Халтура — 1. а) Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності).
b) Продукт такої роботи.
2. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний.
Приклад вживання
Що може бути огиднішого і мерзеннішого за халтуру в мистецтві? (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 46).
Походження
гр. χαρτουλάριος (лат. chartularium) "список померлих,́́́́́́́́́́́́ який читає священник за упокій" (ЕСУМ)
Хоча б те, що його не подає жодний з російсько-українських словників, навіть найбільш зросійщені, навіть ті, що сповнені російських кальок – отже, нарід вкраїнський це слово не знав:
r2u.org.ua: халтура
халтурник).
goroh.pp.ua: бабрати
calogõzya
Вимова: {ˌkɑloˈɣ̞o̝ʷʐɘ}.
Творено від дієслова калагу́зити "халтурити" (ЕСУМ), *кало-гѫзити, від *kal- "кал, бруд", та *gONz- "гуз, зад, рить".
Гожа заміна росіянізму!
Карл-Франц Ян Йосиф,
є що точно свідчить про вятський здрій слова халтура в руській?
Хоча б те, що його не подає жодний з російсько-українських словників, навіть найбільш зросійщені, навіть ті, що сповнені російських кальок – отже, нарід вкраїнський це слово не знав:
r2u.org.ua: халтура
+
Бридке слово. Якесь сраножопство для невігласів.