Див. "ходьба": 
r2u.org.ua: ходьба "сівба": r2u.org.ua: сівба "лічба": r2u.org.ua: лічба
Дякую, Єлисію !
-itua
Загалом синонімічний до -ьба (хоча в руській суть і приклади й з -ьба, й з -итва від тих же дієслів з різними значеннями), але зокрема потрібний для дієслів з [b] на кінці кореня.
Підпираю, бо є ловитва, гонитва, молитва, селитва...
В контексті опредметненої дії (грабі́жництво, грабі́жницький, грабі́жниця, неплаті́ж, неплаті́жний): 
goroh.pp.ua: іж
Приклади перекладу з англійської: lootING-грабІЖ-, payING-платІЖ:
Ідею запозичив у אלישע פרוש: "...творено чепенем *-eg-y- "-іж, -еж-" імен від дієслів ги в: лѫпити → лѫпежь, красти → крадежь, платити → платежь, вьртѣти → вьртежь, мѧсти → мѧтежь, грабити → грабежь, гъбати → гъбежь, чьртити/чьрсти → чьртежь, правити → правежь, рѫбити → рѫбежь": 
регуляція
Вони на тім "горосі" дали <батіжок> серед прикладів не чепінь *-eg-y-. Хто то писав?
Пишуть, що "Джерело: Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с."
P. S. Ви, Єлисію не підпирайте цей суфікс для перекладу ягельського "-ing" щонайменше в деяких контекстах ?
1. Не розумію: "не підпирайте" є наказовий спосіб, а на кінці є "?" Питаєте чи кажете?
І що, там подають між приклади на чепінь *-eg-y- <батіжок>?
Питаю, про те чи Ви вважаєте "-іж" гожим для перекладу суфіксу "-ing" в деяких контекстах, бо хочу й сам його використовувати для словотворення.
А вже, в деяких контекстах сий чепінь годить.
А приклад "батіжок", я не наводив й тому не шукав оригіналу де цьому слову приписали суфікс "-іж".
Я же Вам і не кидав той приклад, а тому/тим, хто його там за приклад дав. Твар <батіжок> є *батѡжькъ - морфологічно вирівнене з первісного *батожькъ, дрібного від *батѡгъ, від корене *бат- (*bat- "бити", тако в рус. батати "бити"), з чепенем *-og-, що є й у таких словах ги: пир-ѡг-ъ, остр-ѡг-ъ, рар-ѡг-ъ, бьрл-ѡг-ъ, ин-ѡг-ъ, сап-ѡг-ъ. Чепінь <-іж/-еж-> у словах від дієслів, ги: <грабіж, лупіж, вертіж, платіж, м'ятіж, правíж/прáвеж, рубіж, чертіж> має пратвар *-eg-y-, що за походженням є парадигматичне оформлення через *-y- (в кирилиці *-ь), від первісного чепене *-eg- у словах, ги: добрéга "добра людина", здоровéга, мýнéга "в'яла, лінива, квола людина" (див. ЕСУМ: монятися), пундирéга "чванько" (див. ЕСУМ: пúнда), ревéга "ревіння" (див. ЕСУМ: ревіти), сердéга (ЕСУМ: серце), вят. толпéга/тулпéга, рус. товпíга (ЕСУМ: товпига), торбéга (ЕСУМ: торба), поліське шéлега "верба гостролиста" (ЕСУМ: шелюгá; корінь той же, що в лат. salix, відки слова: саліционал, саліцилова кислота), яловéга "молода вівця, ялова вівця". З носовим інфіксом: *-e<n>g- сий чепінь є також у словах, ги: дерняг "дернина" (ЕСУМ: дерен), дідуряга "дід великого зросту" (ЕСУМ: дід1), діляга (ЕСУМ: діло), добряга (ЕСУМ: добрий), бродяга, чолов'яга, можливо: касп'яга "дерев'яний посуд для соління риби" (див. ЕСУМ, хоча походження неясне), кéтяг/кúтяг "гроно" (ЕСУМ: кéтяг; з *къіт-ѧг-ъ, *kūt-e<n>g-), кіптяга/киптяга "курява" (ЕСУМ: кіпоть), ковтяга "брила, грудка", ситняг, коряга, вят. кокорвяга, бовг. кукуряг (ЕСУМ: кокоричка), вят. комяга "човен", ляд. komięga "тс.", рус. ком'ягá "вид плоту, барка, човен" тощо.
