Я відаю про вашу любов до діялектів, і цілком розумію її і можу прийняти, та все ж не варто заперечувати найочевиднішого факту, що серце України є землі від Хмельницька по Чернігів, до Сум, Полтави і Миколаєва, те, що находиться в центрі України. А найціннішими землями є Київ, бо саме звідти беруть початки ростки Руської держави, саме з Київського престолу правували державою найдавніші князі вкраїнські, у селах під Києвом саме живуть ті люди, предки яких розмовляли з князями рідною мовою. Селами біля Києва блукав Володимир Червоне Сонце і Мудрий Ярослав, і Святослав Ігорєвич!

"... "е" в непрямих одмінках..."
Давнє ж "Андрѣй".

Отож-бо.

= Давнє ж "Андрѣй". =

Може, з часом руською стали писати "ѣ" в називному одмінку, щоб передати вимову гука, що постав у закритому складі з давнішого "е". Одначе первісно його там не було.

Дивіться, наприклад, отут: "Почему, например, слово «рѣчь» писали через «ѣ», а «речение» через «е»? «Летети» надо было писать через «е», а «лѣтати» через «ѣ»? Имена Алексѣй, Еремѣй, Матвѣй, Сергѣй писали через «ѣ», а Аггей, Амилей, Асмодей, Андрей и Тимофей — через «е»? «Свирѣль» и «апрѣль» — через «ѣ», а «колыбель», «купель», «гибель» и «обитель» — через «е»?" (https://www.culture.ru/materials/256469/likbez-po-dorevolyucionnoi-orfografii

От і в Огієнка бачимо: "Андрі́й, Андре́я, з "'Андрє́й", гр. "'Ανδρέας"" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/15/mode/2up?q=Андрій).

Первісно може й було, та тепер не є. Тож и нічого вигадувати.

Я навіть близько не знаю грецької, але такі ймена, схоже, завжди походять від прикметників зі суфіксом "-ιος/-ίας"? Так ось Олексій (Ἀλέξιος), Матвій (Ματθαῖος), Єремій (Ἰερεμίας), але "Андрій" виводиться не з прикметника "ἀνδρεῖος", а вже з імені "Ἀνδρέας" з "-έας", який не прикметниковий суфікс, а йменниковий.

Чесно не в'являю в чому справа. Тута, певно, тре добре знати й церковнослов'янську, й грецьку, шоби розуміти чому так. Чи то є вплив церковної мови, чи так як пишете про запис первинного "е" в закритому складі як "ѣ", чи шось інше.

То вже до людей з вашого посилання, але про "лет-" та "літ-" ЕСУМ дає два різні пращури: *letěti та *lĕtati.

= Первісно може й було, та тепер не є. Тож и нічого вигадувати. =

Первісний голосний справді одмінився. Одначе не всюди, а тілько в називному одмінку, опинившись у закритому складі - як, наприклад, у словах "Ірпінь" (род. "Ірпеня") та "Київ" (род. "Києва"). Я писав про це й послався ще на Огієнка, що потверджує мої слова.

"Одначе не всюди, а тілько в називному одмінку... "

Мова вкраїнців суперечить Вашим словам.

Мені треба Вам оповідати, що з нею робили останні років зо сто?

То я таке гляджу й у раніших письменах.

У непрямих одмінках?

У непрямих.

Де Ви їх знайшли?