»Припущення про радянську кальку тут ні до чого«

+

»Куди переконливіше припущення про польську кальку«

»Можливо далі навіть калька з нім. Öffnung.«

—

Можете пояснить свій мінус?

»Можете пояснить свій мінус?«

Не’ма причина взагалі бачити там яку кальку.
Слово ‹отворити› є питомо руське (хоч и побутує нині лише на Заході), а ‹отвір› є просте безсуфіксальне втворення від сього слова, як напр. і ‹скік› од ‹скочити›, ‹лім› од ‹ломити› абощо. Семантика є цілком прозора "шось отворене" тобто "отвір".
Сиріч слово цілком могло постати без жодних проблем на питомому тлі, а отже висувати припущення о постання під чужим упливом зайво

Але ж нащо отвір, коли можна від кореня, звісного більшості? Ви ж і самі найпевніше не кажете в побуті "я отворив двері", "вікно стояло отворене", то чому захищаєте "отвір"?

»Але ж нащо отвір, коли можна від кореня, звісного більшості? Ви ж і самі найпевніше не кажете в побуті "я отворив двері", "вікно стояло отворене", то чому захищаєте "отвір"?«

Ну, маємо ж приклади зменшення частоти вжитку основного дієслова, и заміну його синонімами, та разом из тим збереження частоти вжитку його похідних. Напр. дієсл. ‹видіти› на Сході більше не ходить як основне про значення "to see, videō", та його похідні ‹видимий, видиво› та под. зберегли частоту вжитку.

>Але ж нащо отвір, коли можна від кореня, звісного більшості?
Більшість відає слово "отвір" та вживає його.

»Але ж нащо отвір, коли можна від кореня, звісного більшості? Ви ж і самі найпевніше не кажете в побуті "я отворив двері", "вікно стояло отворене", то чому захищаєте "отвір"?«

Pervçui,
‘звісного більшості’ — godie Vam oudavati ni bui usia Oucrayina e odinomóuvna i mogemo cieniti pitimœsty yna slova za ceastotoiõ ci poxirenœsttiõ. Oupóunie yasno oge naiceastieychœi sõty slova nuinie ou móuvçœu oucenœi a tó ceasto ne neminõtche pitomœi ale upluivomy ci cerpagnémy yz veatscui ci leadscui. Tacoge godie e oudavati oge ta pitomœsty móuvna e na tac zvanœy ‘Velicœy Oucrayinie’. Ote Vache guidouagne ‘galiçscuimy’ e souto bezsloveisno i use ote yasouagne bõdy simy ‘znaiomœsttiõ bœilchosti na Velicœy Oucrayinie’ (ceasto i prosto neprauda) ne e yac vesti nepœdstaunene pole proti móuvleigna Pœudne-Zaxodou.

Za drougoe, — ‘від кореня, звісного більшості’ — i cyto bui tó pac za corein boul? Veatscoiõ, i toiõ, e ‹отверстие›, ta pri tœmy ‹от•верз•›, crœmy seoho tacui slova, lédva ci e ceasto i tam, i nuinie i tam nic ne cazjé ‘‹отворить дверь›’. Otge cyto za corein bui tó boul ‘znanuy bœilchosti’? Ceny ‘diera’ ci ‘odcin’ ( ← ‘œdciniti’)? Darouyte, ta e ‘hole’ a e ‘opening, aperture’.

