I Saturnus i d.-rous. Sim ci Simargol bẽ bogi sévou, oranïa, ròlipéstitvui.
U d.-rous. pamẽtcax e i tuar Simaruglu/Semaruglu i Simu a Ruglu, to ne e yasno, ci tô e odino imẽ, abo lõcyba duou imên.
Цікаво, хто перший, якою мовою і де назвав Сонце і Місяць?
Якщо Ви наведете мені як українці називали в давнину ці планети (Марс, Сатурн тощо), то я з радістю прийму їх. А так це безглуздий підгін чужих найменувань під свою "міфологію", подекуди витягнуту з пальця.
Такими дослідженнями не займався. Ми ж тут робимо словоТВІР, що передбачає певну творчість. Міфологія не витягнена з пальця — в ній закладені архетипи, котрі формувались тисячоліттями.
У "Велесовій книзі" формувалися?
У польській і чеській міфології - магічна істота, котра в вигляді палаючого птаха крутиться в вогняному вітрі або вирі (уособлення стрімкої блискавки)
Гоже!
Чесько-лядська міфологія годиться, чого ж тоді греко-латинська ні?
Для поезії, для синонімів. У наукових текстах з астрономії — Сатурн, у віршах — Рарог (або інші відповідники).
Rousscuy tuar e zu /y/, ne /o/. I cœmou e Saturnus Rarwg?
Раріг?