Див. "ходьба": 
r2u.org.ua: ходьба "сівба": r2u.org.ua: сівба "лічба": r2u.org.ua: лічба
Дякую, Єлисію !
-itua
Загалом синонімічний до -ьба (хоча в руській суть і приклади й з -ьба, й з -итва від тих же дієслів з різними значеннями), але зокрема потрібний для дієслів з [b] на кінці кореня.
Підпираю, бо є ловитва, гонитва, молитва, селитва...
Бо ринок під ring.
"-ing" у слові "ring" не суфікс: "circular band," Old English hring "small circlet, especially one of metal for wearing on the finger or as part of a mail coat; anything circular," from Proto-Germanic *hringaz "something curved, circle" (source also of Old Norse hringr, Old Frisian hring, Danish, Swedish, Dutch ring, Old High German hring, German Ring)...: https://www.etymonline.com/search?q=ring
відмінювання за зразком четвер-четверга:
мітин, мітинга
пудин, пудингу
демпін, демпінгом...
таким чином усунемо, хоча б, найбільш неприємні, кінцеві звукосполуки -нг
Мітин, пудин, демпін, тюбін.
Дехто з український ютуберів уже вимовляє так.
Що більше українців будуть знати англійську, то популярнішою буде така форма.
Але мінус той, що треба буде звикати до нових граматичних форм:
мітину, пудином, демпіна, в тюбіні
В контексті опредметненої дії (грабі́жництво, грабі́жницький, грабі́жниця, неплаті́ж, неплаті́жний): 
goroh.pp.ua: іж
Приклади перекладу з англійської: lootING-грабІЖ-, payING-платІЖ:
Ідею запозичив у אלישע פרוש: "...творено чепенем *-eg-y- "-іж, -еж-" імен від дієслів ги в: лѫпити → лѫпежь, красти → крадежь, платити → платежь, вьртѣти → вьртежь, мѧсти → мѧтежь, грабити → грабежь, гъбати → гъбежь, чьртити/чьрсти → чьртежь, правити → правежь, рѫбити → рѫбежь": 
регуляція
Вони на тім "горосі" дали <батіжок> серед прикладів не чепінь *-eg-y-. Хто то писав?
Пишуть, що "Джерело: Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с."
P. S. Ви, Єлисію не підпирайте цей суфікс для перекладу ягельського "-ing" щонайменше в деяких контекстах ?
1. Не розумію: "не підпирайте" є наказовий спосіб, а на кінці є "?" Питаєте чи кажете?
І що, там подають між приклади на чепінь *-eg-y- <батіжок>?
Питаю, про те чи Ви вважаєте "-іж" гожим для перекладу суфіксу "-ing" в деяких контекстах, бо хочу й сам його використовувати для словотворення.
А вже, в деяких контекстах сий чепінь годить.
А приклад "батіжок", я не наводив й тому не шукав оригіналу де цьому слову приписали суфікс "-іж".
Я же Вам і не кидав той приклад, а тому/тим, хто його там за приклад дав. Твар <батіжок> є *батѡжькъ - морфологічно вирівнене з первісного *батожькъ, дрібного від *батѡгъ, від корене *бат- (*bat- "бити", тако в рус. батати "бити"), з чепенем *-og-, що є й у таких словах ги: пир-ѡг-ъ, остр-ѡг-ъ, рар-ѡг-ъ, бьрл-ѡг-ъ, ин-ѡг-ъ, сап-ѡг-ъ. Чепінь <-іж/-еж-> у словах від дієслів, ги: <грабіж, лупіж, вертіж, платіж, м'ятіж, правíж/прáвеж, рубіж, чертіж> має пратвар *-eg-y-, що за походженням є парадигматичне оформлення через *-y- (в кирилиці *-ь), від первісного чепене *-eg- у словах, ги: добрéга "добра людина", здоровéга, мýнéга "в'яла, лінива, квола людина" (див. ЕСУМ: монятися), пундирéга "чванько" (див. ЕСУМ: пúнда), ревéга "ревіння" (див. ЕСУМ: ревіти), сердéга (ЕСУМ: серце), вят. толпéга/тулпéга, рус. товпíга (ЕСУМ: товпига), торбéга (ЕСУМ: торба), поліське шéлега "верба гостролиста" (ЕСУМ: шелюгá; корінь той же, що в лат. salix, відки слова: саліционал, саліцилова кислота), яловéга "молода вівця, ялова вівця". З носовим інфіксом: *-e<n>g- сий чепінь є також у словах, ги: дерняг "дернина" (ЕСУМ: дерен), дідуряга "дід великого зросту" (ЕСУМ: дід1), діляга (ЕСУМ: діло), добряга (ЕСУМ: добрий), бродяга, чолов'яга, можливо: касп'яга "дерев'яний посуд для соління риби" (див. ЕСУМ, хоча походження неясне), кéтяг/кúтяг "гроно" (ЕСУМ: кéтяг; з *къіт-ѧг-ъ, *kūt-e<n>g-), кіптяга/киптяга "курява" (ЕСУМ: кіпоть), ковтяга "брила, грудка", ситняг, коряга, вят. кокорвяга, бовг. кукуряг (ЕСУМ: кокоричка), вят. комяга "човен", ляд. komięga "тс.", рус. ком'ягá "вид плоту, барка, човен" тощо.
Знайшов "/бaт/iж+`oк" на 215 сторінці за цим посиланням: http://www.inmo.org.ua/assets/files/lib/Slovyk afiksal'nykh motfem ukr. movy (1998).pdf
"Отже, це частотно-валентний словник афіксальних морфем сучасної української літературної мови, укладений за допомогою комп’ютера. Саме тому над його створенням разом з лінгвістами працювали математики-програмісти"
:D) Се все яснить.
Насправді мисль вернути давні букви щоб усі східні словяне могли читати один одного є дуже мудрою, але у вас там багато помилок і багато зайвого, деякі букви є для звуків які росіяни, білоруси та українці читають ідентично, нащо? А хз
Turok NeKozak, дайте посилання джерело, а не робіть голослівні твердження !
Такї ймена дії руська дає разити й простими йменами: ловити → лѡв, гнати → гѡн, летѣти → лѷт/лет, метати → мѷт/мет, молоти → мел/мѡл, везти/возити → вѡз, сѣти/сѣіати → сѣв, жѧти/жьне → жин, жѧти/жьме → жим, сулити → сул, ити/ходити → хѡд, зрѣти → зѡр/зир,
... купити/куповати → куп, рѧдити → рѧд, двичи/двигати → двиг, рухати, рушити → руш, лиіати {лляти} → лив, пъітати "тестувати; аналізувати; досліджувати; екзаменувати" → пъіт, сути/съіпати → съіп, ронити → рѡн, класти → клад, чинити → чин, дути → дув тощо.
Такї твари сѫть добри із окрема дліа слѡв складенъіх из имене дѣї та рѣчи ("об’єкта") дѣї.
На взір: 'reading' (читання), 'living' (проживання), 'making' (виготовлення), 'swimming' (плавання), але не в усіх випадках !
+
Саме так
Так і є!