щось не певен, куди його припхнути добре буде, та якщо вже значення таке приписують...
у словнику "Мова --- не калька" пропонують сутямок "фактично", тож переклади слова 
фактично можна певною мірою користати і як відповідники до "в принципі"
"Мова --- не калька"
Поспішіть кинути у відгуках посилання на слово власне, бо я ж не бачив його, мабуть
спершу думав дати окремо для вставного вислову та прислівника, проте вони часто близькі й не зовсім зрозуміло, що саме хотів цим сказати мовець, особливо якщо розділові знаки погано стоять. Дав разом
u poconie
/u ~ u̯ ˈpokonʲi/
___
Œdpoviedne slovo rousscoiõ latinscomou ‹principium› e ‹pocœn›, viedome i u daunïx pameatcax¹ i u novodobœy rousscœy móuvie².
Ba, œdpoviednœsty meidj slovama ‹pocœn› ta ‹principium› idé i poza znaceigna „poceatoc; osnova“. He lat:ske slovo e tégy i pro to recein „prince“ ( ← lat. ‹princeps›), i œd ‹pocœnu› „poceatoc; osnova“ bie ‹pocœnynicu› za to recein „prince“ u d.-rous.³
Iesce por. slova ou Suriezn.: ‹поконьныи› „первоначальный“ (»Ѿ поконна« — lat. »a primcipali«⁴
_____
¹ — v. Suriezn., 1112 ‹поконъ›.
² — v. Gelex. II 685: ‹по́кон› „Anfang, Uranfang“ — niemeçscœi slovie’ste i peréclad lat. ‹principium›).
³ — v. Suriezn., 1112—1113; iz perécladomy veatscoiõ „вождь, начальникъ“.
⁴ — v. Suriezn. 1113
»Один мій знайомий, з яким ми навчались в університеті, закохався, що з ним, у принципі, траплялось не так часто.«.
↓
Один мій знайомий, з яким ми навчались в університеті, закохався, що з ним, у поконі, траплялось не так часто?
______
Я, в принципі, згоден.
↓
Я, в поконі, згоден?
?🤷♂️
Nou, a cyto e ne tac?
Nou, tout u pricladax ⟨u prinçipie⟩ ougivano yac parasita, yac tacõ ceastcõ, cyto b’ pomeakciti neiõ poperédniõiõ riecy abo gadcõ, ci vuisloviti vagagne.
Porœuniay:
U receigni »Odin mœy znayeomuy, cyto iz nimy mui naouciali sea u universitatie, zacoxau sea, cyto iz nimy, u prinçipie, traplealo s’ ne tac ceasto.«
Tout »u prinçipie« slabity tvérdœsty rieci za té, cyto coxati sea u comous’ tomou znayeomomou traplealo s’ ne tac tacui ceasto. Tout ono zancity té samoe, cyto "yzcdebœilcha".
A u receigni »Ya, u prinçipie, izgoden« ispolõcui »u prinçipie« ougivano yac ceastcui vagagna abo nepóunoyie izgodui. Móuv’, "mynie sé ne zoüsiemy do oupodobui abo mynie liencui, ta uge seilcœs’, nexay bõdé".
Ne péuen, cyto ⟨u poconie⟩ "œd poceatcou, u osnovie" tout izgodity sea. U deyacomou inchomou contextie ono yz póuna izgodity sea, a ot’ na zamienõ naipoxirenieychix tepérvietchnix znaceigneu sieyeyie spolõcui »взагалі, загалом, в цілому; здебільшого, переважно« — ne péuen.
ceasrcõ? 👀
чѧсткѫ
Dobrui pricladui, ta Vui sam opaco ròzoumieiéte tó znaceigne ta vuiraza „in principio“ u onou receignou. I tam ‹u poconie = in principio› ne znacity slabieye i ne dvoyeigne, ale „basically“, „bez dailchix/ocremuix drœbniç/loucieyœu“, „zagalomy“¹, „u svoyeiy sõti“. Tbt. „zagalomy, u osnovie, basically, essentially, ab initio, à priori“ dielo stoïty tac oge douge riedco coli coxaié... „ale ixyli buismo ouge gluibche u ocremui loucieyi ci u drœbniçie, to, vierogœdno, dieystvnœsty bui mogla bouti i décyto incha“. Te same i iz drouguimy receignemy, te tverdgeigne e ne „slabieyche“, a tacui „u osnovie; ...“.
A ógy lioud inocdie coristaié yz tacuix vuirazœu, he otó „basically“, „actually“, „à priori“, „I mean“, phran. „je veux dire / ça veut dire“, ital. „tipo“, eag. „like“, ceix. „v podstatě“, niem. „eigentlich“ (nzm. „eigenlijk“, dn. „egentlig(t)“), rous., „móuv, móuvlau, diey, tó/ysé bo tó, si riecy“, cx. „prý“, slvç. „vraj, ževraj“ tc. he slova muiliçie ne mienity ógy, u svoyeiy osnovie, u ynie danie receignie, nesõty, he pràvilo, svoya pitoma znaceigna. Inchami slovami, zaceaste a ne samo coristagne yz yix ynoiõ osoboiõ staié zayvomy. Na pr., bie ou mea yn droug u ouciliscie, i œn uzcrœzy caza „v podstate“: „V podstate, ja mám teraz voľno“ (he otó, meidj godinami, ci po ouceignie), ci oucitelevi: „V podstate, som to písal/čítal“, „V podstate, mám to hotové“, „V podstate, ja už idem domov“, nou, prosto ci ne usiõdui. I puitagne e, e „v podstatie“ ne na miestie za svoyimy znaceignemy? Ba, e. Mogemo bouti çielo izgœdni cyto do zayvosti’ho u cògynie receignie pœd read, ta, na pr., reucxi „V podstate ja už idem domov“ tacui i znacity oge, ne gadaiõtchi yacui drœbniçie, he otó, zaiti zaliesti cyto po dorózie domœu, ci zanesti cyto comou po dorózie, abo ucladaiõtchi imoviernœsty ógy mogé bouti treba iesce riexiti cyto, ta „u svoyeiy osnovie“ tacui idé ci mierity domœu.
___
¹ — Esmi proti ‹zagalomy› za „in principio“ yac ymaiémo yn liepliy vuiraz, pace, tocdie i „generally, i general“ i „in priciple“ bui use pac boulo „zagalomy, u zagalie, zagailno“.
+++
Ne te.