Значення слова
Множник — число, на яке множиться інше число.
Приклад вживання

– Отак i книжку пишуть, щоб дiя була зв'язана з дiєю, щоб суму можна було розкласти на множники i кожний з множникiв був висновком про дiю. (Р. Андріяшик)
Множення на ціле число є дія, за допомогою якої одне число (множене) повторюється доданком стільки разів, скільки одиниць у другому числі (множнику).
Для ефективного виконання операції множення на цьому графі множене і множник попарно розділені на старші і молодші розряди.

Походження

п. mnożnik «т.с.»

Слово додала

Перекладаємо слово множник

мніжник
3
Kuľturnyj aborihen 12 вересня
14 вересня

+
Своє посміховисько видалив

14 вересня

💪ПОТУЖНО
Хоча зараз добродій Мудров додасть те саме.

15 вересня

"Видалив був", а потім що?

15 вересня

Видалив був. - I deleted.

15 вересня

Із "I deleted" згодилось би просте "Видалив/Вилучив"

15 вересня

Ну так, але оте був/була/було тут хиба не значе просто оддаленість події од теперішнього часу?

15 вересня

@Друга Путь
Мабуть ні.
Я глядів був (роботу цілий рік, аж поки мені не написали) «I was looking for...» — Past Continuous.
Я глядів (роботу вчора) «I looked for...» — Past Simple.
Я (вже) написав був (Вам на пошту) «I had written...» — Past Perfect.

15 вересня

"Я був видалив, але потім повернув"

множитель
0
або
mnogiteil

/ˈmnoʒɪte͡ilʲ/ [ˈmnoʒɪtilʲ, ˈmnoʒɪtelʲ, ˈmnoʒɪte̝lʲ, ˈmnoʒɪtʲɪlʲ]

Carolina Shevtsova 2 серпня
2 серпня

mnogiteil

2 серпня

Чим краще? Те саме, мабуть дожні гірший почеп

2 серпня

Може й не краще.

3 серпня

»мабуть дожні гірший почеп«

@Римидолов Вертислово

👀

A Vui ròzoumieiéte rœzniçõ meidj ‹•тель› ta ‹•teil›?

3 серпня

—
Шило на мило

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
2 серпня

Чому з польської?

2 серпня

Лядське слово кінця 18 ст., що перейшло до галицьких учебників (підручників).

3 серпня

І тому ви вирішили замінити на множитель? 🤷‍♂️🤦‍♂️

15 вересня

mnogiteil

/ˈmnoʒɪte͡ilʲ/ [ˈmnoʒɪtilʲ, ˈmnoʒɪtelʲ, ˈmnoʒɪte̝lʲ, ˈmnoʒɪtʲɪlʲ]

___
Darma e tou ouge dodano bóugariçeiõ ‹множитель›, i ya biex dau pervche svœy golós, gadauxi, stané prosto dodati ynõ popraunõ pravopisy latiniçeiõ, ta pac ròzmuisliex, atge ta pravopisy bóulgariçeiõ iz ‹•тель› vuiclicaié ynõ milnõ vidiely (an erroneous idea) o *-tel-y(os) u rousscœy moúvie. Pisiõtchi bóugariçeiõ prosto ‹•тель›, daié urazieigne ógy tó e zveagoslœuscui isten pocép veatscomou ‹•тель›. U dieystvnosti ge, u rous. ‹•teil› e e-y-perégolós, neznanuy veatscœy móuvie.

15 вересня

>U dieystvnosti ge, u rous. ‹•teil› e e-y-perégolós, neznanuy veatscœy móuvie.

Не всюди ж переголос е-і є, по говорах збережені суть мед, лед, печ, безмежний, камень, постель, хмель тощо. А в московській хіба -тель не є те саме що в руській (діяцький підчеп), просто без переголосу?

Чому такий наголос?

15 вересня

@Carolina Shevtsova

Perégolós e-y ta o e usiõdui, perégolós e-u e ne usiõdui.

»мед, лед, печ, безмежний, камень, постель, хмель«

Use u coupõ. ‹méd ~ meud, léd ~ leud› e e-u-perégolós, ‹peitch› e e-y-perégolós, i ne viemy ci dieystvno e [pɛt͡ʃ] ci [pet͡ʃ], a coli e, tó dóugyna e bouti yna vuimóuva iz slableignemy /e͡i/ u [e ~ e̝] u beznagolósie u medjax yna doumou (a phrase) — incheoho poyasneigna ou mene neyma. Te same i iz slovomy ‹xmeil›. U slovax he ‹posteil›, ‹camein› e *e-y u beznagolósie, tomou tam mogé bouti slableigne /e͡i/ u [e̝], ale tó ne e /ɛ/ (pravopisy bóulgariçeiõ ne ròzrœznity, pisiõtchi obie he ‹e›).

»А в московській хіба -тель не є те саме що в руській (діяцький підчеп), просто без переголосу?«

Aino, istoslœuscui e to sam, ta zveagoslœuno e prasl. *-tel-yos rousscoiõ ‹•teil› /•te͡ilʲ ~ te͡iʎ/, a ne /•tɛlʲ ~ •tɛʎ/.

15 вересня

Кирилицею просто не передають деякі вортоєпичні чи фонотактичні відмінності, тобто не пишуть *бох, *кіхті, *дорізці, хоча й кажуть так. Ніби там ізміна звука ясна сама по собі.

15 вересня

Ні, бо то може бути й ⁺-тьль

15 вересня

На кінці слів у східних та північних говірках (і в теперішній орфоєпії) приголосні не глушіють

16 вересня
Поділитись з друзями