Значення слова
Хаусбот — це будинок на плавучій платформі, який може використовуватися як для відпочинку, так і для постійного проживання.
Приклад вживання

На відміну від звичайних катерів або яхт, основна функція хаусботів — забезпечення комфорту проживання на воді з усіма зручностями. Усередині хаусботу можуть бути спальні кімнати, кухня, санвузол, а також тераси для відпочинку на свіжому повітрі.

Походження

англ. houseboat — плавучий будинок

Приклади в інших мовах

мскв. хаусбот

Варіанти написання
плавучий будинок
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово хаусбот

дім на плаву
5
17 липня

Я би підтримав дім на плаві

Такого нема

дім-човен
2
28 червня

Точно ліпше за «наводень»

16 липня

Калька. Чим ліпше?

Якби не видалили пояснення, знали б
Це звичний і хороший спосіб щось назвати, що поганого

17 липня

Калькувати можна в якомусь спеціальному напрямку — наприклад, в медичній сфері/термінології. Там це виправдано.
А тут краще обійтися без калькування

Я й не кажу про калькування. Це і дім, і човен, чому б так і не назвати

пливидім
2

Якщо кому не подобається пливихата

"Пливи-дім" хіба, і то зі схожих прикладів хіба "збирай-лінза" Караванського

17 липня

Горицвіт, горидуб, горихвістка, паливода, паликопа.

Я вже мовчу про козацькі прізвища. Тобто цілком нормальний питомий Словотвір.

Оці перші — справді може. Я про те, що в прізвищах й схожому іменник це звично об'єкт дії — палити воду — а не навпаки, дім плаває

17 липня

Слухайте, я останнім часом вас читаю й намагаюсь зрозуміти: ви самі розумієте, що пишете? 😯🧐

Не знаєте, що таке об'єкт дії?

17 липня

Я знаю, що це таке. Я вас не розумію

пливихата
1

Щоб не калькувати англійців.
Питомий самобутній словотвір, легко творити похідні, зрозуміла семантика

плавучий дім
1

Подав אלישע פרוש в обговоренні

на́водень
0
Ярослав Мудров 27 червня

Від "наводнювати", мабуть😄
Ну добре, є всякі типу "настільник" мабуть. Але що ж у вас -ень всюди й завжди?

27 червня

Не завжди. Ліпив сюди різні наростки, але щось не те:
Наводець 🥴
Наводяк 😁
Навідник 😱
Навід 🤦‍♂️
Що там ще?
Он ще д. Роман вліпив — наводня́ 😜

Новомова якась. Чому б не зв'язати з домом чи човном, а не придумувати велосипед

17 липня

Нахіба?
Я зв'язав: пливихата, пливидім

17 липня

А що поганого в новомові? Англійці, французи, москвини придумують новомову, через те виграють. Ми й досі жуємо шмарклі, тільки ходимо підбираємо об'їдки за англосаксами й москвинами 🤷‍♂️🤦‍♂️

плавдім
0
Ярослав Мудров 27 червня
27 червня

Управдім

27 червня

Пусті слова

Я от майже хотів погодитися, ато без сполучного голосного виходить складноскорочене, як колгосп тощо тощо. Але якось народ придумав "Святвечір", рупно, чи це виняток

27 червня

Ні, не виняток

27 червня

Великдень, крайнебо, медсестра, мультфільм, бормашина та багато інших

Всі — теж радянські👌[Великодня й крайнеба спочатку не було, тільки медсестра, мультфільм і бормашина]

Плавзасіб😂

27 червня

Що смішного? Великдень, святвечір — український словотвір. То чого ж цуратися словотвору такого ж, але створеного в рад. часи, збіднюючи та штучно обмежуючи мову?

28 червня

Рівняти "великдень" чи там "святвечір" до "медсестра", "мультфільм", "бормашина" тощо не слід, бо сі слова творено різним чином.

Обидва ті слова є, згрубша, разом написані "велик день" (←великъ дьнь) та "свят вечір" (←свѧтъ вечеръ) – тобто се не є зліплені до купи скорочені слова, але сполуки йменників із "короткими" прикметниками. Нині мовці що "великдень", що "святвечір" сприймають як цілі слова, а не як сполуки слів, бо ж нині й ті "короткі" форми прикметників "велик" і "свят" не так часто вживають проти "великий" і "святий". Утім, я на свої вуха ще чув на Рожнятівщині, як старший люд казав, до прикладу, "по Велицідни" (після Великодня; ← по велицѣ дьни), тобто ще відмінювали те "велик" як окреме слово.

