Значення слова

Андрій — чоловіче ім'я грецького походження.

Приклад вживання

У давньогрецькій мітології Андрій є царем Орхомена.

Походження

давньогрец. Ἀνδρέας — мужній, хоробрий. Сучасне українське "Андрій" є росіянізмом, від рос. Андрей

Приклади в інших мовах

анґл. Andrew\Andy, Drew, чес. Ondřej

Варіанти написання
андрей
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово андрій

гандрій
8

Дуже поширена з давнiх часiв форма iменi.

ондрі́й
6

Невластиве руській мові початкове [а] перетворилося на [о], десь – на [я], такі ж уже майже викорінені радянцями давні форми дає останній неросіянізований словник української мови:
r2u.org.ua: ондрій
В деяких діялектах (але не в головних – київських) слово протезується звуком [г], який ставиться на початку слова.

яндрі́й
4

Невластиве руській мові початкове [а] перетворилося на [о], десь – на [я], такі ж уже майже викорінені радянцями давні форми дає останній неросіянізований словник української мови:
r2u.org.ua: яндрій

яндру́х
2

Невластиве руській мові початкове [а] перетворилося на [о], десь – на [я], такі ж уже майже викорінені радянцями давні форми дає останній неросіянізований словник української мови:
r2u.org.ua: яндрух

гондрі́й
2

Невластиве руській мові початкове [а] перетворилося на [о], десь – на [я], такі ж уже майже викорінені радянцями давні форми дає останній неросіянізований словник української мови:
r2u.org.ua: ондрій
З протезою, що є в різних словах по всій Україні (uk.wikipedia.org: Протеза).

хоробр
1
хоробрит
1
андрій
0
огнєдр, вогнедар
0

будь-яке закінчення -ій близить нас до ромейсько-латинського походження ймен. Винятки тілько частка русинських прикметників. Тож слід ймена говорити мовою русинів, а не ромеїв. Наше значення бачимо у такому читанні АгН (ОгН) ДР

ондрійко
0

Закінчення ко є дуже давньою характерною особливістю саме нашої мови. Ще з доби давньоруської держави. У нас Петро, Данило, Миколко (є таке давнє), батько, а у сусіда Пьотр, Данііл, Нікіта, отєц чи батя.
Не потрібно таких імен цуратися, вони для українців як наша ДНК. Колись побутували навіть імена Олександро! Душе прикро, що такі гарні імена вимирають, вже й Андрійком ніхто не назве.

гандрійко
0

Закінчення ко є дуже давньою характерною особливістю саме нашої мови. Ще з доби давньоруської держави. У нас Петро, Данило, Миколко (є таке давнє), батько, а у сусіда Пьотр, Данііл, Нікіта, отєц чи батя.
Не потрібно таких імен цуратися, вони для українців як наша ДНК. Колись побутували навіть імена Олександро! Душе прикро, що такі гарні імена вимирають, вже й Андрійком ніхто не назве.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
12 грудня 2019

І це теж не жарт, будь ласка, не видаляйте пропозицію, давні імена потрібно повертати на руську стезю, відвертаючи від російської, що нам її були нав'язали.

Поділитись з друзями