prwst, prost-
Чинною правописсю прiст, вѡдм. gen. проста, instr. простом, pl. прóсти й т.д. Явить безсуфиксальне субстантивоване вѡдприкметникове утворення, осмыслене як усiченнє словосполукы з прикметника в ролi означення прѡст (українска форма вѡд д.-рус. *простъ, чол.р.) и замовченого йменника чол.р., на пр. чин, спосѡб то що.
простець є найлiпше слово, є бо засвiдчене в укр. м. (диви статтю *простий в етим.сл.укр.м., т. IV, стор. 605, там же й простець ‘прямий напрямок’). Се є добрый, гѡдный вѡдповiдник. Мѡй +.
+++
вау, круто, звучить!
а у множині буде "простці"?)
Та: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=простець
<а у множині буде "простці"?>
Множина: prœustçi.
+ Гм. Дійсно дуже файне слово.