Для жіночої особи — Олеся Невідко.
П.п. У змислі самочинного заповнення ім'я аноніма, а не у жартівливому забарвленні.
Це вже давно вживають українці
Руські князі з вами сильно не погодяться) І в цілому в народі давно поважно так називають, як пише Огієнко; не кажучи про шляхту чи козаків, та й різні прізвища наприклад на -енко теж звідси. Та й я це для сучасних форм написав, в яких можливо по батькові трохи переоцінене, але є
Сива давнина нам ні до чого. Я кажу за новочасний мовний ужиток. А в народі в нас так поважно не заведено називать. Коли од кого й почуєш, як вони когось називають по батькові, то тілько в змосковщеній одміні: Пєтровна, Фйодоровна тощо. Це знову ж таки свідчить про те, що для теперішніх українців такі назвища чужі.
Форми з -енко не ймення по батькові в теперішньому розумінні слова.
Це якісь змосковщені українці, я чую і українською. І знову ж таки є свідчення що українці так називали з поваги
Змосковщені хиба що тим, що вживають іменні по батькові взагалі. Коли це українське явище, на вашу думку, то, може, подасте приклади його вжитку од класиків?
А яке не чуже?
Ахах це ж треба було таке вигадати))
А я б залишив цього "Васю Пупкіна". Бо це щось таке зневажливо-іронічне як, наприклад, Валєра чи просто Вася. Воно ж не Валерик чи Івасик. Воно не Шевченко чи Порошенко. То хай буде
До Чистилища
Таким чином можна залишити й Джона Доуа.
"Доуа"
Запис "Дова" ліпший (і правильніший).
John Doe — Джон Дов; у питомій вимові /в/ у "Дов" вимовлятиметься як [u̯], близько до англ. вимови
