Значення слова
Кольра́бі — городня дворічна рослина родини капустяних з товстим кулястим стеблом, що виглядом і смаком нагадує ріпу і є різновидом капусти.
Приклад вживання

Кольрабі холодостійка і швидкостигла рослина, дає урожай раніше, ніж рання білокачанна капуста.
Кольрабі містить білки, кальцій, фосфор, магній і має небагато калорій (у 100 г 43 ккал). Через високий вміст вітаміну С кольрабі називають “північним лимоном”.
Кольрабі найкраще споживати сирою як салат. Також її тушкують, фарширують, смажать і додають у суп.

Походження

моск. кольра́би походить від нім. Kohlrabi «т.с.», яке зводиться до іт. cavoli rape, [cauliravi] «т.с.», що складається з іменників cavoli «капуста» від лат. caulis «т.с.» і rаре, мн. від rapa «ріпа» від лат. rapa «т.с.», спорідненого з гр. ράπυς, псл. rěpa «т.с.»

Слово додала

Перекладаємо слово кольра́бі

ріпова капуста
2
каріпа
1

ка- + ріпа

Carolina Shevtsova 1 жовтня
12 листопада

Хіба причеп Ка- не означає ,що слово з тюркських коренів?

13 листопада

«Хіба причеп Ка- не означає ,що слово з тюркських коренів?»

Prosiõ oucazati gerelo na pœdporõ tacoho tuerdyeinïa. Ci to Vam prosto bryde u golovõ a inxiy cto ymeity docazati yzvorotnie Vam? Globui bui zavesti za taca gloupa puitanïa.

E torony pitomo rousscuix, slovianscuix slœu na *ka-, *ko(n-), *kou-, *ku-, *kū- — use ménui puitalnoho *kw- "cyto, cto => he, yaco, quasi":
‹coumecati (cõmecati)›, ‹caverza›, ‹coveaza› /koβeˈza/, ‹canduiba›, ‹canduibiti› "mliavo/quolo ròbiti" (*ka-n-dūb- : "duibati, duiba, duibiti"), ‹scanduibati› (*s-ka-n-dūbati), ‹canouditi› (*ka-nouditi : nouditi), ‹conoura› (*ko-noura : nouriti), ‹cadóub / cadœub› (*ka-dylb- : "dóubati"), ‹condõbasiti› (*kon-u-domb-as- / *ko-{n}-domb-as-), ‹cmétiti, cmétliu, cméta› (*ku-mēt- : métiti, méta, métco), ‹candzeouba› (*ka-{n} + deub- "to poke, pick* × *zob- "to peck, pick"), ‹candeouga› "noga (grõbo)" (*ka-{n}- + deug- : "deougati" : "teoucati*), ‹canditi› (*ka-{n}-d-, is *d- u "déti = clasti", porœun. ‹onaditi› *ona-d-i-ti, ‹laditi› *la-d-i-ti, ‹naditi› *na-d-i-ti, ‹cnaditi› *ku-na-d-i-ti, ‹ponada, ponaditi› *po-na-d-i-ti, ‹prinada, prinaditi› *pri-na-d-i-ti), ‹cõdri› (*kon-dyr-) i bezlécy ésce. Siõduige teagnõty ménui is 'meaccomy' */k/ → /t͡ʃ/, npr.: ‹ceveadéti› (*ke-uend-ē-ti : "veanõti" *uend-non-ti), ‹cexóuzati, cexóuznõti› (*ke-sklyz-a-ti, *ke-sklyz-non-ti), ceix. ‹čmouliti› "broudniti" (*ky-moul-i-ti : rous. "moul, namoul, mouliti"), slvc. ‹čmárať› "mazati, cercati, broudniti, vezhiati, mazhioucati" (*ky-mar- : rous. "marati").
Stalo bui gerela citati, a ne clasti dourna puitanïa.

13 листопада

Чи правильно я думаю, що треба розділяти ка- «як» і к-/ик-/ко- «до», тобто вони мають спільне походження, але це не різні твари одного слова, вони мають різні значення? І що лат. com, quality, quantity, quasi суть рідні з укр. кім, якість, кількість, як відповідно?

