Значення слова

Венера — друга планета Сонячної системи.

Приклад вживання

Венера - це сірчане пекло!

Походження

грец. Αφροδίτη → лат. Venus - римська богиня весни, садів і кохання (грецька богиня Афродіта)

Приклади в інших мовах

англ. Venus

Слово додав

Перекладаємо слово венера

лада
5

Слов'янська богиня кохання, шлюбу, миру, родини, врожаю та родючості, а також - заступниця дітей і матерів

Ні те, ні се 22 січня 2020
15 грудня 2021

Гоже!

16 грудня 2021

Не гоже.
Краще — Денниця — так слов'яни називали ранішню зорю — Венеру

16 грудня 2021

Денниця чи вечірниця?

16 грудня 2021

Мені просто ліньки зараз ськати джерела, літературу, тому ось:

uk.m.wikipedia.org: Денниця (міфологія)

16 грудня 2021

Як то кажуть: "на тобі, Боже, що мені негоже".

Коли найдете гідне джерело, тоді поговоримо.

16 грудня 2021

goroh.pp.ua: денниця

Ось ще:

ДЕННИ́ЦА, -ы, жен. (стар. высок.). Утренняя заря. Занялась д.
Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.

Денниця — вранішня зоря
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.

16 грудня 2021

Ну й що це? До чого? Що Ви цим хочете сказати?

вечірниця
4
Вадим Мельник 16 грудня 2021
16 грудня 2021

Гоже!

16 грудня 2021

Денниця

leuba
,
leubua
,
leubui
,
leubu-
1

SIRM III, 319: любити: люба́, любва́; d.-rous, st.-rous. любъі, любы, любъв-.

אלישע פרוש 16 грудня 2021
venera
1
אלישע פרוש 16 грудня 2021
16 грудня 2021

?

17 грудня 2021

<?>

Doumax i ganõl eimy:
1)
imena bogwf (→ i planit) sõty ta ge sfwyna imena, a sfwyna imena, xotya sõty i loucéyi pèrêcladou imên (Θεόφιλος — Bogoleub — Amadeus, Τηλέμαχος — Dalibwr, Naphthali — Hirsch/Herschel, Zeev — Wolf — Vuk), ta zagalom ne pèrêcladaiemo — ne mogemo bo vyxa-vyxa sfwyna imena vyxoho suétou pèrêclasti.

2) ne moga (vyxa) sfwyna imena suétou pèrêclasti, e dbati bui zuõcotuar vonscuix ("foreign, εξωτικός") tẽcl rousscomou. Glẽnymo deyacui pricladui iz dauninui: Ragnheiðr → d.-rous. <Rognedy/Рогнедь/Rôgnedy/Рѡгънедь/Rognédy/Рогнѣдь/Rwgnédy/Рѡгнѣдь>, Ragnvald → <Rwguòlôd/Рѡгволодъ>, Guðleifr ( = ném. Gottlieb) → Guléb/Гълѣбъ, Heribert/Herbert (*Hari-Bercht ← *Harjaberhtaz) → d.-rous. Heirburtu~H/Герьбъртъ (Ipatïœuvsca létopisy 1254: <Гѣрьбортъ>) → n.-rous. <Heirbort>, Ásmundr (Asmund, Osmund; ← *Ansu-Mundar) → d.-rous. <Asmõdu/Асмѫдъ> → n.-rous. <Asmõd/Osmõd/Wsmõd/Yasmõd>, Freysteinn (Frøsten) → d.-rous. <Phrastein/Прастѣнъ~Фрастѣнъ> → n.-rous. <Phrastén>, Thórbjørn (Torbjörn, Torbjørn, Thorbern) → d.-rous. <Tourubyrnu/Тоурбьрнъ, Tourubenu/Тоуръбенъ> → n.-rous. <Tourbern, Tourbên/Tourbœun>, Áleifr/Óláfr/Óleifr (Olaf, Olef) → d.-rous. <Oulébu~*Ouleby/Оулѣбъ~*Оулебь> → n.-rous. <Ouléb, Ouleiby>, Thórstein (Torsten, Thorsten) → d.-rous. <Thoursténu/*Thourysténu/*Thourysteny/Фоурстѣнъ/*Ѳоурьстѣнъ/*Ѳоурьстень> → n.-rous. <Thourstén, Thoursteiny>, Sigfrøðr (Sighfrith, = ném. Siegfried) → d.-rous. <Xibridu/Шибридъ> → n.-rous. <Xibrid>, *Swainar (Svenn, Svein) → d.-rous. <Suény/Свѣнь/*Sueiny/*Свень> → n.-rous. <Suén, Sueiny>, Ragnvidh/Ragnvið → d.-rous. <Raguílu> (dh/ð → l) → n.-rous. <Raguíl> — С.Л. Николаев, К этимологии и сравнительно-историческои фонетике имен северогерманского (скандинавского) происхождения в «Повести временных лет», 2017; gr. Εφραίμ (hébr. אפריים /ephrayim/) → rous. <Ophrém> (*ai → *oy → *ē → <é>), Τιμόθεος → *Timotheu → rous. <Timotheiy>, Φίλλιπος → d.-rous. <Philip /pɪˈlɪp~x͡β̞ɪˈlɪp~ɸɪˈlɪp/>, d.-ẽghel. Lunden (n.-ẽghel. London) → sèr.-niz.-ném. <lundisch> → d.-rous. <lõdixy/лѫдишь> (<лудишь> — vid soucna, *London type of textile), ẽghel. utterfine [textile] → st.-rous. <utrophimu/утрофимъ> (XVI-XVII stl.), d.-suéy. biærkö, d.-nour. biarkey (n.-suéy. Bjärkö) → d.-rous. <byrkovyscu [põdu]/бьрковьскъ [пѫдъ]> (méra), ném. Lübeck → d.-rous. <Leubyku/Любькъ>, Hind- → *Inud- → d.-rous. <inudyscu/инъдьскъ (→ <инодьскыи>)> "Indian" tocyto. Vyxa sia imena e ne pèrêcladeno ale ladyeno do zuõcoslwfïa rousscoyui móuvui.

