pwdlegéyno, pwdlegéyscui
Творено адвербіальними суфіксами -no (-n- ← -yn- прикметників, -o- власне закінчення сер. роду прикметників, уживане в ролі прислівників) та -scui (← -ysk-ui — суфікс -sc- ← *-ysk- прикметників + -ui первісно закінчення орудного множини чоловічого роду), як у формах: uerxui "верхи (досл. "верхами")", racykui "рачки (досл. "рачками")", від прикметників, відповідно, pwdlegéyen/pwdlegéyn- та pwdlegéysec/pwdlegéysc-, у свою чергу творених від іменника pwdlegéy, твореного в свою чергу від дієслова pwdlegéti (http://oldrusdict.ru/dict.html#: подълежати "лежать ниже, находиться внизу; предлежать; быть близко (по месту и по времени); подвергаться, подлежать, подчиняться, быть подвластным, быть предметом мысли или речи"). В основі семантичної мотивації є тут взято значення "подвергаться, подлежать, подчиняться, быть подвластным, быть предметом мысли или речи", оскільки се й є "проста" суть тями "суб'єкт" і похідних "суб'єктивний, суб'єктивно", "бути суб'єктом". Абстрактне значення поняття "суб'єктивний, суб'єктивно" виникло з контексту "бути підлеглим≈зумовленим думкою/гадкою/поглядом/обставинами/речами (маючи на увазі протиставлення їх універсальному, об'єктивному = необумовленому).
На вид калька (грецького слова υποκειμενικός — υπο- "pwd-" + κειμεν- ≈ "legéy" + -ικός "-en, -n-; -sec/-sc-"; від сього грецького слова постало як часткова калька, віді, й лат. subjectus, subjectivus, тільки замість мотиваційного "лежати", є тут "метати"), втім то не є "мертва" калька — слова "підлягати, підлеглий" суть у таких значеннях і в живій руській мові, з корінням іще в д.-рус. мові, й перенесені значення їх цілком органічно випливають із прямого значення в самій руській мові "лежати під чим/ким" → "бути підлеглим, залежним ≈> зумовленим, обумовленим".

Крім "простого" вжитку тями "суб'єктивно", як "інтелектуальнішої" передачі оціночних (до речі, часто не без кривого розуміння поняття "суб'єктивний") виразів "по-своєму", "упереджено", "особисто" й под., поняття се має вжиток термінологічний, передусім у філософії, психології, й передача його словами, мотивованими поняттями "особистий/особисто (← особа, особистість)", "упереджений, упереджено (← судити вперед)", "по-своєму (← свій)" є абсолютно неприйнятна, як з причини нав'язливої простоти та плоскості їх, вносячи зайві конотації, з одного боку, так і нездатності об'яти комплекс даного поняття, з другого. До того ж, від таких виразів є неможливо творити похідні форми для тям, напр. "суб'єктивізм", "суб'єктивіст", "суб'єктивістський", "суб'єктивістськи", "суб'єктний", "суб'єктність".

Морфологічну структуру йменника pwdlegéy може бути аналізовано або як суфіксацію -y (← *-y-o-s) до основи pwdlegé- інфінітива pwdlegéti, або як суфіксацію -éy до pwdleg- інфінітива pwdlegéti; у грунті то є те саме, оскільки первісно суфікс -éy іменників, точніше саме -é- постало з тематичного -é- відповідних інфінітивів (правда, інколи може бути нелегко на перший погляд його відрізнити від суфікса -iay; легше від суфікса -ay, бо перед ним не бувають палаталізовані приголосні; подекуди, втім, такі співзвучні кінці в окремих словах мають и взагалі не віддієслівне походження: коровай). Щодо значення самого сього суфікса (як і згаданих варіантів -iay, -ay), усупереч тенденції гадати, що вони позначають виключно персоніфіковані nomina agentium ("імена діячів"), така інтерпретація не відповідає дійсності в руській мові (ні в инших слов'янських чи в д.-рус.). Так, руська мова з сими суфіксами знає, напр., такі слова: stõpiay (<ступляй, ступ'яй>) "ступінь; стопа", stõpéyka (<ступійка>; ← *stõpéy-ka) "підніжка в екіпажі", crôcéy (<крочай>) "рух ногою; ступінь", loucéy (<лучай>) "випадок", lixéy (<лишай>), roucéy (<ручай>), *uicéy (*<вичай>) "звичай", сюди ж еквіваленти в жіночім роді: coléy-a (<колія>), ueréy-a (<верея>), touléy-a (<тулія>), tóucéya (<товчія>) "терниця".

у вас "власне" бачення світу.