Страва зовсім чужа, то я сам не проти перейняти назву.
Мені муляє не сама чужість слова, а його невідмінюваність (за чинним правописом чужі слова на "-і" не відмінюються; хоча за "правилом дев'ятки" це слово мало би бути "суши"?), спричинена чужістю звучання в морфології (кінцеве «-і» в однині називного відмінку). Невідмінюваність слів — річ чужа для вкраїнської мови, то коли можна її оминути, краще так і зробити.
1. Про звучання.
Через англ. sushi (<u> — /ʊ/, чи /uː/, як <oo> в <book>; <i> — /i/, як <y> в <berry>). Ця страва стала відомою світу завдяки США, то й вимову зичу через англійську, як решта світу.
2. Про морфологію та відмінювання:
Приладжую до вкраїнської морфології з переосмисленням "-і" в кінці як суфіксу множини «-і» (-ě/-ѣ) від проміжного зворотнього твару (back-formation) однини "суша" (одна суші), на зразок таких слів, як "груші" (<— груша), "душі" (<— душа), "каші" (<— каша), "туші" (<— туша), "чаші" (<— чаша), "ратуші" (<— ратуша), "гаркуші" (<— гаркуша), "бриндуші" (<— бриндуша), тощо.
Тобто: страва суші майже завжди складається з декількох суші-частин, не однієї суші —> слово «суші» в мові сприймається як множина, а закінчення «-ші» втотожнюється до численних питомих слів у множині з «-ші» в кінці —> на зразок питомих слів утворюється однина «суша», зворотнім шляхом від «суші».
Сам би, мабуть, ніколи такої пропонови не давав, якби такого вжитку не було в живій мові. Але такий ужиток, і таке сприйняття є серед мовців. Сам неодноразово чув, хоч не дуже часто, від людей слово «суша», як одинина до «суші». А набагато частіше чуто як "суші" в множині відмінюють тотожно до, на приклад, слова "груші". У мережі можна знайти приклади.
Ось, шо надибав лише за декілька хвилин гортання в мережі (спираюся на це лише як приклади сприйняття окремих мовців):
- запити з «одну сушу»:
-
-
-
-
-
Ше приклади вжитку «суші» в множині з відмінюванням (зразу даю посилання на пошук за відмовідними запинами в Twitter та Facebook, бо прикладів дуже багато; важайте, бо деколи трапляються відповіді з інших слов'ян. мов):
- (родовий «сушів»):
- (родовий/знахідний «суш»):
- (давальний «сушам»):
- (орудний «сушами»):
- (місцевий «сушах»):
(Сподіваюся я не ображу людей, коли так налюдно виставляю їхні особисті дописи).
Також можете зробити дослівний пошук у Google ("інструменти" > "усі результати" > "дослівно") за "суші сушів", де вийде багато відповідей на запит.
Серед прикладів, особливо на Facebook, трапляються й ресторани. Я двома руками за таке овкраїнщення чужого слова.
Страва зовсім чужа, то я сам не проти перейняти назву.
Мені муляє не сама чужість слова, а його невідмінюваність (за чинним правописом чужі слова на "-і" не відмінюються; хоча за "правилом дев'ятки" це слово мало би бути "суши"?), спричинена чужістю звучання в морфології (кінцеве «-і» в однині називного відмінку). Невідмінюваність слів — річ чужа для вкраїнської мови, то коли можна її оминути, краще так і зробити.
1. Про звучання.
Через англ. sushi (<u> — /ʊ/, чи /uː/, як <oo> в <book>; <i> — /i/, як <y> в <berry>). Ця страва стала відомою світу завдяки США, то й вимову зичу через англійську, як решта світу.
2. Про морфологію та відмінювання:
Приладжую до вкраїнської морфології з переосмисленням "-і" в кінці як суфіксу множини «-і» (-ě/-ѣ) від проміжного зворотнього твару (back-formation) однини "суша" (одна суші), на зразок таких слів, як "груші" (<— груша), "душі" (<— душа), "каші" (<— каша), "туші" (<— туша), "чаші" (<— чаша), "ратуші" (<— ратуша), "гаркуші" (<— гаркуша), "бриндуші" (<— бриндуша), тощо.