3)
Malo ou cotroho imene i rimscuix bogwf e yasno istoslwfïe, za deyacuimi gadcami yix gèrêla sõty i nelatinsca.
Crwmy toho, znacyeinïa/cinove/stepeni bogwf (i rimscuix i grecyscuix i scandinauscuix) bẽ rwzna u rwznui dobui i u rwznuix crayéx (na pr., u Malé Asié za dobui grecyscoho rẽdou tam Artemidy ta Apolui bẽ gòlôuni/perfwstni bogi, a ne Diy/Zêues/Ζεύς. Tomou mui ne mogemo tocyno cazati bwg cœho bé to ci in bwg.
Ta i cwlkwsty bogwf bé u rwznéx leudéx rwzna, tomou ni znac <=> ne mogemo staviti meidyu bogomy rimscomy ta bogomy scandinauscomy ci bogomy slovẽnscomy ci grecyscomy (mogemo staviti xuiba znac <≈>, i tô — DOUGYE priblizno). Ta co buismo i mogli... Oto, na. pr. boguinya védaiõtya leubòuïõ ta crasoiõ — e u rwznéx leudéx (daunyéx), i ou cogyna pwd suoyemy imẽmy — ou Grecwf Αφροδίτη, ou Rimyén Venus/Vener-, ou Nourmanwf Freya, ou Indi काम — to cyto, imemo vyxœ tœ boguini zuati Lada? A yavîte si opacui, coli grèci de u oglẽdé pro slovẽnscuix bogwf, ménili imẽ slovẽnscoyui Ladui, pèrêclauxi yoho yaco Αφροδίτη. I cyto, i Freya bõde Lada, i Venus bõde Lada, i Αφροδίτη bõde Lada, i काम bõde Lada??

4)
To lépxye e tacui lixiti tuim imenam yix sceghel vid, liciuxi yix na rousscuy zuõcotuar: Venus/Vener- → Venera/Veneiry (ci Venui/Veni, Vener- hi rous. mati/mater-, neti/neter- "niece", dévi/déver- "brother-in-law"), grecyscõ Αφροδίτη → rous. Aphroditi/Ophroditi/Aphrodita/Ophrodita, scand. Freya → rous. Priya/Préya/Preya/Phriya/Phréya/Phreya, inod. कामदेव → rous. Camdêu, a Lada lixiti za slovẽnscoiõ boguineiõ.

денни́ця
1

Так слов'яни називали ранішню зорю – Венеру.

Ярослав Мудров 16 грудня 2021
16 грудня 2021

Джерело?

16 грудня 2021

Літературу зараз ськати ліньки, тому ось:
uk.m.wikipedia.org: Денниця (міфологія)

леля
0

Слов'янська богиня шлюбних зв'язків і заступниця молодих сімей. Донька Лади

Ні те, ні се 22 січня 2020
цур
0

Якщо вже Марс пек, то Венера хай буде до пари Цур... На Венері настільки спекотно, що це заборонена, чужа земля..

Vadik Veselovsky 22 січня 2020
16 грудня 2021

<заборонена>

Cuimy?

вечірня (зоря)
0
Вадим Мельник 16 грудня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
15 грудня 2021

Глупо перекладати назвища планет, що не нами дані.
-

16 грудня 2021

Вадиме, ні. Стара назва планети Венера ісляндською — Blóðstjarna, Friggjarstjarna, Glaðastjarna, Kvöldstjarna, Morgunstjarna; або Freyja (див. Rymbegla sive Rudimentum Computi Ecclesiastici Et Annalis Veterum Islandorum, 1790. Stefán Björnsson (ed.))

16 грудня 2021

Цікаво, а у нас були якісь свої старі назви, щоб щось не вигадувати?

16 грудня 2021

Можливо і були. Потрібні дослідження.

16 грудня 2021

Отож-бо!

Поділитись з друзями