13 листопада

"Чи правильно я думаю, що треба розділяти ка- «як» і к-/ик-/ко- «до», тобто вони мають спільне походження, але це не різні твари одного слова, вони мають різні значення? "
Наскільки я розумію, так і є.
Хай там як, а ка-/ко- в такому значенні давно відмерло. Ви з добродієм Єлисієм (чи то Ви його просто наслідуєте, як-от тут із явно неприродним "суть" у значенні "(вони) є"), як і деякі інші користувачі, забуваєте про одну із цілей нашої діяльності тут: зрозумілість.

13 листопада

Пані Кароліно, звідки в Вас такий потяг усюди ліпити це ка-? Якщо такий приросток і був у вказаному значенні, то давно відмер

13 листопада

Що значить "відмер"? Докази?

13 листопада

Які ще докази треба? Слова з таким приростком давно не утворюються, це вже просто корінь

13 листопада

Можете навести приклади плідності префіксів су- чи па- у сучасній українській мові? Якщо ні, то поясніть якого біса Ви чіпляєтеся до гинших, а самі додаєте "субірність", "суйм", "павітер", "парід", "палучба"?

13 листопада

Невже Ви самі не бачите різниці?
Якщо це так, то пояснювати свою думку, маабуть, марно, та все ж спробую.

Відповідь на перше запитання ускладнена тим, що час появи деяких слів перевірити неможливо. Так, мені здається, що "патрубок" (із моск.) могло виникнути порівняно недавно, але доказів я не маю. Загалом же написано (й правильно!), що це неплідні приростки.

Між су- з па- та *ка- є різниця, яку я назвав би значною.
Розгляньмо су-: "сузір'я", "суцвіття", "сукупність", "суголосний", "супутній", "сучасний", "суміжний", "суглинок", "супіщаний" і под. -- не так уже й мало слів, у яких зберігається початковий корінь, і зі значення слова значення приростка більш-менш очевидне (+подібність до моск. со-, со).
Па-: паРОСТОК, пасинок, патрубок. Щонайменше очевидно, що це приросток, доданий до добре відомого кореня.

*ка- ж давно втратив своє початкове значення, придатність до словотворення, з ним слова, схоже, не утворюють уже давно, він не сприймається як щось окреме; це мертвичина

14 листопада

Знову романошиза:
>Розгляньмо су-: "сузір'я", "суцвіття", "сукупність", "суголосний", "супутній", "сучасний", "суміжний", "суглинок", "супіщаний" і под. -- не так уже й мало слів, у яких зберігається початковий корінь, і зі значення слова значення приростка більш-менш очевидне (+подібність до моск. со-, со).
Па-: паРОСТОК, пасинок, патрубок.
>E torony pitomo rousscuix, slovianscuix slœu na *ka-, *ko(n-), *kou-, *ku-, *kū- — use ménui puitalnoho *kw- "cyto, cto => he, yaco, quasi":
‹coumecati (cõmecati)›, ‹caverza›, ‹coveaza› /koβeˈza/, ‹canduiba›, ‹canduibiti› "mliavo/quolo ròbiti" (*ka-n-dūb- : "duibati, duiba, duibiti"), ‹scanduibati› (*s-ka-n-dūbati), ‹canouditi› (*ka-nouditi : nouditi), ‹conoura› (*ko-noura : nouriti), ‹cadóub / cadœub› (*ka-dylb- : "dóubati"), ‹condõbasiti› (*kon-u-domb-as- / *ko-{n}-domb-as-), ‹cmétiti, cmétliu, cméta› (*ku-mēt- : métiti, méta, métco), ‹candzeouba› (*ka-{n} + deub- "to poke, pick* × *zob- "to peck, pick"), ‹candeouga› "noga (grõbo)" (*ka-{n}- + deug- : "deougati" : "teoucati*), ‹canditi› (*ka-{n}-d-, is *d- u "déti = clasti", porœun. ‹onaditi› *ona-d-i-ti, ‹laditi› *la-d-i-ti, ‹naditi› *na-d-i-ti, ‹cnaditi› *ku-na-d-i-ti, ‹ponada, ponaditi› *po-na-d-i-ti, ‹prinada, prinaditi› *pri-na-d-i-ti), ‹cõdri› (*kon-dyr-) i bezlécy ésce. Siõduige teagnõty ménui is 'meaccomy' */k/ → /t͡ʃ/, npr.: ‹ceveadéti› (*ke-uend-ē-ti : "veanõti" *uend-non-ti), ‹cexóuzati, cexóuznõti› (*ke-sklyz-a-ti, *ke-sklyz-non-ti), ceix. ‹čmouliti› "broudniti" (*ky-moul-i-ti : rous. "moul, namoul, mouliti"), slvc. ‹čmárať› "mazati, cercati, broudniti, vezhiati, mazhioucati" (*ky-mar- : rous. "marati").
Суть однакові доводи.

