Простир Ірини Фаріон
Вживане на заході
мені не сильно подобається, але сумніваюся наскільки чуже
Так, л може перейти у в (волк → вовк), але тут це вважається калькою з москвинської, не знаю чому. Може тому що сильно схоже на Ваня, Паша, Маша, Саша.
Коли, за яких саме умов В може перейти у В?
Ось Вам приклади:
полк → повк
волк → вовк
толк → товк
болт → бовт
болван → бовван
піл → пів
Висновки робіть самостійно.
Я спитав про випадки. Ви розумієте різницю між "у яких словах" і "в яких випадках"? Тому ще раз прошу читати все, що я пишу, двічі
Я спитав про випадки. Ви розумієте різницю між "у яких словах" і "в яких випадках"? Тому ще раз прошу читати все, що я пишу, двічі
Розділ 30 "Історичної фонології..." Шевельова ніби про це і спочатку перераховані випадки
Взагалі в нас є "вова", загалом як дитяче слово, цікаво, чи вони якось пов'язані (мабуть все-таки ні) 
r2u.org.ua: вова
Могло би бути, але без доказів це фантазії. Але ще одна теорія. Хоча з того як інші імена творяться то мабуть серйозніше справді чергування чи зміни обдумувати
Сумніваюся що не наше. Особливо тому що є багато гарних Вова плюс суфікси. А Володя, яке у варіантах, то й поготів. Чистилище
Ну і смішно заміняти його такими ж "чужими", якщо не більше, Влодко чи Владзьо. Я всі лишив би
У нас не кличуть хлопців іменами жіночого роду.
Вони "жіночі" бо на -а? Як щодо Миколи тоді? Чи Олекси?
Жіночі, бо також з жіночою відмніою. А це певно винятки, та й постали вони інакше.
В іменників чоловічого і жіночого роду на -а однакова відміна, і там не тільки ці імена
Якраз як побачив "Володю", то трохи задумався... але саме "Вова" я гадаю найпевніше чуже, словотвором.
+
Aino.