Значення слова
Маргаритка — рід рослин з родини складноцвітих (айстрових).
Приклад вживання

Я нарву тобі стільки маргариток, що ти зможеш пірнати в них, як у озеро.
Під їх [буряків] листям нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток.

Походження

фр. marguerite (стокротка, ромашка) через лат. margarīta (перлина) зводиться до гр. μαργαρίτης (т.с.)

Приклади в інших мовах

болг. паричка
слц. sedmokraska

Слово додав

Перекладаємо слово маргаритка

стокро́тки
,
стокро́тка
1
Путятін Редріх 23 листопада
23 листопада


запозичення з польської мови;
п. stokrotka (stokrótka) «стокротка, Bellis L.», зменш. від stokroć «тс.», що, очевидно, виникло в результаті переносного вживання stokroć «сторазово, сто разів, стократно», складного утворення з основ слів sto «сто» і kroć «крат, раз».

23 листопада

+
Хоч і польське. Є у Грінченка та інших словниках. Я не знайшов питомої назви

23 листопада

А нащо міняти шило на мило? Чому досі не дали на переклад те саме слово, що його тут перекладають? Чим Вам маргаритка не вгодила?

24 листопада

Стокротки, хоч і польське, засвідчене від Волині до Слобожанщини.
Маргаритка — москвинське, в нас такої назви не знали

30 листопада

>> Чому досі не дали на переклад те саме слово, що його тут перекладають?

Тепер, мабуть, як Ви не додасте, то вже ніхто не додасть

морон
1

Знайшов ще одну назву, але ЕСУМ пише, що походження неясне 🤷🏻‍♂️

Ярослав Мудров 23 листопада
23 листопада

Коли не ясне, то найбуде.

стоцвіт
,
стоцвітка
0

Перше -- подане

Роман Роман2 23 листопада
сирітка
,
сирітки
0
Роман Роман2 23 листопада
білоцвіт
,
білоцвітка
0
Роман Роман2 23 листопада
семицвіт
,
семицвітка
0
Путятін Редріх 23 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
23 листопада

Звертаюсь до панів Рердриха та Мудрова. Додавайте у схожі слова всі квіти.

А ще, хай це розсудить спільнота: до якого розділу слід додавати рослини? На мою думку, це суть істоти (living beings).

23 листопада

По-перше, всі квіти додати неможливо — там додається обмежена кількість слів.
По-друге, всіх квітів,що додали не пам'ятаєш. Було б "рослини", а не "істоти", проблем би було менше .
По-третє, яка мета додати все?

23 листопада

ІСТО́ТА и, ж.
1. Живий організм; людина, тварина. Приклади
1.2. у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. Приклади
1.3. з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості і т. ін. Приклади
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)

23 листопада

По-перше, в мене чомусь можливо. Те, що Ви їх не бачите — не значить, що вони не підв'язуються.
По-друге, Ви й не намагались. Треба більше розділів, це очевидно, але цим ніхто не переймається.
По-третє, коли даєш слово на переклад, особливо, коли це особиста вигадка, було би добре переконатися, що це слово не дали про якийсь инший черпанок, де воно сидить ліпше.

30 листопада

Добродійко Кароліно, я не квіткар. І не хочу витрачати час на шукання й перевіряння на наявність на Словотворі всіх тих назв.

30 листопада

Це в котрий раз пише Ваше ставлення до проміту (проекта) та його користувачів.

23 листопада

Суть...
І нащо писати ще англійською?

Істоти, що ж воно ще?

23 листопада

теж рупить, нащо писати англійською

23 листопада

Ладно, для вас буду писать на понятном вам языке. Отже: "істота" вище значить «живое существо, отдельный живой организм», не «природное свойство, нрав».

Чомусь пан Редріх і пан Мудров не мнять рослини за "істоти". І чомусь пан Редріх дав у "схожі слова" лише айстра букет ромашка
Складно заповнити сторінку як слід? То нащо взагалі братися за це?

23 листопада

@Путятін Редріх
Поясніть, будь ласка, пану Роману, що таке "рупить" і чи кажуть так у Вашій місцині.

23 листопада

ІСТО́ТА, и, жін. Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97);
// у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391);
// з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.

23 листопада

В якому словнику сказано, що рослини, гриби — це істоти?

23 листопада

Тоді що суть "істоти" на Вашу думку?

24 листопада

Адже я навів цитати зі словників. Там все чітко написано 🤷🏻‍♂️

24 листопада

>ІСТО́ТА, и, жін. Живий організм
Що, по-Вашому, є "живий організм"?

24 листопада

Не перетворюйтесь, будь ласка , на Романа. Істота — це людина, тварина, людиноподібна вигадана істота, але не рослина.
Знайдіть приклади, де б у словниках, в літературі рослини позначали як істоти

24 листопада

»Істота — це людина, тварина, людиноподібна вигадана істота, але не рослина.«

Чому б то?

24 листопада

Корали то по-Вашому істоти чи рослини, пане Ярославе?

24 листопада
24 листопада

Істота то створіння, єство загалом — живе чи не живе

24 листопада

Істота – це живий організм, насамперед людина чи тварина. У граматиці це іменники, що відповідають на питання «хто?», а також включають назви людей, тварин, птахів, комах, і навіть деяких казкових персонажів.
Біологічне поняття: Живий організм, що потребує води, їжі, сну і має інстинкти.
Граматичне поняття: Іменники, що відповідають на питання «хто?» і позначають людей або тварин.
Приклади: хлопець, жінка, брат, лікар, Олег, риба, метелик, кіт.
Важливо: Граматичне поняття істот не завжди збігається з біологічним. Наприклад, у граматиці до неістот відносяться слова, що позначають сукупність людей (натовп, загін) або мікроорганізми (бактерія).

