Что же касается французского слова liste (и звучащих так же итальянского, испанского и др.), то оно заимствовано из древневерхненемецкого lista, где значило "край", "кромка", "полоса", "рейка". В современном немецком языке leiste - это брусок, рейка, валик, поясок. Из немецкого leiste получилось польское listwa (валик, планка, кромка). Украинское лыства, белорусское лиштва (оба в значении "карниз") появились под влиянием польского слова listwa.
До чого тут "планка"/"вишивка гладдю"/"кайма"/"обшивка"/"смуга"/"тасьма"/"лямівка"/"торочка": [ЕСУМ. Том 3. С. 253] та 
r2u.org.ua: лиштва ?
"Плита з текстом". У давньоруській мові "камінь, камінна дошка, плита". Схоже слово з тямою кам'яної плити "skryżal" є в польській [ЕСУМ. Том 5. С. 286]. Вважаю, що наявність цього слова в мові католицької Польщі є достатньою підставою, щоб не клеймувати його старослов'янізмом/староболгаризмом/церковнослов'янізмом.
sum.in.ua: lyshtva
ЕСУМ: ло́два "дошка, брус".
Підпираю, бо є в дорепресійних словниках:
r2u.org.ua: лодва
+
r2u.org.ua: лодва
goroh.pp.ua: лодва
Спочатку дав твар <ло́два~лі́два (лѡ́два)>... ЕСУМ дає дане слово через <о>: <лодва>, й тоді я гадав, що в нім име бути правильно <і> (за чинним письмом), тому дав твар з <ѡ (і)>. За новими ж даними *o в назвуці (на початку слів) перед плинними *l та *r вів себе як "сильний" *u (*ъ), тож гармонізації такий *о не підлягає. Пратвар кореня в сім слові є *old-, тобто відповідає згаданій умові. Відповідно, й інші форми від сього кореня, напр. <лодка, лодька, лодь> слід брати за питомі. Так само нема передумов для гармонізації *o й у словах від корене *orb, де *о є перед слабим *y (*ь) чи *u (*ъ), напр.: <роб> – правильно (не <ріб>), <підробка> – правильно (не <підрібка>, хоча саме се слово є безперечно нове, та все же) тощо. Так само правильний фонологічно в руській мові є твар <лось>, пратвар бо його є *olsys (див. ↑), і хоча словники засвідчують і написання <лісь>, такий твар не є правильній (хоча й не чудж) – первісен і закономірен є таки твар <лось>.