Звертаюсь до панів Рердриха та Мудрова. Додавайте у схожі слова всі квіти.
А ще, хай це розсудить спільнота: до якого розділу слід додавати рослини? На мою думку, це суть істоти (living beings).
По-перше, всі квіти додати неможливо — там додається обмежена кількість слів.
По-друге, всіх квітів,що додали не пам'ятаєш. Було б "рослини", а не "істоти", проблем би було менше .
По-третє, яка мета додати все?
ІСТО́ТА и, ж.
1. Живий організм; людина, тварина. Приклади
1.2. у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. Приклади
1.3. з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості і т. ін. Приклади
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)
По-перше, в мене чомусь можливо. Те, що Ви їх не бачите — не значить, що вони не підв'язуються.
По-друге, Ви й не намагались. Треба більше розділів, це очевидно, але цим ніхто не переймається.
По-третє, коли даєш слово на переклад, особливо, коли це особиста вигадка, було би добре переконатися, що це слово не дали про якийсь инший черпанок, де воно сидить ліпше.
Добродійко Кароліно, я не квіткар. І не хочу витрачати час на шукання й перевіряння на наявність на Словотворі всіх тих назв.
Це в котрий раз пише Ваше ставлення до проміту (проекта) та його користувачів.
теж рупить, нащо писати англійською
Ладно, для вас буду писать на понятном вам языке. Отже: "істота" вище значить «живое существо, отдельный живой организм», не «природное свойство, нрав».
Чомусь пан Редріх і пан Мудров не мнять рослини за "істоти". І чомусь пан Редріх дав у "схожі слова" лише айстра
букет
ромашка
Складно заповнити сторінку як слід? То нащо взагалі братися за це?
@Путятін Редріх
Поясніть, будь ласка, пану Роману, що таке "рупить" і чи кажуть так у Вашій місцині.
ІСТО́ТА, и, жін. Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97);
// у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391);
// з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.
В якому словнику сказано, що рослини, гриби — це істоти?
Тоді що суть "істоти" на Вашу думку?
Адже я навів цитати зі словників. Там все чітко написано 🤷🏻♂️
>ІСТО́ТА, и, жін. Живий організм
Що, по-Вашому, є "живий організм"?
Не перетворюйтесь, будь ласка , на Романа. Істота — це людина, тварина, людиноподібна вигадана істота, але не рослина.
Знайдіть приклади, де б у словниках, в літературі рослини позначали як істоти
»Істота — це людина, тварина, людиноподібна вигадана істота, але не рослина.«
Чому б то?
Корали то по-Вашому істоти чи рослини, пане Ярославе?
https://www.miyklas.com.ua/p/ukrayinska-mova-nush/3-klas/chastini-movi-63397/imenniki-shcho-oznachaiut-nazvi-istot-neistot-319115/re-a6997dbf-d6b5-48cd-b0ad-e5e2e36cc20a#:~:text=Теорія:,гном, ельф, дракон).
Корали — не рослини, але й не істоти, бо відповідають на питання що?, а не хто?
Істота то створіння, єство загалом — живе чи не живе
Істота – це живий організм, насамперед людина чи тварина. У граматиці це іменники, що відповідають на питання «хто?», а також включають назви людей, тварин, птахів, комах, і навіть деяких казкових персонажів.
Біологічне поняття: Живий організм, що потребує води, їжі, сну і має інстинкти.
Граматичне поняття: Іменники, що відповідають на питання «хто?» і позначають людей або тварин.
Приклади: хлопець, жінка, брат, лікар, Олег, риба, метелик, кіт.
Важливо: Граматичне поняття істот не завжди збігається з біологічним. Наприклад, у граматиці до неістот відносяться слова, що позначають сукупність людей (натовп, загін) або мікроорганізми (бактерія).
Це ж лише традиційне граматичне визначення, де іменники поділено на істоти та неістоти, чи не так?
Схоже на те, що д. Ярослав знову сплутав, та може кричати про свою (нібито) правоту до непритомності.
Цікаво, звідки ці визначення, та ліньки гуглити.
Романе, йдіть ганьбіться деінде, потім прийдете притомні, поговоримо 🤦
Рослини — не істоти з погляду мовознавства, але істоти з погляду біології (крім, хіба, може, вужчого, побутовішого значення). На Вас мені вже байдуже — не ганьбіть своїми словами Словотвір, Вам такого права ніхто не давав!
А як тоді людині розібратися, шукаємо істоту з точки зору мови чи біології.
Бо вурдалак, вампір, монстр тощо – з мовної точки зору істоти, а в біології таких нема 😁
Адже ми тут словотворимо, а не вивчаємо біологічні види живих організмів
Пані Кароліно, знову пишете неподобство.
