Тіло кільки витягнуте, овальне у поперечному розрізі, черево має кіль.

ест. kilu «кілька», фін. kilo «т.с.» < скор. ст. kilusilk, фін. kilohaili, де ест. -silk, фін. -haili = «салака»;
→ ест. kilu, фін. kilo < нвн. Kiel «кіль»;
→ ест. kilusilk, фін. kilohaili означали б «кільова салака» – кільки відзначаються наявністю кіля на череві;

н. Sprotte (‹ Sprott) «шпрот» < снн. sprott «т.с.», ~ н. Sproβ «нащадок; виводок; молода риба» < sprieβen (‹ двн. sprioӡan ‹ пгерм. *spreutan) «проростати; розпукуватися» ~ кімр. ffrwst (‹ *sprudsto-) «поспіх», лтс. spraūstiēs «протовплюватися»

алб. papalinë
серб. слеђица, sleđica
болг. ца́ца, трицо́на, ко́пърка
гал. trancho
ірл. bioránach, maghar
норв. brisling
порт. espadilha
ісп. espadín
шот. garvie
шв. skarpsill
вал. corbennog
тур. çaça