Проект - Як перекладається слово Проект українською

Махно Рус 31 травня 2018

Поясніть. Просто цікаво, звідки взялось це слово. :-)

Знайшов в ЕСУМ. Утворене від кореня сну/снов. Подібно до заснувати. Тобто проект — те що засновується. Цей корінь, як на мене, ідеально підходить.

Хай буде так. Хоч на язиці воно якось не вертиться. Дякую за відповідь (у гарному розумінні усіх цих слів, звісно). :-)

+

Гарно !

Коротке, влучне й не перетинається з иншими наближеними утямками.

З іншими утямками не перетинається, але дуже схоже на «смуток».

Важко вимовити, чи не краще снут?

Важко для кого? для Москалів чи для змосковщених Українців?

? Вибачте, не зауважила вчасно вашого ''дотепу''. Не думаю, що безтактність є рисою, притаманною вихованим людям. Щодо себе особисто, то все життя думаю, пишу й говорю українською мовою. "...Єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, – безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..."
(Галина Мирослава)

чому? мені легко спливає з язика.

Як будувати дієслова: проєктувати - (снувати?), спроєктувати - (заснувати?)?

Снутчити? Снуткувати? І я не зовсім певен, шо просто "снувати" підійде.

E ge <statciti> wd <statoc>.

А, ну ось. То певно для спрощення можна й писати "снучити" (або навіть "снуччити" через трохи довшу вимову?). Але я б усе одно писав "снутчити".

Снувати. Спроєктувати — заснувати / зоснувати.

Проєктувати — насновувати або снувати, спроєктувати — наснувати. Думаю для недоконаного дієслова найкраще підійде другий варіант, оскільки слово вже існує і має визначення настільки подібного до нього, що це неможливо виразити словами:

Снувати — переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з'єднуючи їх, виготовляти щось.

Asocijujeťsja z "cnota". Jakoś nijakovo vyhodyť.

Цнота - полонізм.

Хіба правильно не скуток?

Хвалю пропозицію!
Снувати є «Основывать, создавать» ще з Словаря Гренченка!

Може все ж "Снувок"? "Снуток" щось в мене навіює згадку про "смуток". Хоча, останій снувок справді був снуток...

—
З похідними біда

Якщо ви маєте на увазі «проєктувати» та «спроєктувати», то раджу подивитися переклади під коментарем Павла Пшеничного, там люди порозбирали деякі альтернативи до цих слів.

Чудове слово!

Наче і непогано, але краще для тема

проектування - СНУТКУВАННЯ ?
_________________________

ЗАСНУВАННЯ проекту -
засування СНУТКУ ?

:)

Andrii Andrii 27 вересня 2018

Пропоную аналогію з доробком: доробок - це творча спадщина, твори. Тобто те що вже є. А проект - це те що готується, робиться в процесі. Його треба ще зробити

Сергій Білоног 5 жовтня 2019

Як відповідник для "проекту" в області IT.

Ratty More 2 березня 2015

Та й не лише в IT. Цілком можна вжити це слово в такому реченні: «Пам'ятник Т. Г. Шевченкові, споруджений за проектом (розробкою) С. Волнухіна».

Розробка це типовий росіянізм:
r2u.org.ua: розробка

Не всі ж слова в Українській через приставку роз- росіянізм.

розкопка?
теж? росіянізм?

копати ¬ робити
розкопувати ¬ розробляти
розкопка ¬ розробка

тоді як - викопка? ¬ виробка?

Також:
· розминка ( українці не розминаються?)
· розкрадання ( не розкрадається? )
· розвиток ( хіба не розвиваються)
· розташування ( не розташовується)
· розподіл ( не відбувається?)
· розлад (-дів не буває?)
· розпил ( не розпил)
· розгін ( вистопка?)
· розкіл
· розтопити/розтопка
·
· розпал ( подій )
· розділ

· інше - ?

Просто запитання ?? ?

Уже давно використовується. Підтримую

Давно використовується огидний росіянізм. Не українці, а малороси з діялектом російської, зовсім гордости не лишилося. Десь плаче батько Богдан.

Пан знову за своє... С. Караванському з його мовним чуттям "розробка" око не милила. Та й з середини 19 ст. воно вживалося. Корінь, знову ж, слов'янський, яким і батько Богдан не гребав.

Святославові Йосиповичу Караванському шкільні роки пішли уже в часи Сталіна, тож не дивуйтесь. На його тринадцяті літа прийшла Сталінщина та репресивна політика знищення українства, все життя вельмишанованого добродія Караванського пройшли у посталінські часи.

Про вживання з середини 19 ст. це Ваші домисли, було би слово вживаним, дорепресивний Словник Грінченка би цього слова відав, чого нема (http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point). Слово вживалося лишень з третього десятка XX століття, після початку мовної теорії "близької мови братніх народів" по аналогії з російським "разроботка". Російські книжки перекладали на начебто українську мову з тими ж російськими словами лиш трішки видозміненими щоб виглядали, начебто українські, марно, що ніхто від козаків і до Петлюри тих слів не відав і українці на початках зросійщення (1930-1950) тих слів узагалі не розуміли.

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51970-rozrobljuvaty.html#show_point

розкопка?
теж? росіянізм?

копати ¬ робити
розкопувати ¬ розробляти
розкопка ¬ розробка

тоді як> (?) - викопка? ¬ виробка?

Також:
· розминка ( українці не розминаються?)
· розкрадання ( не розкрадається? )
· розвиток ( хіба не розвиваються)
· розташування ( не розташовується)
· розподіл ( не відбувається?)
· розлад (-дів не буває?)
· розпил ( не розпил)
· розгін ( вистопка?)
· розкіл
· розтопити/розтопка
·
· розпал ( подій )
· розділ

· інше - ?

Просто запитання ?? ?

Українське.

Таки ні. У нас розробляють землю, так ще за Брєжнєва говорили.

Турку звісно краще знати))))

Гарне слово, наше. Але не підходить.
Розробка - гіперонім
Проєкт - гіпонім

розкопка?
теж? росіянізм?

копати ¬ робити
розкопувати ¬ розробляти
розкопка ¬ розробка

тоді як(?) > - викопка? ¬ виробка?

Також:
· розминка ( українці не розминаються?)
· розкрадання ( не розкрадається? )
· розвиток ( хіба не розвиваються)
· розташування ( не розташовується)
· розподіл ( не відбувається?)
· розлад (-дів не буває?)
· розпил ( не розпил чогось)
· розгін ( вистопка?)
· розпал ( подій )
· інше - ?

Просто запитання ?? ?

Ціхоцький Іван 13 січня 2015

Євген Шульга 8 травня 2018

ящо об'єкт - предмет/предміт, суб'єкт - підмет/підміт, то проект (саме тому кажу і пишу проект, бо зміну хочу глибшу) - промет/проміт, я за Іі
про- притаманне українцю - проскородити, прокопати, пройтис/пройтись
так само наміт - план

Oleksandr Šymčuk 11 січня