Мабуть, уже всім очевидно, що Ви підмазуєтеся під добродія Єлисія. Пишучи отак щось англійською (або ж іншою мовою), засвідчуєте щонайменше 1 з 2:
1) недостатньо володієте Мовою, щоб висловити думки тільки нею;
2) порушуєте головний задум Словотвору. Ми тут зібралися на основинах повноцінності Української, її самодостатності: Мови досить, щоб нею достатньо ясно висловлювати думки, передавати відомості. Хіба на Словотворі ми, щоб чужою мовою писати?
Коли так пише добродій Єлисій, це хоч можна пояснити: легше прочитати щось англійською, ніж розібрати, що він пише по-нашому своїм письмом (заважаючи таким чином розумінню, отже, і всьому ділу). А Ви нащо? Тільки добродій Єлисій ще й пояснює так (чому не Українською — загадка тисячоліття) найчастіше якісь свої говіркові слова або переклади, зокрема новотвори й старі, давно одмерлі слова. Але Ви, схоже, чули дзвін, та не знаєте, де він, і "пояснюєте" так досить, а то й сповна очевидні слова. Тільки добродій Єлисій знає надзвичайно багато, його внесок тут один із найбільших, якщо не найбільший, і це тільки те, що вдалося розшифрувати (а якби ж то він писав по-людськи...). Та куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом, вибачте: за його знання йому можна пробачити багато дивацтв, такі люди — дуже виняткові, що поробиш. І в нього, як не дивно, ці дивацтва хоча б не такі недоладні.
Українська — самодостатня
Ви ж казали, що мова - засіб спілкування 😄
"Ви ж казали, що мова - засіб спілкування 😄"
Я? Звісно, казав, бо так воно і є. І? Не бачу ні питання, ні суперечності
»Істоти, що ж воно ще?«
»теж рупить, нащо писати англійською«
Istota bo rousscoiõ mogé znaciti i ‘living being’ i ‘nature’ (Gelex. I 325).
»Але Ви, схоже, чули дзвін, та не знаєте, де він, і "пояснюєте" так досить, а то й сповна очевидні слова.«
Tó Vui ne znaiéte (ne xotchete znati) cde “zvœn” e. Vidjte moyõ izmiencõ vuisje: ‹istota› u rous. mogé znaciti ne ino ‘a living being’ a i ‘nature’ — tomou p. Xèuçova i doda iesce znaceigne eaghelscoiõ.
Ось, добродію Єлисію. Про Вас і дзвін те саме можу сказати. Ви чи то не читаєте те, що я пишу, чи то не розумієте, чи то не хочете розуміти. Річ не в поясненні/уточненні, бо воно тут добре, важливе, хоча не думаю, що аж настільки необхідне, а в тому, що воно англійською, у спільноті з відродження Української! Невже не можна було написати по-нашому? "Живе створіння", "жива істота", просто "живе" або "щось живе", "що належить до живої природи" абощо?
neciouyvieter (neciouy-vieter)
‘Bellis perennis’
V. SIRM IV 83 pro bœilche
___
nerést, neresty
‘Bellis perennis’
V. SIRM IV 75 pro bœilche
___
çeatocyca
‘Bellis perennis’
V. SIRM VI 272 pro bœilche
___
bielauca
‘Bellis perennis’
V. SIRM I 195 pro bœilche
___
bielogolóveç (bielogolóuç•)
‘Bellis perennis’
V. SIRM I 196
___
buistricyca ; vuistriecyca, vuistrœcyca
V. SIRM I 186, SIRM I 382 pro bœilche.
___
mayétca
‘Bellis perennis’
V. SIRM III 358 pro bœilche. SIRM: œd ‹may› ‘traveny’. A ci ne œd *‘maiati, maïti’?
Нечуйвітер — зовсім инші квіти 🤦
uk.wikipedia.org: Нечуйвітер#
»Нечуйвітер — зовсім инші квіти «
Ya’smi tociu cyto u gerélax rieu eimy.
—
запозичення з польської мови;
п. stokrotka (stokrótka) «стокротка, Bellis L.», зменш. від stokroć «тс.», що, очевидно, виникло в результаті переносного вживання stokroć «сторазово, сто разів, стократно», складного утворення з основ слів sto «сто» і kroć «крат, раз».
+
Хоч і польське. Є у Грінченка та інших словниках. Я не знайшов питомої назви
А нащо міняти шило на мило? Чому досі не дали на переклад те саме слово, що його тут перекладають? Чим Вам маргаритка не вгодила?
Стокротки, хоч і польське, засвідчене від Волині до Слобожанщини.
Маргаритка — москвинське, в нас такої назви не знали
>> Чому досі не дали на переклад те саме слово, що його тут перекладають?
Тепер, мабуть, як Ви не додасте, то вже ніхто не додасть