
Походження
п. [kapeluch] утворене за зразком поширених у польській народно-розмовній мові похідних на -uch (напр. paluch (‹palec) «палець») з kapelusz, яке походить від слат. cappellus «вид головного убору», повʼязаного як зменшена форма з пізньолат. (нар.-лат.) capp
Від праслов'янського *kolbukъ. Ч. klobouk, слц. klobúk, нл. kłobyk, kłobuk, полаб. klübĕk, схв. клòбук, слн. klobúk означає капелюх.
Але клобук це вже давно саме вид капелюху, який носять священики.
sum.in.ua: klobuk
До того ж, це також запозичення
Клобук псл. *kolbukъ,– запозичення з тюркських мов;