Змініть, будь ласка, вариянти написання на два слова через кому, а не пункт 1, пункт 2, бо воно так у результаті й одображається, тобто
Варіанти написання
»нейроплястичність, невроплястичність«
Також саме слово за литературною нормою пишемо не нейроплЯстичність, а нейроплАстичність.
Щодо варіянтів написання — врахую пропозицію.
Щодо сучасної літературної норми — я її не враховую, тому що я думаю над своїм правописом, і якраз згідно з ним, як і з Скрипниківкою, буде нейроплЯстичність.
Coli cogen bõdé dodavati slova svoyeiõ pravopissiõ, to mui tout douge svidco ròzgoubimo sea. Тому, будь ласка, як усі йинші, дотримуйтеся литературного стандарту, додаючи слова на переклад.
А замість скрипниківок я би вам радив розібратися з правописсю п. 
@Данило Ганич або п. @אלישע פרוש, ото те, чого нашій мові не вистачає.
Dobre, na nastupni razy dodawatymu słowa zhidno sučasnoji normy
Не Скрипниківкою єдиною. Я ще розглядаю норми Желехівки, а од щодо тих панів — ще поцікавлю ся
> Dobre, na nastupni razy dodawatymu słowa zhidno sučasnoji normy
Правописсю п. Поруша (наскільки мині відомо):
Inose, na nastõpnœi razui dodavatimõ slova izgœdno iz nuiniexynioiõ normoiõ.
Ще завважу, що в нас на Вкрайині-Руси не ґекають, а гекають, себто не анґлійська, а: английська, ще ліпше: ягельська (eaghelsca).
«А замість скрипниківок я би вам радив..»
о а мона посилання на ці правописи
Нияких »посилань« нема.
Якщо вам не відомо, Ґ також український звук. А москалі (точніше українці за їх керівництвом) за часів радянського союзу навмисне стерли Ґ з абетки, якраз в них після цього з'явив ся стереотип, себто «украєнский язик такой же как і рузскій, тока украєнци гекают, а ми ґєкаєм». Також я вас здивую, але звук Г є не лишень в нас та білорусів, а й в чехів, словаків, нідерляндців та, о Господи, гіндусів. Якщо вже прибирати літеру Ґ як не нашу, то треба тоді й Ф заодно, бо немає в нас власного слова на Ф.
Це неправда, я вже пройшов цей етап. У нас ґ є галофон звука к, аж нияк не вокрема фонема. А ще ви мене не здивуєте, бо я вім по-словацьки.
Нияких »посилань« нема.
а, як тоді ознайомлюватися
Щодо ф так само неправда. Просто десь кажуть [xʋ] або [ʍ], а десь — [ɸ̞], дзвінкий вариянт є [β̞].
Натомість, подекуди збережено різницю між g [ɣ̞] та h [ɦ].
> як тоді ознайомлюватися
Задавати запитання, де вам неясно, як прочитати слово або чому пишемо так, а не йинакше.
Я хотів написати документ, але, попояснючи комусь, мині буде легше мені ворганизувати його так, аби люди розуміли написаному.
А можна зразу таблицю, файл із правилами або хоча б сюди написати?
Я ж вам кажу, що я не знаю поки, як його оформити так, щоби в людей було бажання розбиратися.
а, та сайт не оновлюється при додаванні нових коментарів - тре вручну перезапантажувати, щоб підтягнулося
Подивіться обговоріння слова медик, там є ціла стіна тексту цею правописсю.
👌🏾
Якщо ґ та к мають такі спільності, щоб вважати один звук гальофоном — тоді ми би мали би хоч трохи плутати ся з словами ґава/кава, ґуля/куля та іншими подібними.
Так, обидва задньоязикові зімкнені (проривні). Проте [к] — глухий приголосний (вимовляєть ся без участи голосу), а [ґ] — дзвінкий (вимовляєть ся з участю голосу). У цьому пляні [ґ] є дзвінкою парою до глухого [к], але вони функційонують як незалежні одиниці мови.
Якщо є докази, що це не так — я готовий з ними ознайомити ся.
Не функціонують геть. Є кава напій, а є кава птах, ґуля так узагалі є тс. що й куля.
»Чорні кави, чорні врани (ворони), круту гору вкрили.« (Сл. Б. Грінченка)
Щодо ґави й кави — У Словнику Грінченка слово «ка́ва» справді зафіксоване у значенні «різновид ворони, галка». Але наявність омонімів (кава як напій і кава як птах) жодним чином не скасовує фонольоґічну опозицію між звуками [ґ] та [к].
А от щодо ґулі й кулі ви також помилили ся. Чому? Бо:
• Ґуля — це підшкірна припухлість від удару чи запалення (наприклад, ґуля на лобови), або ж наріст на дереві;
• Куля — це ґеометричне тіло, кругла маса (наприклад, земна куля, більярдна куля) або ж знаряд для вогнепальної зброї.
Ці слова етимольоґічно і семантично не є «одним і тим самим». Оскільки заміна [ґ] на [к] перетворує болючий наріст на тілі на ґеометричну фіґуру або боєприпас, це клясичний і беззаперечний приклад мінімальної пари, яка доводить самостійність фонем <ґ> та <к>.
И куля, и ґуля мають спільне походжіння, це є проста полисемия. Недостатньо я бачу доводів фонемности ґ.
Фонема змінює значення слова (ґуля/куля), а гальофон — ні. «Куля» — німецьке запозичення (kūle), а «ґуля» — питоме праслов'янське. Це різні слова з різною етимольоґією, а не полісемія. Для лінґвістики фонемність [ґ] — доведений факт.
Він, мабуть, про те, що вони оба походять від іє. *geu.
Це теж помилка. «Куля» не походить від *geu. Вона запозичена з середньонімецької (kūle), яка сходить до гіндоевропейського *gēw- або ґерманського пракореня. Гісторія слів різна, як і походження звуків. [ґ] та [к] — самостійні фонеми, а не гальофони.
*geu та *gēw — се, нач, просто різні реконструкції одного етимологічного кореня зі значенням «згинати, кривити»
хоча, не буди лиха, покуль воно тихе, тому продовжуйте сперечатися з другим челом, а я ліваю з вашої суперечки
Навіть якщо це один корінь 5000 років тому, розділення на ґерманську та слов'янську гілки створило два абсолютно різних слова. Прагісторія не робить сучані [ґ] та [к] гальофонами. Метода мінімальних пар це довела. Гарного дня, «лівайте» на здоров'я.
