З вікна видувалася напнута сліпучо-біла фіранка, схожа на вітрило яхти, що постійно надувалося невідомими для Сідалковського пасатами і виривалося на волю. (О. Чорногуз)
“Дункан” опинився нижче зони пасатів, в смузі дужих, надзвичайно сприятливих західних вітрів. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Коли він [капітан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони. (О. Гончар).