ісп. platina «тс.» є демінутивною формою від plata «срібло», що виводиться від пров. ст. plata «лист заліза» або від генетично з ним пов’язаного фр. ст. plate «тс.», в основі якого лежить, очевидно, іменник plat «плоска, горизонтальна, рівна поверхня», пов’язаний з прикметником plat «плоский, рівний, гладкий», нар.-лат. *plattus «тс.», що походить від гр. πλατύς «широкий, рівний, плоский, просторий»
Префікс "па-" = «подібний» (пагорб, паросток) + усічена форма слова "срібло".