14 листопада

До чого цей цуп-луп?
Ви, схоже, зовсім не читали те, що я написав. Будь ласка, перечитайте те, що я писав, тричі.
А також перечитайте, будь ласка, те, що писав добродій Єлисій (він, по суті, просто перелічив слова, де є цей приросток). І зіставте з тим, що написав я

14 листопада

Плідні префікси:
зі-/з-/із-, вз-, за-, по-, під-, не-, до-, про-, на-, над-, роз-, при-, пере-, о-/об-, у-/в-.
Ледь не кожне слово можна взяти й на основі його кореня та одного чи декількох з цих префіксів утворити нове слово, якого не буде у словниках. Напр. закенселити, нафактчекати чи слова із коренями *хуй, *їб, *пизд.
Чи можуть сучасні українці вільно творити слова з префіксами су- чи па-?

14 листопада

Здогадатися, яка тут має бути відповідь, можна, уважно (кілька разів) прочитавши те, що я написав о 19:15 тут. А також зрозуміти з написаного, чому цей Ваш приклад недоречний

14 листопада

Так Ви ж не відповіли. Навалили купу слів, які засвідчені разом із словами з ка- ще у минулому тисячолітті, сучасні українці не можуть вільно творити слова з цими префіксами.

13 листопада

Кандзюба -гак.Дзюба= дзьоб
Тоді причеп Ка- має значення похожий,подібний,несправжній,імітуюючий?
Кандиба худий високий,повільно, працюючий/людина ,кінь/кульгувати.Дибати-повільно ходити
Знову кан-подібний,схожий,імітуюючий,
Етимологія всюди не ясна
Каріпа- ріпа
Ка-подібний,схожий,імітуюючий
Каверза слово взяли з німецької
Каблук -підбор; дуга, вигин; дугоподібний предмет; лука в сідлі» /облу́к «зігнутий прут, дуга; лука сідла»
Подібний,похожий,імітуюючий
Cze džuče nej jasśno naprysane deoho čyetajatï cze odoribalo

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
13 листопада

U perecladé pèuno ymeity bouti "répa", cytosi he "capousteana répa" ci *"repna / répovita capousta". SISM ne creanity statïui na *"kapusta", togy to e, védé, cerpano slovo ne praslovianscui dobui, i acei dobré bui gleadéti po iné pitomé slové.
Gadaiõ ‹carépa› œd p. Xèuçovui e het' nenaigœirxe.

13 листопада

Хай там як, а ка-, коли й мало таке значення, давно мертве

13 листопада

Добродію Єлисію, а як читається "ymeity" і "cytosi"?

14 листопада

«Хай там як, а ка-, коли й мало таке значення, давно мертве»

Acei Vui xotiete tuoriti 'pozauceoraxyniõ novomóuvõ', to, npr., ya ni. Ay, ci malo slœu ne spé roussca tuoriti pitoma u daunéixyui dobui a cerpa e yea natomésty, ta ci malo bé tacui tuoryeno suoyix pitomuix rœunocén u daunio- ti serednio-rousscõ ti rano-novorousscõ dobõ. Tœilco toroceatyi o 'dédizné' cuiriliçui, gherbaiete nadbanïemy slœu, caziõtyi 'mertua' sõty. Nou, xay mertua, ta pro mene radxe œdgiviti ino drèunie slovo cyto posta coli neigy Vasyi slœuni vuicrõtasui 'suézyopecenoyui móuvui' bez vésteilïa ta minõla.

14 листопада

«Добродію Єлисію, а як читається "ymeity" і "cytosi"?»

ymeity — /mɛ/, /mɛtʲ/, po sõgolosné ci yz ocrema po grèzné sõgolosen mogeity bouti i: /ɪmɛ/, a po golosné mogeity bouti i /jmɛ/, /jmɛtʲ/;

cytosi — /ˈʃʈosɪ/, /ˈʃtosɪ/, /ˈʃt͡ʂosɪ/, /ˈʃʃosɪ ~ ˈʃːosɪ/, /ˈʂosɪ/.

Поділитись з друзями