А та сама "медсестра" сюди геть не вписується – не було ж такого прикметника "мед", а маємо тут натомість усічений прикметник "медична", що від нього зостався лише перший склад слова.

27 червня

Всюдихід, держустанова, спортзал, медперсонал...

теж "дуже українські"

27 червня

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

плаводім
0

Треба сполучний голосний

Роман Роман2 27 червня
27 червня

Він тут ні до чого 🤷‍♂️

27 червня

Прочитайте, будь ласка, в яких випадках пишемо сполучний голосний

наводня
0

-ня зокрема як приміщення

Роман Роман2 27 червня
пливодім
,
пливдомівка
0
Kuľturnyj aborihen 28 червня
човен-дім
0

Отак навіть краще мабуть

17 липня

Ніт, не краще

Краще, бо "човен" головніший

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
27 червня

Д. Олекса казав, що не знає прикладів із приростками + наростком -ень. Перше, що згадалось — прикорень/приколень.
А ще на***ень:
r2u.org.ua: На*ень
Тому цілком нормальний переклад — наводень

17 липня

Пливихата.
Хата сузвучне з англ. хаус. Тому пливихата дуже романтичне й краще слово, ніж грубий англізм "хаусбот"

Якби не було ваше, кричали б, що хата це вужче поняття, тут хіба дім. "Хата тільки в селі!!!" чи щось таке

17 липня

Де я кричав, якщо вужче значення? Я тільки нарікаю, коли навпаки широке значення ліплять. А тут не просто хата, а новослів з хатою.
Я б кричав, якби тупо хату вліпили, а тут пливихата. Тобто це не обов'язково хата, а переносне значення. Від хати тільки пів значення

17 липня

Якби було ваше, я б своє повикидав, а за ваше проголосував. Так багато раз було, коли чиєсь слово дуже гарне, а твоє гірше. Тобі не хочеться гіршого, тому своє викидаєш. Мені однаково на кількість голосів. Мені головне — знайти гарне слово, яке б потім люди вживали замість перейнятку

17 липня

dœm na plavou (dœm-na-plavou)

Por. SIRM IV 444 (‹пли́сти́›): ‹плав› “плавання; потік; предмети, що пливуть по річці суцільним потоком; мулувато-торф’янисті плавучі утворення; ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода”; sum.in.ua: plav ; Gelex. II 655: ‹плав› “Strom, Fluß, fließendes Wasser, Flut”, ‹в ~, ~|•ом› “in Strömen, flütend; massenweise; Anschwemmung; niederes Ufer mit Binsen bewachsen; Floß”, “Gewäßer”, “Weiher”, “Niederungswald”, ‹пла́ви› “acht Schwungfedern der Gans”
___
dœm plavac ; dœm pluivac

V SIRM (tamge): ‹плава́к› “плаваючий млин”, ‹плива́к› “t.s.; плавець; поплавок; плаваюче дерево”; Gelex. II 656: ‹пла́вак› “Schiffmülle”, “Flotthölzer beim Netz”, “Flottholz”, 659: ‹плива́к› “Schwimmer”, “ = плава́к”, “Seeschwalbe”

___
plavõtch dœm ; dœm plavõt

sum.in.ua: plavuchyj ; ‹•õt› (bez *-y-) por. iz: ‹gygõt› (*gyg-ont-os, œd ‘gegti’), ‹xomõt› (*ksom-ont-os, œd *ksom- : *skom- ( : *skem-) “scemiti, tiscnõti, daviti”), ‹Slavõta› (*slou-ont-a; Нариси з прасл. антропонімії, 176, tamge v. i bœilche na *-ont-, œd stor. 163), slvç. ‹visutý› (*vis-ont-os, *vis- ← *weyps-; u ‹Semiramidine visuté záhrady›), ‹mrzõtý› “grumpy, grouchy, sulking”, veat. ‹прибаутка› (*ba-ont-a, œd **bati = *baiati).

18 липня

+

Поділитись з друзями