Джерело можна, будь ласка?
ЕСУМ
– Та чи так, мій голубе, срібро моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Марко Вовчок)
Гаразд, якщо це таке надійне джерело, то додам усе звідти.
Правильна форма "срібло" від "сьребло", "серебро" це псевдоповноголосся — "Історична фонологія..." Шевельова, ст. 133
"Правильна форма "срібло" від "сьребло", "серебро" це псевдоповн оголосся — "Історична фонологія..." Шевельова, ст. 133"
Нема певности в тім - там здавна було хитання в праформі, бо слово запожичене, ба мандрівне - могло бути запожичене в різні діалекти різними шляхами
"Гаразд, якщо це таке надійне джерело, то додам усе звідти."
Бачу Ви не дуже рада.. 😅
А ще наголос у формах ‹с(т)рі́бро́›, ‹с(т)рі́бло́› може бути на останнім складі (це мабуть таки первісний наголос)
🙄😤
😅🥲
Це все 🤐
Тепер задоволені?)
Більше не приставатиму.. ну, поки 😅😁
Serébro ne e nicda ne boul pitœm tvar u rousscie, xuiba cnigen za inchoiõ slovianscoiõ móuvoiõ. O tœmy e ou Xeveliova. Rousscoiõ pitomo ino ‹sreiblo› ( ← †‹syreblo›, iz nepravilnuimy ‹e› → ‹ei›, viedie, za ‹ei› u ‹syreiblyn•›, he u ‹remeslo : remeisln•›). Corótje, jadno ‘serébro’ u rousscie.
Иносе
Крадій.
Ви додали б одразу по-людськи — ніхто не крав би
Ага, тобто треба було засрати сторінку різними вимовами відного слова.
Хіба є яка різниця хто додав ,коли головна мета знайти питоме ,найгоже слово до чужого ?
Що було займово так це те ,що твар срібло та серебро обидві можливі .
Можливі, та "серебро" геть не до ладу
"Ага, тобто треба було засрати сторінку різними вимовами відного слова."
Треба було просто дати одне, "срібло", без вибриків