Спочатку Зиґмунд Фрейд розумів під лібідо тільки енергію сексуального потягу, яка має перш за все несвідому форму. (Wikipedia)

За К. Ґ. Юнґом, лібідо не пов'язане із сексуальністю і розглядається як вітальна психічна енергія метафізичного статусу, яка сприймається індивідом як несвідоме прагнення, що втілюється в різноманітні символічні форми. (там же).

від лат. libīdō "прагнення, бажання, потяг"; термін походить з психоаналітичної теорії Фрейда, в якій лібідо було одним з ключових понять.

сум. himot (множина до himo "хіть, хота, бага"), halut (множина до halu "хіть, хота, бага; лас, тяг"), ївр. תשוקה (від кореня ש-ו-ק "кипіти, вріти")