24 листопада

Це ж лише традиційне граматичне визначення, де іменники поділено на істоти та неістоти, чи не так?

24 листопада

Схоже на те, що д. Ярослав знову сплутав, та може кричати про свою (нібито) правоту до непритомності.
Цікаво, звідки ці визначення, та ліньки гуглити.

24 листопада

Романе, йдіть ганьбіться деінде, потім прийдете притомні, поговоримо 🤦

24 листопада

Рослини — не істоти з погляду мовознавства, але істоти з погляду біології (крім, хіба, може, вужчого, побутовішого значення). На Вас мені вже байдуже — не ганьбіть своїми словами Словотвір, Вам такого права ніхто не давав!

24 листопада

А як тоді людині розібратися, шукаємо істоту з точки зору мови чи біології.
Бо вурдалак, вампір, монстр тощо – з мовної точки зору істоти, а в біології таких нема 😁
Адже ми тут словотворимо, а не вивчаємо біологічні види живих організмів

25 листопада

Пані Кароліно, знову пишете неподобство.
Мабуть, уже всім очевидно, що Ви підмазуєтеся під добродія Єлисія. Пишучи отак щось англійською (або ж іншою мовою), засвідчуєте щонайменше 1 з 2:
1) недостатньо володієте Мовою, щоб висловити думки тільки нею;
2) порушуєте головний задум Словотвору. Ми тут зібралися на основинах повноцінності Української, її самодостатності: Мови досить, щоб нею достатньо ясно висловлювати думки, передавати відомості. Хіба на Словотворі ми, щоб чужою мовою писати?
Коли так пише добродій Єлисій, це хоч можна пояснити: легше прочитати щось англійською, ніж розібрати, що він пише по-нашому своїм письмом (заважаючи таким чином розумінню, отже, і всьому ділу). А Ви нащо? Тільки добродій Єлисій ще й пояснює так (чому не Українською — загадка тисячоліття) найчастіше якісь свої говіркові слова або переклади, зокрема новотвори й старі, давно одмерлі слова. Але Ви, схоже, чули дзвін, та не знаєте, де він, і "пояснюєте" так досить, а то й сповна очевидні слова. Тільки добродій Єлисій знає надзвичайно багато, його внесок тут один із найбільших, якщо не найбільший, і це тільки те, що вдалося розшифрувати (а якби ж то він писав по-людськи...). Та куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом, вибачте: за його знання йому можна пробачити багато дивацтв, такі люди — дуже виняткові, що поробиш. І в нього, як не дивно, ці дивацтва хоча б не такі недоладні.
Українська — самодостатня

25 листопада

Ви ж казали, що мова - засіб спілкування 😄

25 листопада

"Ви ж казали, що мова - засіб спілкування 😄"
Я? Звісно, казав, бо так воно і є. І? Не бачу ні питання, ні суперечності

26 листопада

»Істоти, що ж воно ще?«

»теж рупить, нащо писати англійською«

Istota bo rousscoiõ mogé znaciti i ‘living being’ i ‘nature’ (Gelex. I 325).

26 листопада

»Але Ви, схоже, чули дзвін, та не знаєте, де він, і "пояснюєте" так досить, а то й сповна очевидні слова.«

Tó Vui ne znaiéte (ne xotchete znati) cde “zvœn” e. Vidjte moyõ izmiencõ vuisje: ‹istota› u rous. mogé znaciti ne ino ‘a living being’ a i ‘nature’ — tomou p. Xèuçova i doda iesce znaceigne eaghelscoiõ.

26 листопада

Ось, добродію Єлисію. Про Вас і дзвін те саме можу сказати. Ви чи то не читаєте те, що я пишу, чи то не розумієте, чи то не хочете розуміти. Річ не в поясненні/уточненні, бо воно тут добре, важливе, хоча не думаю, що аж настільки необхідне, а в тому, що воно англійською, у спільноті з відродження Української! Невже не можна було написати по-нашому? "Живе створіння", "жива істота", просто "живе" або "щось живе", "що належить до живої природи" абощо?

24 листопада

neciouyvieter (neciouy-vieter)

‘Bellis perennis’

V. SIRM IV 83 pro bœilche

___

nerést, neresty

‘Bellis perennis’

V. SIRM IV 75 pro bœilche

___
çeatocyca

‘Bellis perennis’

V. SIRM VI 272 pro bœilche

___
bielauca

‘Bellis perennis’

V. SIRM I 195 pro bœilche

___
bielogolóveç (bielogolóuç•)

‘Bellis perennis’

V. SIRM I 196

___
buistricyca ; vuistriecyca, vuistrœcyca

V. SIRM I 186, SIRM I 382 pro bœilche.

___
mayétca

‘Bellis perennis’

V. SIRM III 358 pro bœilche. SIRM: œd ‹may› ‘traveny’. A ci ne œd *‘maiati, maïti’?

24 листопада

Нечуйвітер — зовсім инші квіти 🤦
uk.wikipedia.org: Нечуйвітер#

26 листопада

»Нечуйвітер — зовсім инші квіти «

Ya’smi tociu cyto u gerélax rieu eimy.

Поділитись з друзями