Значення слова
Меркурій — перша планета Сонячної системи.
Приклад вживання

Одна сторона брили на ймення Меркурій завжди повернута до Сонця, а інша - ніколи не виходить з тіні.

Походження

грец. Στίλβων → лат. Mercurius - римський бог торгівлі (грецький бог Гермес), посланець богів Пантеону

Приклади в інших мовах

англ. Mercury

Слово додав

Перекладаємо слово меркурій

радогост
7

Слов'янський бог торгівлі, мандрів і мореплавства, рідше - бог родючості, світла та Сонця

Ні те, ні се 22 січня 2020
15 грудня 2021

Гоже!

16 грудня 2021

Gèrêlo?

24 березня

Gerélo bõdé?

24 березня

А самому ввести не дано?
uk.wikipedia.org: Радогост

24 березня

Тодї йме вже бути ‹Радогѡст›, ‹Radogœst› не 'Радогост'.

добропан
3

Випадково видалив слово. Щодо походження - Slownjk Cesko-Nemecky, 1895, виділено жовтим кольором (books.google.com.ua/books?id=iwxnAAAAcAAJ&pg=PA392&dq=Dobropan Dobropan)

Ні те, ні се 22 січня 2020
велес
2

Слов'янський бог торгівлі, образотворчого, музичного та поетичного мистецтв. Пізніше - бог підземного світу

Ні те, ні се 22 січня 2020
mercoryu
,
mercry-
,
mercr-
2

*Merkurjos → **Myrkuryu → *Mercoryu.
Mercoryu /mɜrˈkɒrʲ/, Mercry- /mɜrkˈrʲ-/, Mercr- /mɜrkˈr-/.

אלישע פרוש 16 грудня 2021
триго́лов
1

Трьголоу
Trygolóu

en.wikipedia.org: Mercury (mythology)
en.wikipedia.org: Triglav (mythology)
Щодо покриву торгівців:
https://ojs.zrc-sazu.si/sms/article/view/1526/1271

Частина спадку словїнскої вїри, дарма що свїдченя про його суть из Поміря, а не з зему Руси. Судячи лише з землеписного дано ширеня сего честя є довжно було бути дуже ширшим ранїше(пор. назву найвищої гори в Словїнщинї 'Triglav').
*Суть також, як не дивно, й вїсти про Триголова як про бога моря, та, як все же й вїсти више, вни суть нетверді.

Данило Ганич 24 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
15 грудня 2021

Глупо перекладати назвища планет, що не нами дані.
-

16 грудня 2021

Вадиме, ні. Стара ісляндська назва планети Меркурій —Óðinn. (див. Rymbegla sive Rudimentum Computi Ecclesiastici Et Annalis Veterum Islandorum, 1790. Stefán Björnsson (ed.), ст. 112)

Поділитись з друзями