Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах. (Т. Шевченко)
Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками. (Т. Шевченко).

свн. loch «сховище, яма; в’язниця; отвір» (нвн. Loch «отвір, заглиблення, яма, нора; бідне житло; в’язниця») походить від двн. loh «тс.», пов’язаного з lūhhan «замикати», спорідненим з дангл. loc «за́мок», loca «тюрма», гот. usluks «отвір», дісл. lok, loka «тюрма», далі з лит. lúžti «ламати», дінд. rujáti «ламає»;