Єнот.. дуже поширений у Північній Америці і трапляється, крім Канадської підобласті, також у лісах Сонорської підобласті (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).
← нім. Genette, ← пран. genette, (з неясним -о-), первісно значи сю звірь: 
en.m.wikipedia.org: Genet (animal); за ЕСУМ або з нім. або з нзм. (genetta), куди ← гишп. jineta "ласиця", ← араб. jarnait (хоча Wiktionary веде від андал.-ар. zanati).
Ч. mýval (← mýt "мити"), нім. Schupp (← schuppen "чистити"), Waschbär (← waschen "мити", Bär "медвідь"), вірм. ջրարջ (ջուր “вода” + արջ “медвідь”), ївр. דביבון (творено двоїннєм корене -ד-ב /d-b-/ "медвідь" + чепінь дрібности ון- /-on/)
ЕСУМ (4, 501), Желехівський (2, 692), "Матеріали до української наукової термінології" В. Ф. Ніколаєв.
Первісно лише в сполуці "полоскун шоп" (шоп "єнот" <— пол. szop), але, гадаю, саме "полоскун" окремо піде за єнота.
Дуже миле слівце, як згадує ЕСУМ, похідне від "полоскати". Якшо колись бачили єнотів, то ті промивають свою їжу, якшо поруч є вода.
Єнот — явний росіянізм. Так не годиться.
Явний що? Звідки явний?
Не всі слова з "є" це росіянізм, Троєщина як приклад
До Чистилища
{kʷorɔˈbæʎ}; у непрямих відмінках: coroby- {kʷorɔbˈʎ-}, corobl- {kʷorɔbˈl-}.
Желехівський І, 367: коробе́ль "2) Art шо́па"; → шоп (ІІ, 1096) "Waschbär, Schuppenbär (Procyon lotor); ЕСУМ III, 33: коробе́ль "єнот (Procyon lotor)".
ЕСУМ пише: "неясне".
Я в сім слові бачу питомо руське творення з оригінальною мотивацією від дієслова corobiti "коробити", навіяну, віді, тим, що звірь та часто гне хребет у дугу = "коробить".
Пратвар того слова тоді є: *korb-y-o-s, з *byos → */bʎɵ/ → */bʎə/ → */bʎ/ → /bəʎ/ {bæʎ}, /bʎ-/ {bʎ-, bl-}, ги в corabely (*korabyos) "корабель", gœrauely (*gerauyos) "журавель", conopely (*konopyon) "конопель" тощо.
Родовим одмінком коробля чи корібля?
Конопля чи коніпля?
І в коментарі же під словом є дано форми непрямих відмінків.
—
-
??
Slovo e isvédcyeno u rousscœi móuvé.