Знайшов "/бaт/iж+`oк" на 215 сторінці за цим посиланням: http://www.inmo.org.ua/assets/files/lib/Slovyk afiksal'nykh motfem ukr. movy (1998).pdf
"Отже, це частотно-валентний словник афіксальних морфем сучасної української літературної мови, укладений за допомогою комп’ютера. Саме тому над його створенням разом з лінгвістами працювали математики-програмісти"
:D) Се все яснить.
Насправді мисль вернути давні букви щоб усі східні словяне могли читати один одного є дуже мудрою, але у вас там багато помилок і багато зайвого, деякі букви є для звуків які росіяни, білоруси та українці читають ідентично, нащо? А хз
Turok NeKozak, дайте посилання джерело, а не робіть голослівні твердження !
Бо ринок під ring.
"-ing" у слові "ring" не суфікс: "circular band," Old English hring "small circlet, especially one of metal for wearing on the finger or as part of a mail coat; anything circular," from Proto-Germanic *hringaz "something curved, circle" (source also of Old Norse hringr, Old Frisian hring, Danish, Swedish, Dutch ring, Old High German hring, German Ring)...: https://www.etymonline.com/search?q=ring
відмінювання за зразком четвер-четверга:
мітин, мітинга
пудин, пудингу
демпін, демпінгом...
таким чином усунемо, хоча б, найбільш неприємні, кінцеві звукосполуки -нг
Мітин, пудин, демпін, тюбін.
Дехто з український ютуберів уже вимовляє так.
Що більше українців будуть знати англійську, то популярнішою буде така форма.
Але мінус той, що треба буде звикати до нових граматичних форм:
мітину, пудином, демпіна, в тюбіні
Як цілком собі відповідник іменникам на -ння (Сергій Смеречинський "Нариси з української синтакси" (1932), розділ XXI.2.А.б, ст. 164-165)
Ще зі Смеречинського, див. -анка, -інка
Нульовий суфікс. Як пише Олисій в обговоренні, часто можна так. Та й у Смеречинського на -ння теж є, якраз перше. Іноді здається що це більше наслідок, але дії теж точно можна
Часто це радше наслідок, предмет за дією, але бійка, вжиток тощо цілком собі дії. Чи опредметнені дії
Множина безсуфіксного, з будь-яким суфіксом, а також -ини. Лови, гулі; гульки тощо. Теж див. "Нариси..." Смеречинського про -ння
Такї ймена дії руська дає разити й простими йменами: ловити → лѡв, гнати → гѡн, летѣти → лѷт/лет, метати → мѷт/мет, молоти → мел/мѡл, везти/возити → вѡз, сѣти/сѣіати → сѣв, жѧти/жьне → жин, жѧти/жьме → жим, сулити → сул, ити/ходити → хѡд, зрѣти → зѡр/зир,
... купити/куповати → куп, рѧдити → рѧд, двичи/двигати → двиг, рухати, рушити → руш, лиіати {лляти} → лив, пъітати "тестувати; аналізувати; досліджувати; екзаменувати" → пъіт, сути/съіпати → съіп, ронити → рѡн, класти → клад, чинити → чин, дути → дув тощо.
Такї твари сѫть добри із окрема дліа слѡв складенъіх из имене дѣї та рѣчи ("об’єкта") дѣї.
Через невдале написання не помічав (не знаходить за "інг") і вже хотів сам подати. Зараз напишу на Толоці
На взір: 'reading' (читання), 'living' (проживання), 'making' (виготовлення), 'swimming' (плавання), але не в усіх випадках !
+
Саме так
Так і є!
+, і правда що даремно ннякати не треба. Див. ще в
-ація