Реакція — віддія. Активний — діяльний. Цілком логічне продовження.
Так. Реакти́вний двигу́н / руші́й — двигун-рушій, що створює реактивний рух внаслідок швидкого витікання робочого тіла із сопла, найчастіше робочим тілом є гарячі гази, що утворюються внаслідок спалювання палива у камерах згоряння. Реактивний двигун працює на віддії.
Добродію Василю, третім будете? У клубі тих, хто не розуміє різницю між різними значеннями та відтінками значень слова "реакція"? Чесно кажучи, не хотів би Вас там бачити.
Слово "віддія" може підходити для слова "реакція" тільки там, де "реакція" значить "дія у відповідь на іншу дію, зовнішній вплив", "дія, протилежна за напрямком іншій дії"(і тут прошу не посилатися на 3 закон). А яке значення "реактивний" має тут?
Щиро не розумію закидів. У поданому значенні Кароліна та у словниках: «Який виникає під дією сили віддачі. техн. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін. фізл., біол. Здатний реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення», ніщо не суперечить на мій погляд цьому новотвору.
Віддіяльний, як і діяльний, це віддієслівні прикметники на L від діяти. Жувальний, сідальний, їдальня (є дієслово їдати), дихальний і подібне. Це праслов'янського походження -л- для творення дієприкметників з подальшим додаванням наростка -ний.
Можете як приклад подивитися з жувати:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/žьvati?searchToken=etx81y6aa09mzrpd7cbbaqol4
œddéyen, œddéyn-
/wʉd.ˈdi͡ej.ən/, /wʉd.ˈdi͡ej.n-/ — po gòlôsné
/od.ˈdi͡ej.ən/, /od.ˈdi͡ej.n-/ — po prigòlôsné
œddéya
/wʉd.ˈdi͡ej.a/
← ‹œddéy-en/n-› ← ‹œd-déya› "re-action", ← ‹œd-déyati› "re-act".
Tuarui ‹œddéyen› ta ‹œddéya› e tuoryeno mnoiõ, ta u rousscœi e za "reaction" isvédcyeno ‹œddélouanïe› (v. Glx./Ndl. I, 97: ‹віддї́луванє› "Rückwirkung, Reaktion", ta ‹віддї́лувати› "rückwinnen, einwirken, reagieren"). Ta œd tuara ‹œddélouanïe› e teagyco tuoriti imea primêtui.
Чому не слід брати за основу «дійний», бо почнеться плутанина з «доїти», хоча у Желехівського є «недійний» у значенні «недіяльний». Прикметник «діяльний» буде запобігати цьому.
ДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виявляє енергію, силу, завзяття; здатний до кипучої діяльності. З кабінету вискочив Євген Вікторович. Заклопотаний, діяльний (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 184); Тепер Гриць був зовсім не тим діяльним і жвавим хлопчиною, яким ми зустрічали його біля Червоної Казарми (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 35);
// Який перебуває майже безперервно в русі. Особливо діяльні в літній час птахи (Київська правда, 15.VI 1951, 4).
2. Сповнений активної діяльності. Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 435);
// Сповнений бажання практично діяти. Близькість Лесі Українки до марксистських гуртків того часу, пильний і діяльний інтерес її до творів класиків марксизму, творче служіння трудовому народові — загальновідомі (Максим Рильський, III, 1955, 118); Змінюється весь дух його [М. Рильського] творчості: колишня споглядальність, самозаглибленість поступається місцем діяльному прагненню допомогти своїм словом революційному перетворенню світу (Історія української літератури, II, 1956, 127).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 311.
»Чому не слід брати за основу «дійний», бо почнеться плутанина з «доїти», хоча у Желехівського є «недійний» у значенні «недіяльний». Прикметник «діяльний» буде запобігати цьому.«
Comou pisaste sesyõ gloupœsty? Yaca mogé bouti 'plõtanina' méidj ‹dieynuy› /ˈdʲi͡e̯ʲjnɘ̞j/ ta ‹dœynuy› /ˈdyjnɘ̞j/? Dvie rœznie slovie iz rœznama vuimóuvama.
Погоджуюсь, але
>iz rœznama vuimóuvama
‹dieynuy› /ˈdʲi͡e̯ʲjnɘ̞j/ діейний?
‹dœynuy› /ˈdyjnɘ̞j/ дійний, дійнай, дюйний?
Це що чую тут https://ipa-reader.com/
на польських і московських вимовах.
"Comou pisaste sesyõ gloupœsty? Yaca mogé bouti 'plõtanina' méidj ‹dieynuy› /ˈdʲi͡e̯ʲjnɘ̞j/ ta ‹dœynuy› /ˈdyjnɘ̞j/? Dvie rœznie slovie iz rœznama vuimóuvama."
Добродію Єлисію, Ви не повірите.
Із чого Ви взяли, що в усіх місцевостях це різні звучини?
»Це що чую тут https://ipa-reader.com/
на польських і московських вимовах.«
Ne ròzoumieiõ nacy tam imõ gleadieti ci cyto slouxati.
»Добродію Єлисію, Ви не повірите.
Із чого Ви взяли, що в усіх місцевостях це різні звучини?«
Lixiete pri sobie svoye muicannhe 'ne povierite'. Mynie e dobrie viedomo cyto mnogocde a ci ne na bœlchosti zemeçstva e sõrgic abo móuva oucyena u scholie. Ya daiõ tõ vuimóuvõ ci tui vuimóuvui yaca/yacui imé/imõty bouti. I nagadaiõ, ròzlõcyéinnhe *ē/*oy proti *o-peregolosou e cde xirye négy Vui gadaïete. Ta i neròzlõcyéinnhe samo ne e jadno tylo ne œdcreatati ('reflect') ye ('it') na pisymie — ròzlõcyéinnhe ta neròzlõcyéinnhe e yzvuitchayna riecy po móuvax, ta na pisymie usiõdui, he pràvilo, œdcreataiõty ròzlõcyéinnhe. Ouge pisau émy, he priclad, u portougalscie na pisymie ròzlõtchaiõty ‹x› proti ‹ch› — na bœlchosti zemeçstva i tó i tó e vuimóuvlhano he /ʃ/, a ne dougje malœy ceasti, na pœunoci, e ròzlõcyéinnhe ‹ch› = /t͡ʃ/, ‹x› = /ʃ/.
goroh.pp.ua: діяльний
Основний спосіб руху маратки — віддійний.
Віддійний — реакційний
Реакція — віддія
За réactionnaire краще взяти ~віддіяннєвий.
Яка мотивація "від-" тут?