Калька. Чим ліпше?
Якби не видалили пояснення, знали б
Це звичний і хороший спосіб щось назвати, що поганого
Калькувати можна в якомусь спеціальному напрямку — наприклад, в медичній сфері/термінології. Там це виправдано.
А тут краще обійтися без калькування
Я й не кажу про калькування. Це і дім, і човен, чому б так і не назвати
Якщо кому не подобається пливихата
Горицвіт, горидуб, горихвістка, паливода, паликопа.
Я вже мовчу про козацькі прізвища. Тобто цілком нормальний питомий Словотвір.
Оці перші — справді може. Я про те, що в прізвищах й схожому іменник це звично об'єкт дії — палити воду — а не навпаки, дім плаває
Слухайте, я останнім часом вас читаю й намагаюсь зрозуміти: ви самі розумієте, що пишете? 😯🧐
Не знаєте, що таке об'єкт дії?
Я знаю, що це таке. Я вас не розумію
Щоб не калькувати англійців.
Питомий самобутній словотвір, легко творити похідні, зрозуміла семантика
Від "наводнювати", мабуть😄
Ну добре, є всякі типу "настільник" мабуть. Але що ж у вас -ень всюди й завжди?
Не завжди. Ліпив сюди різні наростки, але щось не те:
Наводець 🥴
Наводяк 😁
Навідник 😱
Навід 🤦♂️
Що там ще?
Он ще д. Роман вліпив — наводня́ 😜
Нахіба?
Я зв'язав: пливихата, пливидім
А що поганого в новомові? Англійці, французи, москвини придумують новомову, через те виграють. Ми й досі жуємо шмарклі, тільки ходимо підбираємо об'їдки за англосаксами й москвинами 🤷♂️🤦♂️
Пусті слова
Я от майже хотів погодитися, ато без сполучного голосного виходить складноскорочене, як колгосп тощо тощо. Але якось народ придумав "Святвечір", рупно, чи це виняток
Ні, не виняток
Великдень, крайнебо, медсестра, мультфільм, бормашина та багато інших
Всі — теж радянські👌[Великодня й крайнеба спочатку не було, тільки медсестра, мультфільм і бормашина]
Плавзасіб😂
Що смішного? Великдень, святвечір — український словотвір. То чого ж цуратися словотвору такого ж, але створеного в рад. часи, збіднюючи та штучно обмежуючи мову?
Рівняти "великдень" чи там "святвечір" до "медсестра", "мультфільм", "бормашина" тощо не слід, бо сі слова творено різним чином.
Обидва ті слова є, згрубша, разом написані "велик день" (←великъ дьнь) та "свят вечір" (←свѧтъ вечеръ) – тобто се не є зліплені до купи скорочені слова, але сполуки йменників із "короткими" прикметниками. Нині мовці що "великдень", що "святвечір" сприймають як цілі слова, а не як сполуки слів, бо ж нині й ті "короткі" форми прикметників "велик" і "свят" не так часто вживають проти "великий" і "святий". Утім, я на свої вуха ще чув на Рожнятівщині, як старший люд казав, до прикладу, "по Велицідни" (після Великодня; ← по велицѣ дьни), тобто ще відмінювали те "велик" як окреме слово.
А та сама "медсестра" сюди геть не вписується – не було ж такого прикметника "мед", а маємо тут натомість усічений прикметник "медична", що від нього зостався лише перший склад слова.
теж "дуже українські"
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Отак навіть краще мабуть
Краще, бо "човен" головніший
Д. Олекса казав, що не знає прикладів із приростками + наростком -ень. Перше, що згадалось — прикорень/приколень.
А ще на***ень:
r2u.org.ua: На*ень
Тому цілком нормальний переклад — наводень
Пливихата.
Хата сузвучне з англ. хаус. Тому пливихата дуже романтичне й краще слово, ніж грубий англізм "хаусбот"
Якби не було ваше, кричали б, що хата це вужче поняття, тут хіба дім. "Хата тільки в селі!!!" чи щось таке
Де я кричав, якщо вужче значення? Я тільки нарікаю, коли навпаки широке значення ліплять. А тут не просто хата, а новослів з хатою.
Я б кричав, якби тупо хату вліпили, а тут пливихата. Тобто це не обов'язково хата, а переносне значення. Від хати тільки пів значення
Якби було ваше, я б своє повикидав, а за ваше проголосував. Так багато раз було, коли чиєсь слово дуже гарне, а твоє гірше. Тобі не хочеться гіршого, тому своє викидаєш. Мені однаково на кількість голосів. Мені головне — знайти гарне слово, яке б потім люди вживали замість перейнятку
dœm na plavou (dœm-na-plavou)
Por. SIRM IV 444 (‹пли́сти́›): ‹плав› “плавання; потік; предмети, що пливуть по річці суцільним потоком; мулувато-торф’янисті плавучі утворення; ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода”; sum.in.ua: plav ; Gelex. II 655: ‹плав› “Strom, Fluß, fließendes Wasser, Flut”, ‹в ~, ~|•ом› “in Strömen, flütend; massenweise; Anschwemmung; niederes Ufer mit Binsen bewachsen; Floß”, “Gewäßer”, “Weiher”, “Niederungswald”, ‹пла́ви› “acht Schwungfedern der Gans”
___
dœm plavac ; dœm pluivac
V SIRM (tamge): ‹плава́к› “плаваючий млин”, ‹плива́к› “t.s.; плавець; поплавок; плаваюче дерево”; Gelex. II 656: ‹пла́вак› “Schiffmülle”, “Flotthölzer beim Netz”, “Flottholz”, 659: ‹плива́к› “Schwimmer”, “ = плава́к”, “Seeschwalbe”
___
plavõtch dœm ; dœm plavõt
sum.in.ua: plavuchyj ; ‹•õt› (bez *-y-) por. iz: ‹gygõt› (*gyg-ont-os, œd ‘gegti’), ‹xomõt› (*ksom-ont-os, œd *ksom- : *skom- ( : *skem-) “scemiti, tiscnõti, daviti”), ‹Slavõta› (*slou-ont-a; Нариси з прасл. антропонімії, 176, tamge v. i bœilche na *-ont-, œd stor. 163), slvç. ‹visutý› (*vis-ont-os, *vis- ← *weyps-; u ‹Semiramidine visuté záhrady›), ‹mrzõtý› “grumpy, grouchy, sulking”, veat. ‹прибаутка› (*ba-ont-a, œd **bati = *baiati).
+
Я би підтримав дім на плаві
Такого нема