ГРЕЦЬКЕ φάλαγξ «стовп (очищений від гілля), колода»
РУСЬКЕ пла́ха «дерев’яна колода, на якій відрубували голову засудженому до страти; великий з плоскою поверхнею шматок; [частина сохи До; складова частина невода, полотнище невода; верхня частина свинячої туші — шар сала; частина зораного поля ЛексПол; шматок розколотої навпіл деревини, колоди; поліно; широка дошка]»
псл. plaxa «плаха», пов’язане чергуванням голосних з ploxa «площина», ploskъ «плоский», пор. ч. слц. plocha «площа, поверхня»
Первісно голка, але в деяких краях України так називають планку.