😏
Бачили єсте, изкөлкы є на сайті чуджых слөв отако перекладено?
Може, слово "термін" і германського походження, а "строк" слов'янського, але позаяк друге монополізували москалі, то з цих двох я обираю перше. Ну або треба брати "видавненого" абощо.
А ще смисл і суть вони монополізували, тому тільки сенс. Ну і так далі про пів мови
»А ще смисл і суть вони монополізували, тому тільки сенс. Ну і так далі про пів мови«
Ото 👉
Коли Женя простягнув йому квитки, він схопив їх так, наче то були не театральні проґавлені квитки, а лотерейні, на яких випав виграш новенької машини
Ні-ні-ні, явно ж не те
Значно більш “те”, ніж Ваше "зіпсований" чи простибоже "випсований".
Ніяк же не відповідає значенню.
Ви знову збочуєте на мої слова.
Коли ж на те, "зіпсований" сповна може замінити "прострочений" у багатьох випадках, перш за все в побуті.
Не може.
Прострочений — такий, що вийшов за межі строки.
Зіпсований — такий, що зіпсувався чи його зіпсували.
Їжа чи ліки можуть зіпсуватися не через строку придатности, а через невірне зберігання, або коли взагалі їх хтось навмисно зіпсував. Ба зіпсованим може бути не лише те, що має строку придатности, тобто це гіперонім, а прострочений, покварений, пошкулений — гіпоніми. Через це виникає нейнозначність (неоднозначность): зіпсований ким або чим?
Пояснювати Вам, що прострочений паспорт ≠ зіпсований паспорт не бачу смислу. До того ж, слово "псувати" є просторічне, слід його вникати в діловому товаристві. Але коли вже грати на Вашому полі, то моє слово є ліпше за Ваше. "Проґавили щось" у сутку (ром. омов'ї) строки значить, що проґавили строку, коли з цього "щось" можна було користати. Пор. "проґавити час, мить тощо".
Докази? 🧐
Треба вилучати такі слова, бо нема доказів чужости слів
—
Видаліть це, будь ласка
З якого дива?
Чуже
Докази?
Якби Ви читали Шевельова -- не питали б. Збереження О
Роковини тоді теж чуже виходить?
Чого б то??
>прострочений
>Чуже
>Докази?
>Збереження О
>Роковини
>Збереження О
???
І Вас, схоже, нітрохи не непокоїть, що в слові "роковини" О через те, що склад одкритий (як у "рік"—"року"), тоді як саме слово "строк" має О в закритому складі, чуже, тому й похідні чужі.
Звісно, Ви й не думали розгортати Шевельова, на якого я вказав
Боже, яка дурня 🤦♂️
Народ — народний
Годний, од (теж закритий склад), го́род, горо́д, строк тощо
Тобто у вас нема доказів про якість слова. Тоді про що мова?
"Боже, яка дурня 🤦♂️"
Згоден.
"Народ — народний
Годний, од (теж закритий склад), го́род, горо́д, строк тощо" — дуже дурна дурня.
Ви, мабуть, і не знаєте, хто такий Шевельов і що написав. Навіщо я витрачаю час на того, хто не тільки не знає й не хоче знати, а й не хоче й не може розуміти...
"Народ" і пох. — у Шевельова написано про поновлення О через вплив моск. і црк.-сл. і наведено приклади з ікавством (точніше, як сказав би добродій Єлисій, із О-переголосом). Крім того, добродій Єлисій припускає наявність у слові повноголосся.
Про "згодний" він пише, що перейняте з польської проти питомого "згідний".
"ГОрод" і "горОд" — те саме походження, повноголосся, тобто збереження О сповна виправдане.
"Од" і "від", як згадує Шевельов, різні форми, *ot і *otъ відповідно. В першому, як бачите, немає ъ, отже, склад не новозакритий, отже, звуцьких (фонетичних) підстав для переходу О в І не було. Те, що склад закритий, ще не достатня підстава для переходу О в І.
Ви знову зганьбиться, давши явно невідповідні приклади й чудово довівши незнання Вами й нерозуміння переходу О в І. Укотре...
Навіщо я знову витратив час марно на того, хто не може розуміти, знову себе питаю...
Якою була би відповідь адекватної людини: слово "прострочений" походить од слова "строк", що йде від московського слова "срок", якого в українській мові не було й бути не може з таким значенням.
Відповідь п. Романа: диви вище.
псл. sъrokъ, др. сърокъ
Роман знову сів у калюжу й звідти розказує, що всі навколо ідіоти 🤣🤷♂️🤦♂️
Каролино, воно не походить від москв. срок, це наше питоме слово, просто д. Роман про це не знає. Ганьбитися йому — це його природний стан, ганьбиться і розказує, що всі інші дурні 🤣🤣🤣🫣🤦♂️
друс. сърокъ в українській мові дає "зрік" або "строка", від якого тварослівно право виходить "прострочити", "прострочен", це питомі слова. А "строк", "урок", "пророк", "порок" суть не вкраїнські слова. Тому я дала
строк але не похідні.
Твар "строк" є чуж, диви
строк
Але похідне "прострочений" є цілком можливе. Від "строка".
Розвиток значення?