Za trèitte,
— ‘Ви ж і самі найпевніше не кажете в побуті "я отворив двері", "вікно стояло отворене", то чому захищаєте "отвір"?’ — xotcha, he yauleno vuisje, pravomiernœsty coristagna yz slova ‹otvœr› ne e niyaco (ni preamo ni nepreamo) ne zalegity œd ceastotui a ci u zagalie i postaiagna rieci ‹otvirati, otvoriti, otverti (otvereti)›, gœdno e recti slovo i ic rieci samœy. Riecy ‹otvirati, otvoriti, otvariati, otveriati› tacui postoyity, vidjte SIRM IV 232 ‹отвирати›, a tacoge Yznadobui ic Slœunicou móuvui Boucovinui: ‹отворе́ний› ‘відчинений’ (stor. 372 ; »‹Две́рі і ві́кна були отво́рені наростві́р і мине́ цуґ ( = teag [vietrou]) їмив›«), ‹отворє́ти, отворя́ти, отвори́ти› (tamge ; »‹Дє́дю, я отворє́ю две́рі, бо в ха́ті ду́жи ду́шно›«; Slœunic govorœu Bóycœuscinui, stor. 29 II: ‹отворе́ний› ‘відчинений’, stor. 90 II: ‹повтваря́ти (поу꙼твар’ати, поувтвар’ети)› ‘повідчиняти’ (»‹Скрин’і с’і повтвар’ели.›«); Grincenca slœunic (yz Golovaçscoho): ‹повтверяти› ‘отворить (во множествѣ)’ (»‹Входить Семен до комори, — повтверані скрині.«). Samo postaiagne — a ne ceastota — sèï rieci e znacylivo tomou cyto riecy ‹œdcruiti, •cruivati, za•› het' ne pœdxodity do ‘open / close the door’. Sloveisno, ‹cruiti› e ‘to cover’, otge ‹œdcruiti› ‘uncover, discover; entdecken; détecter’, a ‹zacruiti› ‘to cover up, hide, conceal; bedecken, decken, abdecken; couvrir, cachir’, i ‘œdcruiti dvèri / œcno’ e ni bui samui dvèri ci œcno boulo zacruito (‘zateaghnõto’) cimysi, he otó, poniavoiõ ci plaxtoiõ, pro nastoyõ. Ne vidieu eimy Vas zamietati proti ‘œdcruiti / zacruiti dvèri / œcno’ (de bui pac — veatscoiõ tac cazjõty, otge i rousscoiõ e ‘znano bœilchosti’), ta viedau buimy (I wonder) ci ‹œdciniti / zaciniti dvèri / œcno› Vui ne xotchete zayaviti u nepitome, nerousscoe, ‘calque’ (cerpanuy pereclad), ‘galiçscoe’, a coli ni, to ceomou pac, atge ono tvarno tòcyno teacné niemeçscomou ‹aufmachen / zumachen›.

Otge, bay dougye yac malo poxireno e nuinie ‹otverti : otvirati, otvoriti : otvariati›, ono e poprauno pro team ‘to open the door / window’ a niyac ne ‹œdcruiti›. Xuiba ne rouplivo yac, zastarieuchi u veatscœy móuvie riecy ‹отверзать› u ouscorb rieci ‹открыть›, toutge i u rousscœy ‘bœilchosti na Velicœy Oucrayinie’ e stalo ‘pitomo i znano’ ‘œdcruiti dvèri / œcno’?

Iesce viedau buimy, ci buiste tac samo zamietali coli rousscoiõ boul tvar ⁺‹otversttié› (⁺‹отверстя›) — istovo veatscomou ‹отверстие›, zamiesty ‹otvœr›.

Хто так каже?

Люди кажуть качабукча .Але мені насрати хто так каже ,бо воно не наше .

»Відвірене(відвирене) вікно .
Відвірив двері.«

Ne vuigadouyte a vuicniete móuvie.

Poprauno e: ‹otvorenui dvèri›, ‹œcno otvoreno / отверто ( = ‹отверто›)›, ‹otvoriu / otvorila e dvèri›, ‹otverl(a) e dvèri / œcno›, ‹otviraié ( = ‹отвирає›) / otvariaié ( = ‹отваряє›) dvèri / œcno›.

___
»,бо воно не наше«

Cazjé cto? Aborigen ci mosquolioub Meletein? Rousscœi slœunicui cazjõty e nache.

"Москволюб Мелетень"?? Добродію Поруше, з якого дива ви оце змазуєте такі дурні слова? Вам байдуже що я додав "збірна", "втикати" та иншу московщину на переклад?