Є вираз "бути якоїсь гадки про щось": Якої ви гадки про цього кандидата? Ось якої я гадки про сьогоднішню ситуацію.
якщо просто перекладаєте, то крім вище згаданих ще "позиція ", але це теж чуже слово (і якихось класних перекладів на сайті в цьому значенні нема)
Додаю, бо зустрів це слово сьогодні. З такими частими запозиченнями з англійської ніколи не знаєш коли слово вимре, а коли пошириться на всю країну. Зовсім не подобається це мені, як не одній мові, так іншій уподібнюватися.
Є ще значення до слова "take" - "дубль", тільки без прив'зки до числівника 2, бо дублів може бути скільки завгодно. Принаймні таке в аудіоредакторах.
sum.in.ua: dumka
Here's my take — ось моя думка.
I'll give my take on this subject — я дам свою думку щодо цієї речі.
I don't like your take on parenting — мені не подобається твоя думка щодо батьківства.
Yaco ni u eaghelscé né tô odino slovo znaciti "perception" ci "an idea, understanding of smth" ci "attitude" ci "viewpoint", godilo bui pervxe gleadéti ci i roussca ne znaieity suposobou (suposobœu) pèredati tui (blizkui meidyu soboiõ) teamui œd slova (slœu) so znacyeinïêmy "eati, imati, imiti". I yaco ni u eaghelscé né tô odino slovo, ròzxireatyi read sõrêcl ("synonyms") i tuimy bogateatyi móuvõ, to i u rousscé bui nayaunœusty tacova suposobou mogla bogatiti móuvõ.
I u rousscé tacova (ne tocyno taca, a blizka — poveazana su ròzouménïêmy, sõdyeinïêmy, uneatïêmy "perception") znacyeinïa ou déyeslova "eati, imati, imiti" tacui sõty:
‹eatua› (Gelex. II, 1117: ‹я́тва› "Begriff"), sum.in.ua: maty — znacyeinïe 5., ‹dœima› (Gelex. I, 185: ‹ді́йма› "Ahnung, Hoffnung, Schein"; sémge: ‹дійня́ти› "rühren, ergreifen, zusetzen, zu fühlen bekommen", tamge), ‹pèrêimliu› (Glx. II, 615: ‹переимли́вий, переймли́вий› "empfänglich; gelehrich", sémge: ‹переимли́вість, переймли́вість› "Empfänglichkeit; Gelehrigkeit", tamge), ‹pèrêima› (Glx. II, 615: ‹пере́йма› "das Aufgeifen" = "apprehension"), ‹pœima› (Glx. II, 652: ‹пійма́› "Inhalt" ‹≈ *"conception ‹= conceive = understand"), ‹poeati/poneati, ponimati› (SIRM VI, 561: ‹по(й)няти›, ‹понимати›, ‹понімати› "охопити, засвоїти"), ‹ponimliu› (Glx. ‹понимли́вий› "тямущий, тямкий"), ‹po(n)eaten› (Glx./Ndl. ‹поня́тний› "зрозумілий, ясний, чіткий"). Znacyeinïe unimanïa/uneatïa, sõdyeinïa bé ou slova "imati/iméti, eati" ouge i u daunyorousscé: ‹имѣти (iméti)› — http://oldrusdict.ru/dict.html#: ‹имѣти› "считать, принимать, понимать, думать, относиться, смотреть".
U istoté e posouv preamoho znacyeinïa "eati/imati/iméti/imiti (seagti/seagati, xopiti/xapati, byrati)" u œdvòlôcyna znacyeinïa probégœu muisli, he sõdyeinïe ci uneatïe/unimanïe ("perception"), seagaieity de xirxe za medyui eaghelscoho ‹take› "eati/imati/imiti, byrati" → "apprehend, comprehend, perceive, conceive, assess, view, judge". Sey düig znacyeinïa ("semantic motivation") rétemo ("we meet") i u inxyax móuvax. Na pr., latinscœ slova ‹concipere, conceptus, conceptio› (eagl. ‹concept, conception, conceive›), ‹percipere, perceptus, perceptio› ( → eagl. ‹perceive, perception›), ‹antecapere, anteceptus, +anteceptio› ( → eagl. ‹anticipate›), ushya poxodeaty œd lat. ‹capere› "imati, imiti, eati, byrati". U germanscax móuvax, na pr. ném. ‹Begriff›, nzm. ‹begrip›, dn. ‹begreb› "a concept (rous. "pœima" za Gelexœuscuimy, œd "poeati") sõty œd ‹begreifen› (ném.), ‹begrijpen› (nzm.), ‹begribe› (dn.), œd ‹greifen› (ném.) "xopiti, xapati, xuatati, xuititi", ‹grijpen› (nzm.) "tôge", ‹gribe› (dn.) "tg.". Ba, u dœunscé e, crœumy slova ‹begreb› "pœima, a concept, an idea", œd ‹begribe› "po(n)eati, ponimati" ← ‹gribe› "eati, imati, imiti, byrati, xapati/xopiti, xuatiti/xuatati, xuititi", i slovo ‹(et) tag›, imea pœdstatui œd déyeslova ‹(at) tage› "byrati, (uz)eati, imiti›, preamo ròdnoho eaghelscomou ‹(to) take›, cyto, crœumy preamoho znacyeinïa "fast greb med hænder eller arme hvormed nogen eller noget holdes fast = xoutoc xuat rõcoma i crépco derzyanïe cohosi ci ceohosi" (https://ordnet.dk/ddo/ordbog?select=tag,2&query=tag), imeity i pèrenesena znacyeinïa, a sèrêd yix i: "forstand på eller overblik over = ròzouménïe/oseagneinïe ci poglead na [puitanïe, nagal]" (tamge, 2. znacyeinïe). I sõreclno ("synonymic") do ‹capere› déyeslovo *‹hendere› (ino su pèrêddigui ("prefixes")) "xuatati/xuatiti, xapati/xopiti, xuititi" u latinscé e dalo slova so znacyeinïami pèrebégœu muislyeinïa: ‹praehendere› → ‹comprehedere› "ròzouméti, teamiti", ‹apprehendere (*ad-pre-hendere)› "tg.", œdcui pac u pranecyscé: ‹comprendre› "ròzouméti, teamiti› ta ‹apprendre› "uicti/uicnõti/uicati/uicéti". Ba, i samo lat. ‹prehendere› (bez ‹com-› ci *‹ad-›) u pran. ‹prendre›, crœumy preamoho 'ho znacyeinïa "(uz)eati, imati, imiti, byrati" mogeity u pranecyscé znaciti i "to regard smth/smb as [ = in (a) certain way, terms], to view smb/smth as, to consider, to perceive smb/smth as, to judge/deem as, to interprete as etc., na pr.:
2. [Avec un compl. précisant la manière dont s'opère l'appréhension] Synon. considérer.
