»Недолік - це брак, а не вада.«

U yacie muisli slova ‘брак’?

Za sum.in.ua: brak,

coli u seimy znaceignie:

»Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь. Разом з тими відомостями почали приходити й інші — про голод в краю, про брак паші, про дорожнечу (Іван Франко, IV, 1950, 45); Досі не писала.. через брак часу (Леся Українка, V, 1956, 175); Євген Вікторович тепер особливо відчував брак товаришів, знайомих (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 445)«,

to ni — se e ‹xuiba›, ‹xuibiti, xuibouati› (vidjte Gelex. II, 1037: ‹хи́ба› ‘Mangel, Mangelhaftigkeit’, ‹хиби́ти [хи́бнути, хиба́ти, хибува́ти› ‘mangeln’) ;

a coli u seimy:

»БРАК 2, у, чол. Продукція або товар низької якості. Не маючи ніякого досвіду, Оксана спочатку робила багато браку (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 176).«,

to i se ni — se e ‹xuiba› (Gelex. II, 1037: ‹хи́ба› ‘Fehler’), ‹zacala› (Glx. I, 247: ‹зака́ла› ‘Makel, Schabdfleck’), ‹plienca› (Glx. II, 659: ‹плї́нка› ‘Bruch’), ‹vada› (Glx. I, 53: ‹ва́да› ‘Gebrechen, Fehler, Schade’).

Slovo ‹nedoliec› e u slœunicou Gelexuœuscoho (I, 508: ‹недолї́к›) tóucovano niemeçscoiõ he ‘Deficit, Mangel, Verlust’.

Samo slovo ‹defectus› u lat. znacity i ‘failure’ i ‘lack’. Tomou ne divo imé bouti cyto i u rousscœy móuvie slova he ‹vada›, ‹xuiba›, ‹nedoliec›, ‹plien(c)a› znaceaty i ‘Mangel, deficit, lack, loss’ i ‘Fehler, failure, defect, break, breach, flaw’. Xotcha ou cògynoho sõty svoya ocrema znaceigna, ta rœzniça ne e ceutca, i use tacui ou slova ‹nedoliec› u yeoho znaceignax za slœunicomy Gelexuœuscoho néyma znaceign slova ‘brac’ za ATSSOuM. Rous. ‹nedoliec› teacné naiblizje niemeçscuim slovam ‹Schwachstelle›, ‹Schlupfloch›, ‹Nachteil›, ‹Schattenseite›.