Араби розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб. (із журналу)

Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові – жовтинці, штани широкі – оксамитні, каптан із синього єдвабу. (Панас Мирний)

Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб... (М. Рильський)

Далі за столами .. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби. (М. Старицький)

Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було. (Микола Чернявський).

п. jedwab «шовк», ст. jedwab’, пов’язане з ч. hedváb(ί), ст. hedvábie «т.с.», що зводиться до давнішого *gъd(ъ)vablb «т.с.», черпаного з якоїсь германської мови;

пор. двн. gotawebbi (gotowebbi) «божа тканина; дорога тонка тканина», днн. godowebbi, goduwebbi, дангл. godwebb «т.с.», утворені з основ іменників god- (got-, нвн. Gott) «біг», спорід. з дінд. hu «кликати (богів)», і web- (нвн. Webe) «тканина»;

первісно означало «тканина літургійного призначення»;

у цсл. мові є раннім моравським запозиченням.