Чудова відміна.
Але "Сахно" залишається українізованим російським "Саша", як "Сашко" і т.д.
Що...?
Дякую.
Tac, tô e drœubnotuar do imene Olexandro.
Tacoge ‹-xno› e u imenax: ‹Maxno› ← ‹Maxim, Maximilian›, ‹Daxno› ← ‹Danilo›. E isce ‹Olêxno›.
Оте "-xno" позначає в вас /-xno/, не /-ksno/, правильно?
Вахно (Івахно), Климухно, Петрухно, Грицюхно й ще багато-багато гинших...
<Вахно (Івахно), Климухно, Петрухно, Грицюхно й ще багато-багато гинших...>
+
<Оте "-xno" позначає в вас /-xno/, не /-ksno/, правильно?>
😳 Yasna récy!
Антосько? Антонко? Антось? Від "Антошки" мені відгонить кацапщиною. Ще є крамниця така на Науковій, брр.
Дякую.
Щойно згадав, шо в садку мене деколи кликали на "Антосик" (Антось-ик). Не знаю, чому забув це слово. Дивно.
Мені здається, що "Антошка" є московщина, тоді як "Антошко" - питома відміна)
До того ж, у словникові Грінченка подибуємо вариянти "Антох" і "Антошко".
До попереднього коментатора додам ще відміни Антінко й Анто́сьо...
П.М. Слід розглядати ці міни також з "о-" й "ві"- на початку слова)
Ваша правда. "Х" в "Антох" могло перейти в "ш" перед "-ько". Ше, цікаво, Грінченко дає "Антоха", проте як жіноче ім'я, а не чоловіче, як часто воно вживається сьодні.
<"Антосик" (Антось-ик)>
Ne teamiõ tóuc ròzborou ‹Антосик› na ‹Антось-ик›. *Antosy-ik- dalo bui +/antoʃɪk/.
Моя помилка. Тоді я не розумію морфології.
"Антошик"?
Але ж "Тарасик", а не "Тарашик", "Івасик", а не "Івашик"...?
<"Івасик", а не "Івашик"...?>
Sõty tuarui i zu /s/: ‹Iuasyco› /ɪˈwɑsʲko ~ (j)ˈwɑsʲko/, ‹Iuasik› /ɪˈwɑsɪk ~ (j)ˈwɑsɪk/, ‹Iuaseuc› /ɪwɑˈsʲuk ~ (j)wɑˈsʲuk/, ‹Iuasy› /ɪˈwasʲ ~ (j)wasʲ/, ‹Iuashyo› /ɪˈwasʲo ~ (j)ˈwasʲo/, ‹Iuaneushyo› /ɪwɑˈnʲusʲo ~ (j)wɑˈnʲusʲo/, a sõty i zu /ʃ/: ‹Iuaxyco› /ɪˈwɑʃ.ko ~ (j)ˈwɑʃ.ko/, ‹Iuaxeura› /ɪwɑˈʃurɑ ~ (j)wɑˈʃurɑ/, ‹Iuaneuxyco› /ɪwɑˈnʲuʃ.ko ~ (j)wɑˈnʲuʃ.ko/. Tuarui zu /ʃ/ sõty ôd tuarœu zu /x/, de /ʃ/ e iz /x/ pèrêd meagcom gòlôsnom, na pr. ‹Iuaneuxyco› e ôd ‹Iuanouxa› → ‹Iuanoux- → Iuaneux- + yco› (‹x› /x/ + ‹y› /ʲ/ → /ʃ/), ‹Iuaxyco› e ôd ‹Iuaxa› → ‹Iuax- + -yco›. Tuarui zu /x/, ta → /ʃ/, sõty, védé staréixi za tuarui zu /s/. Div. SIRM II, 287: ‹Іва́н›.
<Тоді я не розумію морфології.>
/ʲ/ u ‹Iuasy, Iuashyo, Iuasyco› e, védé, uirazno-dodéuen, ne tuarosloven.
