ка- + ріпа
«Хіба причеп Ка- не означає ,що слово з тюркських коренів?»
Prosiõ oucazati gerelo na pœdporõ tacoho tuerdyeinïa. Ci to Vam prosto bryde u golovõ a inxiy cto ymeity docazati yzvorotnie Vam? Globui bui zavesti za taca gloupa puitanïa.
E torony pitomo rousscuix, slovianscuix slœu na *ka-, *ko(n-), *kou-, *ku-, *kū- — use ménui puitalnoho *kw- "cyto, cto => he, yaco, quasi":
‹coumecati (cõmecati)›, ‹caverza›, ‹coveaza› /koβeˈza/, ‹canduiba›, ‹canduibiti› "mliavo/quolo ròbiti" (*ka-n-dūb- : "duibati, duiba, duibiti"), ‹scanduibati› (*s-ka-n-dūbati), ‹canouditi› (*ka-nouditi : nouditi), ‹conoura› (*ko-noura : nouriti), ‹cadóub / cadœub› (*ka-dylb- : "dóubati"), ‹condõbasiti› (*kon-u-domb-as- / *ko-{n}-domb-as-), ‹cmétiti, cmétliu, cméta› (*ku-mēt- : métiti, méta, métco), ‹candzeouba› (*ka-{n} + deub- "to poke, pick* × *zob- "to peck, pick"), ‹candeouga› "noga (grõbo)" (*ka-{n}- + deug- : "deougati" : "teoucati*), ‹canditi› (*ka-{n}-d-, is *d- u "déti = clasti", porœun. ‹onaditi› *ona-d-i-ti, ‹laditi› *la-d-i-ti, ‹naditi› *na-d-i-ti, ‹cnaditi› *ku-na-d-i-ti, ‹ponada, ponaditi› *po-na-d-i-ti, ‹prinada, prinaditi› *pri-na-d-i-ti), ‹cõdri› (*kon-dyr-) i bezlécy ésce. Siõduige teagnõty ménui is 'meaccomy' */k/ → /t͡ʃ/, npr.: ‹ceveadéti› (*ke-uend-ē-ti : "veanõti" *uend-non-ti), ‹cexóuzati, cexóuznõti› (*ke-sklyz-a-ti, *ke-sklyz-non-ti), ceix. ‹čmouliti› "broudniti" (*ky-moul-i-ti : rous. "moul, namoul, mouliti"), slvc. ‹čmárať› "mazati, cercati, broudniti, vezhiati, mazhioucati" (*ky-mar- : rous. "marati").
Stalo bui gerela citati, a ne clasti dourna puitanïa.
Чи правильно я думаю, що треба розділяти ка- «як» і к-/ик-/ко- «до», тобто вони мають спільне походження, але це не різні твари одного слова, вони мають різні значення? І що лат. com, quality, quantity, quasi суть рідні з укр. кім, якість, кількість, як відповідно?
"Чи правильно я думаю, що треба розділяти ка- «як» і к-/ик-/ко- «до», тобто вони мають спільне походження, але це не різні твари одного слова, вони мають різні значення? "
Наскільки я розумію, так і є.
Хай там як, а ка-/ко- в такому значенні давно відмерло. Ви з добродієм Єлисієм (чи то Ви його просто наслідуєте, як-от тут із явно неприродним "суть" у значенні "(вони) є"), як і деякі інші користувачі, забуваєте про одну із цілей нашої діяльності тут: зрозумілість.
Пані Кароліно, звідки в Вас такий потяг усюди ліпити це ка-? Якщо такий приросток і був у вказаному значенні, то давно відмер
Що значить "відмер"? Докази?
Які ще докази треба? Слова з таким приростком давно не утворюються, це вже просто корінь
Можете навести приклади плідності префіксів су- чи па- у сучасній українській мові? Якщо ні, то поясніть якого біса Ви чіпляєтеся до гинших, а самі додаєте "субірність", "суйм", "павітер", "парід", "палучба"?
Невже Ви самі не бачите різниці?
Якщо це так, то пояснювати свою думку, маабуть, марно, та все ж спробую.
Відповідь на перше запитання ускладнена тим, що час появи деяких слів перевірити неможливо. Так, мені здається, що "патрубок" (із моск.) могло виникнути порівняно недавно, але доказів я не маю. Загалом же написано (й правильно!), що це неплідні приростки.
Між су- з па- та *ка- є різниця, яку я назвав би значною.
Розгляньмо су-: "сузір'я", "суцвіття", "сукупність", "суголосний", "супутній", "сучасний", "суміжний", "суглинок", "супіщаний" і под. -- не так уже й мало слів, у яких зберігається початковий корінь, і зі значення слова значення приростка більш-менш очевидне (+подібність до моск. со-, со).
Па-: паРОСТОК, пасинок, патрубок. Щонайменше очевидно, що це приросток, доданий до добре відомого кореня.
*ка- ж давно втратив своє початкове значення, придатність до словотворення, з ним слова, схоже, не утворюють уже давно, він не сприймається як щось окреме; це мертвичина
Знову романошиза:
>Розгляньмо су-: "сузір'я", "суцвіття", "сукупність", "суголосний", "супутній", "сучасний", "суміжний", "суглинок", "супіщаний" і под. -- не так уже й мало слів, у яких зберігається початковий корінь, і зі значення слова значення приростка більш-менш очевидне (+подібність до моск. со-, со).
Па-: паРОСТОК, пасинок, патрубок.
