Від "повітря" з суфіксом -ястий (-яний + -истий?), котрий часом творить слова зі значенням "багатий на шось, містить багато чогось, наповнений чимось" ("пінястий", "глинястий", "пір'ястий", "гіллястий"). -ястий над -истий через схожість звучання з "повітря". Наголос у таких словах, схоже, падає на -я- в -ястий, але собі гадаю як вийняток може бути й на -і- в основі, як у слові "гли́нястий". Як думаєте.
цілком досить, буває в перекладних словниках (хоча мабуть не в усіх значеннях) і в медичному Нечая так
r2u.org.ua: пневмат* https://e2u.org.ua/s?w=pneumat*&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
https://shron1.chtyvo.org.ua/Nechai_Stanislav/Rosiisko_-_ukrainskyi_medychnyi_slovnyk_z_inshomovnymy_nazvamy_2003.pdf?
не вистачає "повітря" десь в ньому, але залишити всі три кореня з "діє стисненим повітрям" точно не вихід
douxœu
/ˈduxʏw/
douxov-
/duˈxow-/ — neocœuncyên tuar primêtui
/duxoˈw-/ — ocœuncyên tuar primêtui
douxo-
/ˌduxo-, ˈduxo-/ u ceplenax slovax
___
Œd ‹doux› = πνεύμα grecyscoiõ. Grecyscoiõ πνευματικός znacity i primêtõ œdnosyeinïa do vétrou, dõtïa, i primêtõ œdnosyeinïa do duixanïa i primêtõ œdnosyeinïa do douxou ("spirit"), porœunaite znacyeinïa u:
sum.in.ua: dukhovyj — usœ znacyeinïa tam œdpovédaiõty znacyeinïam primêtui πνευματικός u grecyscé ta daunyogrecyscé ;
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14459-dukhovyj.html#show_point — tou ino znacyeinïe πνευματικός = spiritualis, zatô na samo slovo ‹doux› e ou Grincênca znacyeiny de bœulxye ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14450-dukh.html#show_point ): "air", "smell", "warmth", "breath", "spirit (contrast to body)", "courage, spirit", "soul, spirit", "ice hole (for fishing)" — porœunaite i u grecyscé blizyca znacyeinïa slova πνεύμα ( https://en.m.wiktionary.org/wiki/πνεύμα ) ta ou daunyogrecyscoho πνεῦμα ( https://en.m.wiktionary.org/wiki/πνεῦμα ) ;
Gelexœuscuy I, 211: ‹ду́хови́й› "1. geistig, zum Geist gehörend, Geiste-" ta "2. Blase-", tam ge: ‹ду́хів›, i rœuzna znacyeinïa slova ‹дух› "1. Hauch, Atem, Odem; Gas", "2. angehauenes Loch im Eise, Wuhne", "3. Hitze", "4. Geist, Seele; Mut; Geister, Gespenster", "5. Beichte" ;
Isrézneüscuy:
‹духъ›
"дуновение, ветер (мъножьство дꙋхꙋ = πλήθος τού πνεύματος)",
"испарение",
"жизненное начало (spiritus, πνεύμα)",
"дух, бесплотное существо (дꙋси = τά πνεύματα)",
"душа", "настроение",
"направление",
"слух",
"существо",
"Святой Дух",
‹духовъ› — прилагательное от слова ‹духъ›: ‹Дꙋховъ дьнь› = ‹τα ημέρα τού αγίου Πνεύματος›
Цікаво, а що означає суфікс "-ом-" у напр. рухомий? Чи можна було б утворити "вітромий"?
Всі на -мий ніби від дієслів походять, хоча й втратили дієслівні ознаки, ще й їх не так багато
ясно, отже "вітромий" творити недоцільно.
плювний?
Хай буде. Може, щось краще придумаю чи хтось инший 🤷♂️
<Може, щось краще придумаю чи хтось инший>
Samige véste lépxyoho slova crœumy Vas né comou uigadati.
Ярославе, а що у вашій голові було, коли ви це слово придумували? Мені щиро цікаво.
"Плює вітер? 😁🤣 Так ніхто не говоритиме, ви слова для себе вигадуєте, чи для того, шоби ними користувалися їнші? 🤷♂️ Не дуркуйте.™ 🤦♂️" чи шось подібне.
Кажіть за себе 🤷♂️
Але ж хтось голоси свої додав.
Додайте своє влучне
"Кажіть за себе."
Ви дозволяєте собі казати за їнших.
"Вітер" тут ні до чого