a) Prendre qqc. dans/sous un sens (ou mot du même parad.).
«La famille est l'unité sociale fondée sur le mariage. Elle se compose des parents et des enfants. Toutefois ces termes doivent être PRIS dans une acception sociologique et non biologique.» (Lowie, Anthropol. cult., trad. par E. Métraux, 1936, p.270).
«Il faut donc PRENDRE le terme de coopération dans son sens étymologique précis de coopérations» (Traité sociol., 1968, p.234); ta inxya znacyeinïa pœd 2.
(https://www.cnrtl.fr/definition/prise).
U eaghelscé, crœumy ‹(a) take› "a hold, a grasp; xuat, xœup → viewpoint, judgement, perception, stance etc", sõty i slova ‹(a, to) grasp› su tuimyge ròzvitcomy znacyeinïa "xuatati, xapati → teamiti, ròzouméti" ("There is for the mind but one grasp of happiness: from that uppermost pinnacle of wisdom, whence we see that this world is well designed.")
Za medyami indoeüropeyscuix móuv, na pr., i u heüreyscé slovo ‹תפיסה/תפישה› "a concept, conception" e imea pœdstatui œd déyeslova ‹לתפוס/לתפוש, תפס/תפש› "xapati/xopiti, xuatati/xuatiti, xuititi, derzyati, trymati".
U sloveanscax móuvax mogemo vidéti tacuyge ròzvitoc u veat. ‹понять/понимать, поняте, понимание›, ‹постичь/постигать›, cx. ‹chápat, pochopit›, slvc. ‹chápať, pochopiť› "to grasp, to understand, to figure out", cx. ‹vnímat›, slvc. ‹vnímať› "to perceive", cx. ‹ponětí›, spvc. ‹ poňatie, ponímanie› "understanding, meaning, sense, conception", cx. ‹vněm›, slvc. ‹vnem› "perception", bg. ‹схващане› "perception" ( ← ‹схваща, схвана›), lead. ‹pojęcie› "concept", x.-sb. ‹pojam› "concept".
Xiry (ròzseag) posouvou/düigou znacyeinïa "eati, imati, iméti, imiti, xapati/xopiti, xuatati/xuatiti, xuititi, loviti, seagti/seagati" → "ròzouméti, teamiti, sucitati tc." po móuvax (age za medyui indoeüropeyscuix móuv) suvédcity o zagalnoleudscœumy yaviscyé seoho ròzvitcou znacyeinïa. I yaco mogemo vidéti iz pricladœu goré tacuy ròzvitoc znaieity i rousscâ móuva. Roussca, prauda, znaieity sey ròzvitoc u tuaré déyeslova (‹imati coho/cyto za/he/yaco›) ta u tuaréx su pèrêddigui (‹pœ-ima, po-em, pon-eati, pon-imati, pon-eatïe), ta mogemo doumati i nad tuaromy (tuarui) za imea (imena) pœdstatui œd déyeslova ‹imati/iméti/eati›. Inxya réxy co bui toho ròzvitcou znacyeinïa rousca ne znala, ta znaieity. Naipreaméixe bui tô boulo (moglo buiti) slovo ‹em› — œd ‹eati› (he u: ‹naem›, ‹obiem›, ‹pèreem›, ‹poem›, ‹priem›, ‹pœdiem›, ròziem›, ‹uiem›, ‹zaem›)
____
Ne preamo do réci danoho tou slova, ta usege, u SIRM pœd ‹яти› (‹eati›, VI, 559) e dano roupiva slova su corenemy *em-/*im-: ‹о́ним› "жаль", ‹онима́тися› "бути збентеженим, вагатися", ‹они́мливий› "несмїливий, занадто скромний", ‹они́мно› "несмїливо". Roupiu e tou istoslœu pèrêddiga ‹он-›. E tô *ob- → → /o/ + {n} iz *sun-eati/*sun-imati, abo tacui œd drêunyoho pèrêddiga *on-/*un- "ne-", su ròzvitcomy znacyeinïa *"ne xapati, ne imiti" → "nesméliu"?