Калька чого?

Калька московського "ключевой".

Ні, це не калька московського «ключевой» і цього навіть за вуха не притягти.

Ну тоді перейдіть за лучею, даною КФЯЙем, розкрийте вочі й подивіться на речення-приклад.

Словник Грінченка. Наведене речення написане без жодного московизму, нічим не скомпрометоване.
Що не так? «Харьк. г. Лебед. у.»? І що?

А тепер прочитайте значіння слова (нагорі справа) и перечитайте коментарі під словом "джерельний".

Прочитайте мій коментар нижче і побачите, що я добре зрозумів невідповідність між значення слова з графи «Значення слова» та значенням, яке має слово «джерельний».

Автор наплутав з омонімічними значеннями, але це не робить слово калькою. Те, що він дав посилання на словник, свідчить про те, що він правильно розуміє обидва значення та їхню невідповідність.

І це все ще калька російського слова. Українці не казали "ключовий момент", "ключова книжка", "ключова подія" аж поки росіяни не навчили нас так говорити.

А я й не казав, що українці так завжди говорили.

Втім, не варто перебирати міри: якщо українці чогось навчилися під впливом московської мови, то не конче треба цього негайно позбуватися.

Якщо Ви можете довести, що українці мали инший усталений спосіб сказати те саме, то я уважно слухаю. Якщо инакшої форми ніколи не існувало, то най буде вже як є (хіба що Ви можете запропонувати щось більш влучне, вишукане і невелезначне).

Нащо тоді Словотвір?

А довести чимось можете чи просто інтуїція?

Ну розкажіть тоді, як українською буде «опора»? Я завжди відкритий до діялогу.

Діло не в опорі.