Тобто: страва суші майже завжди складається з декількох суші-частин, не однієї суші —> слово «суші» в мові сприймається як множина, а закінчення «-ші» втотожнюється до численних питомих слів у множині з «-ші» в кінці —> на зразок питомих слів утворюється однина «суша», зворотнім шляхом від «суші».
Сам би, мабуть, ніколи такої пропонови не давав, якби такого вжитку не було в живій мові. Але такий ужиток, і таке сприйняття є серед мовців. Сам неодноразово чув, хоч не дуже часто, від людей слово «суша», як одинина до «суші». А набагато частіше чуто як "суші" в множині відмінюють тотожно до, на приклад, слова "груші". У мережі можна знайти приклади.
Ось, шо надибав лише за декілька хвилин гортання в мережі (спираюся на це лише як приклади сприйняття окремих мовців):
- запити з «одну сушу»: https://twitter.com/search?q=сушу одну&src=typed_query&f=live
- https://twitter.com/macprok/status/157985514102849536
- https://twitter.com/scyuzhanna/status/157946559907115009
- https://twitter.com/alisha_hoffman_/status/1564635500660641796
- https://twitter.com/non_stoopp/status/1539580226493087744
- https://twitter.com/offy_hi/status/1585015440086294528
Ше приклади вжитку «суші» в множині з відмінюванням (зразу даю посилання на пошук за відмовідними запинами в Twitter та Facebook, бо прикладів дуже багато; важайте, бо деколи трапляються відповіді з інших слов'ян. мов):
- (родовий «сушів»):
https://twitter.com/search?q=сушів&src=typed_query
https://www.facebook.com/search/posts/?q=сушів
- (родовий/знахідний «суш»):
https://twitter.com/search?q=суш&src=typed_query&f=top
- (давальний «сушам»):
https://twitter.com/search?q=сушам&src=typed_query&f=top
https://www.facebook.com/search/posts/?q=сушам
- (орудний «сушами»):
https://twitter.com/search?q=сушами&src=typed_query&f=top
https://www.facebook.com/search/posts/?q=сушами
- (місцевий «сушах»):
https://twitter.com/search?q=сушах&src=typed_query&f=top
https://www.facebook.com/search/posts/?q=сушах
(Сподіваюся я не ображу людей, коли так налюдно виставляю їхні особисті дописи).
Також можете зробити дослівний пошук у Google ("інструменти" > "усі результати" > "дослівно") за "суші сушів", де вийде багато відповідей на запит.
Серед прикладів, особливо на Facebook, трапляються й ресторани. Я двома руками за таке овкраїнщення чужого слова.
> хоча за "правилом дев'ятки" це слово мало би бути "суши"?
Не мало б. Гінтоне, перечитайте правило.
Слухайте, не здається вам, шо трохи поваги бракує, ні? Ви "Гінтон" з насмішкою вживаєте?
Про правило дев'ятки, то було би добре дати витяг, бо я знайти не можу.
§ 90 — http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par90
5 — в) — 1):
"И пишеться:
1) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р..."
Ви про частину 5 — а) — 4)?
"Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
4) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі, а також перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под.;"
"III. И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р
ПЕРЕД НАСТУПНИМ ПРИГОЛОСНИМ (крім й)".
"Онтін" і "Вінтін", як Вас тут усі звуть, Вам подобається, а "Гінтін" – "насмішка"?
"... ПЕРЕД НАСТУПНИМ ПРИГОЛОСНИМ..."
Добре. 👍
"... усі звуть..."
Не всі. Я сам себе так не зву.
"..."Гінтін" – "насмішка"?"
Ви десь бачили "Гінтін"? Бо "Онтін" та похідне "Вінтін" є засвідчені. Це по-перше. По-друге, люди, котрі вживають "Вінтін", пишуть його без висміювання. Ви собі й мені чесно скажіть, чи пишете "Гінтін" серіозно, чи зневажливо, чи то глузуючи з мене, чи то з людей, котрі пишуть "Вінтін".