Від ужиток у значенні "використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь."
Ужитковий — який має практичне застосування.
Уживати — використовувати/застосовувати щось у своїх потребах; використовувати/застосовувати щось з якоюсь метою; cпоживати взагалі.
Уживаний — який був у користуванні; приношений, не новий.
Ужитковуватися — зношуватися, зноситися, зужитися, спрацьо́вуватися, спрацюватися.
(Грінченко) Ужиткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Для розуміння як переробки сміття воно прямо не зовсім тягне, але в розумінні "знаходити пристосування сміттю" тягне.
Латинське utilis "придатний для використання, практичний, ужитковий" від uti "знаходити пристосування, отримувати користь/прибуток від, скористатися [чимось], брати нагоду/вигоду".
Також буде перегукуватися з чимось уживаним — сміттям.
Відповідно до побудови української мови дієслова і відповідні йменники можуть мати тільки такі форми:
- ужиткува́ти, ужиткува́ння - дія (те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься;
- зужиткува́ти, зужиткува́ння - подія (те, що відбулося чи відбудеться;
- зужитко́вувати, зужитко́вування - багаторазова дія;
- позужитко́вувати, позужитко́вування - багаторазова подія.
Отже, загальна назва дії, що відповідає слову "утилізація" - УЖИТКУВА́ННЯ.
Форма "ужитковувати" (із суфіксом -овувати і без дієслівного префікса) в українській мові неможлива так само як "ліковувати", "паковувати", "мальовувати".
Такі форми можливі в російській мові, напр: "организовывать".
Цікаво, до речі, чому в українській це слово набуло саме такого значення. В англійській utilize просто означає використовувати (to put to use; turn to profitable account).
Ага, бачу словник подає ще "знаходити застосування чомусь" також "використання чогось для переробки; доцільне використання відходів".
Ну тоді якось зрозуміти можна.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Ужиткува́ння, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Ужиткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Ужити - apply, не use