>E torony pitomo rousscuix, slovianscuix slœu na *ka-, *ko(n-), *kou-, *ku-, *kū- — use ménui puitalnoho *kw- "cyto, cto => he, yaco, quasi":
‹coumecati (cõmecati)›, ‹caverza›, ‹coveaza› /koβeˈza/, ‹canduiba›, ‹canduibiti› "mliavo/quolo ròbiti" (*ka-n-dūb- : "duibati, duiba, duibiti"), ‹scanduibati› (*s-ka-n-dūbati), ‹canouditi› (*ka-nouditi : nouditi), ‹conoura› (*ko-noura : nouriti), ‹cadóub / cadœub› (*ka-dylb- : "dóubati"), ‹condõbasiti› (*kon-u-domb-as- / *ko-{n}-domb-as-), ‹cmétiti, cmétliu, cméta› (*ku-mēt- : métiti, méta, métco), ‹candzeouba› (*ka-{n} + deub- "to poke, pick* × *zob- "to peck, pick"), ‹candeouga› "noga (grõbo)" (*ka-{n}- + deug- : "deougati" : "teoucati*), ‹canditi› (*ka-{n}-d-, is *d- u "déti = clasti", porœun. ‹onaditi› *ona-d-i-ti, ‹laditi› *la-d-i-ti, ‹naditi› *na-d-i-ti, ‹cnaditi› *ku-na-d-i-ti, ‹ponada, ponaditi› *po-na-d-i-ti, ‹prinada, prinaditi› *pri-na-d-i-ti), ‹cõdri› (*kon-dyr-) i bezlécy ésce. Siõduige teagnõty ménui is 'meaccomy' */k/ → /t͡ʃ/, npr.: ‹ceveadéti› (*ke-uend-ē-ti : "veanõti" *uend-non-ti), ‹cexóuzati, cexóuznõti› (*ke-sklyz-a-ti, *ke-sklyz-non-ti), ceix. ‹čmouliti› "broudniti" (*ky-moul-i-ti : rous. "moul, namoul, mouliti"), slvc. ‹čmárať› "mazati, cercati, broudniti, vezhiati, mazhioucati" (*ky-mar- : rous. "marati").
Суть однакові доводи.
До чого цей цуп-луп?
Ви, схоже, зовсім не читали те, що я написав. Будь ласка, перечитайте те, що я писав, тричі.
А також перечитайте, будь ласка, те, що писав добродій Єлисій (він, по суті, просто перелічив слова, де є цей приросток). І зіставте з тим, що написав я
Плідні префікси:
зі-/з-/із-, вз-, за-, по-, під-, не-, до-, про-, на-, над-, роз-, при-, пере-, о-/об-, у-/в-.
Ледь не кожне слово можна взяти й на основі його кореня та одного чи декількох з цих префіксів утворити нове слово, якого не буде у словниках. Напр. закенселити, нафактчекати чи слова із коренями *хуй, *їб, *пизд.
Чи можуть сучасні українці вільно творити слова з префіксами су- чи па-?
Здогадатися, яка тут має бути відповідь, можна, уважно (кілька разів) прочитавши те, що я написав о 19:15 тут. А також зрозуміти з написаного, чому цей Ваш приклад недоречний
Так Ви ж не відповіли. Навалили купу слів, які засвідчені разом із словами з ка- ще у минулому тисячолітті, сучасні українці не можуть вільно творити слова з цими префіксами.
Кандзюба -гак.Дзюба= дзьоб
Тоді причеп Ка- має значення похожий,подібний,несправжній,імітуюючий?
Кандиба худий високий,повільно, працюючий/людина ,кінь/кульгувати.Дибати-повільно ходити
Знову кан-подібний,схожий,імітуюючий,
Етимологія всюди не ясна
Каріпа- ріпа
Ка-подібний,схожий,імітуюючий
Каверза слово взяли з німецької
Каблук -підбор; дуга, вигин; дугоподібний предмет; лука в сідлі» /облу́к «зігнутий прут, дуга; лука сідла»
Подібний,похожий,імітуюючий
Cze džuče nej jasśno naprysane deoho čyetajatï cze odoribalo
U perecladé pèuno ymeity bouti "répa", cytosi he "capousteana répa" ci *"repna / répovita capousta". SISM ne creanity statïui na *"kapusta", togy to e, védé, cerpano slovo ne praslovianscui dobui, i acei dobré bui gleadéti po iné pitomé slové.
Gadaiõ ‹carépa› œd p. Xèuçovui e het' nenaigœirxe.
Хай там як, а ка-, коли й мало таке значення, давно мертве
Добродію Єлисію, а як читається "ymeity" і "cytosi"?
«Хай там як, а ка-, коли й мало таке значення, давно мертве»
Acei Vui xotiete tuoriti 'pozauceoraxyniõ novomóuvõ', to, npr., ya ni. Ay, ci malo slœu ne spé roussca tuoriti pitoma u daunéixyui dobui a cerpa e yea natomésty, ta ci malo bé tacui tuoryeno suoyix pitomuix rœunocén u daunio- ti serednio-rousscõ ti rano-novorousscõ dobõ. Tœilco toroceatyi o 'dédizné' cuiriliçui, gherbaiete nadbanïemy slœu, caziõtyi 'mertua' sõty. Nou, xay mertua, ta pro mene radxe œdgiviti ino drèunie slovo cyto posta coli neigy Vasyi slœuni vuicrõtasui 'suézyopecenoyui móuvui' bez vésteilïa ta minõla.
«Добродію Єлисію, а як читається "ymeity" і "cytosi"?»
ymeity — /mɛ/, /mɛtʲ/, po sõgolosné ci yz ocrema po grèzné sõgolosen mogeity bouti i: /ɪmɛ/, a po golosné mogeity bouti i /jmɛ/, /jmɛtʲ/;
cytosi — /ˈʃʈosɪ/, /ˈʃtosɪ/, /ˈʃt͡ʂosɪ/, /ˈʃʃosɪ ~ ˈʃːosɪ/, /ˈʂosɪ/.