бойова одиниця

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Одине́ць, -нця — 2) Один человек.
«Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні з ким.» Г. Барв. 202.

r2u.org.ua: один человек

Від прасл. *cěglъ "унікальний, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт, індивід тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — щось, що надає унікальности
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
"Юніт" це певний елемент воїнства або будівельництва у комп'ютерній грі, якому характерні особливі ознаки чи характеристики (котрийсь юніт укнікальний тим, що сильний проти піхоти, хтось унікальний тим, що швидко вивідує місцевість...), тож чому так і не звати їх, за їхньою унікальністю?
унікальний

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Одине́ць, -нця — 2) Один человек.
«Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні з ким.» Г. Барв. 202.

r2u.org.ua: один человек

Давньоруське *инъ "один" з властивим українській мові переходом [и] в [й] (і навпаки): имовірно - ймовірно, іти - йти, іму - йму, Іван - Йван (тут використовував чинний правопис).
Та суфікс "-ець".
Фонетично доволі близьке до ориґінального "юніт".

Давньоруське *инъ "один" з властивим українській мові переходом [и] в [й] (і навпаки): имовірно - ймовірно, іти - йти, іму - йму, Іван - Йван (тут використовував чинний правопис).
Та суфікс "-ич" (як у: княжич, русич).
Фонетично доволі близьке до ориґінального "юніт".