певна річ, від "клясти" ("проклинати") та з "-б-" як приростком на позначення віддієслівного іменника

Іносе

Це правда, але це інше значення, матюччя теж називають лайкою. Мені взагалі здається в СУМ друге значення хоча б частково про це, а ще наприклад різні на r2u r2u.org.ua: лайка

"СоромИччина"?

додав, хай поки буде й така відміна

Знову помиляєтеся. Звісно.
"Пристойний" є ще в Грінченка, з прикладом із Чорної Ради, й Уманця-Спілки. Не знаєте Мови, не читаєте класиків -- хоч би словника розгорнули.
Непитомість деякого слова/слів із питомим коренем (із деякими заувагами) ніяк не доводить непитомість інших слів із цим коренем

А, ну тоді r2u.org.ua: строк
І прострочений за Вашою же логікою є питоме.

Яку ж дурню Ви пишете...
По-перше, якщо Ви дуже-дуже уважно подивитеся, то побачите, що я написав: "Хоча, мабуть, од чужого".
По-друге, "Непитомість деякого слова/слів із питомим коренем (із деякими заувагами) ніяк не доводить непитомість інших слів із цим коренем".
По-третє, це слово перейняте значно раніше, ніж інші в рядку, тому ставити їх поруч просто недоречно.

Хтось тут знову вср... зганьбився та вигадує відмашки.

За перше, коли Ви й самі не впевнені, що це є питоме слово, ба ту Вам прямо натякають, що воно є чуже, то нащо себе ще глибше закопувати? Хочете до дна докопатись? Ну Ви вже близько, вітаю. Притімна (свідома) людина, що мислить українською, просто відказала би “дійсно, я ніколи не кажу "стой, нє іді туда" чи "вкусная настойка", бо вкраїнською мовою справно є "стій", "(барна) стійка", "самостійний", "стійкий" тощо, тож це слово справді є чуже в українській мові”.

За друге, Ви хоч самі зрозуміли, що написали й до чого це? Слово "стой" є непитоме, як і слово "строк", що його я дала на переклад. Але слово "прострочений", що Ви його дали на переклад, є питоме, принаймні його твар є вкраїнський, і тут уже можна казати про пад, коли непитомість словотвару, від якого МОЖЛИВО походить дане слово, не доводить непитомість даного слова. Тобто Ви все перекрутили, щоб вигородити себе, як зазвичай.

За третє, то що, "скло" та "спирт" тоді не повертаємо?

>заувагами
Видно, що Шевельова читали не вочима, тому й пишете москвинським письмом: "заувага", "наука" (→ "научання"), "наушники", "наумання", "паук"...

"Хтось тут знову вср... зганьбився та вигадує відмашки.

За перше, коли Ви й самі не впевнені, що це є питоме слово, ба ту Вам прямо натякають, що воно є чуже, то нащо себе ще глибше закопувати? Хочете до дна докопатись? Ну Ви вже близько, вітаю. Притімна (свідома) людина, що мислить українською, просто відказала би “дійсно, я ніколи не кажу "стой, нє іді туда" чи "вкусная настойка", бо вкраїнською мовою справно є "стій", "(барна) стійка", "самостійний", "стійкий" тощо, тож це слово справді є чуже в українській мові”.

За друге, Ви хоч самі зрозуміли, що написали й до чого це? Слово "стой" є непитоме, як і слово "строк", що його я дала на переклад. Але слово "прострочений", що Ви його дали на переклад, є питоме, принаймні його твар є вкраїнський, і тут уже можна казати про пад, коли непитомість словотвару, від якого МОЖЛИВО походить дане слово, не доводить непитомість даного слова. Тобто Ви все перекрутили, щоб вигородити себе, як зазвичай.

За третє, то що, "скло" та "спирт" тоді не повертаємо?

>заувагами
Видно, що Шевельова читали не вочима, тому й пишете москвинським письмом: "заувага", "наука" (→ "научання"), "наушники", "наумання", "паук"..."

Як же гидко читати цей непотріб...
По-перше, я сам сказав одразу, що слово, мабуть, непитоме.
По-друге, я досить ясно пояснив, чому Ви зганьбилися (укотре тільки за останні години), записавши це слово з іншими непитомими в один рядок.
По-третє, яке "Слово "стой""?? Не було мови ні про яке слово "стой" узагалі, де Ви його тут набачили? Плутаєте, схоже, слово з коренем.
"Але слово "прострочений", що Ви його дали на переклад, є питоме"
По-четверте, до чого тут "прострочений" узагалі? Порушуєте правило належної розмови, і те, що Ви їх не знаєте, Вас не тільки не виправдовує, а й навпаки.
По-п'яте, ні, воно непитоме. Це, схоже, прямий перейняток із "просроченньій".
"За третє, то що, "скло" та "спирт" тоді не повертаємо?"
По-шосте, а це тут до чого? Див. "по-четверте".
По-сьоме, Ви так і не зрозуміли, чому я додав цей переклад, і, відповідно, чому тулити його в один рядок до інших, значно свіжіших, перейнятків, украй безглуздо.
По-восьме, ..."Видно, що Шевельова читали..." -- авжеж, Ви не знаєте, про що він пише, бо й не розгортали його.
По-дев'яте, "...не вочима..." -- негайно припиніть знущатися з Мови!
По-десяте, укотре тільки за останні години, знову ж, кажу, нітрохи не знаєте засад письма, тому й калічите Мову, пишучи дурниці.

А по ділу? Я Вам ще раз кажу, що це чуже слово, а Ви знову в якусь рахубу покотилися. (Рахуба — це коли людина всіма неправдами виправдовує чуже слово в українській мові)
Ці Ваші "непристойнощі", "вторники" тощо суть чиста московщина, й Ваші виправдання суть чиста рахуба.

Я ж по ділу й написав, читайте!