Свобода Слова

Як Ви ставитесь до того, що ваші слова, які жодним чином не порушують правила осідку, вилучають без жодного попередження і пояснень?

Щойно побачив, як мною пропоновані слова просто вилучили. Пояснень не було, попереджень також. Хто знає, можливо десятки наших слів, які не сподобалися комусь “вище”, уже вилучено, а ми про це навіть не відаємо.
Звісно, знаю про правило про заборону додавання “усталених іншомовних слів, що увійшли у загальний вжиток і зафіксоване у словниках”, але проблема є в тому, що під словниками мається на думці радянський СУМ, написаний під орудою окупаційного більшовицького режиму під егідою Івана Бєлодєда, одним з головних ідеологів знищення українців як етносу з перетворенням їх у субстрат “комуністичного люду” без роду і племени, раджу прочитати про нього, його роботи про користь “гармонійної національно-російської двомовності” (не лишень для української мови, для всіх підкорених народів), тут не можу не згадати працю “Русский язык — источник обогащения языков народов СССР”, чоловіка, який наголошував, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».
Тож чому маємо рівнятися на такі словники? Я не можу знайти слушного пояснення. Такі радянські слова як союз, своєрідний, учба, розчаровуватись, підтримка, совість та багато багацько інших проникли в українську мову вперше саме з цим словником, до Сталінських репресій 1930-их років тих слів в українській мові не було! Порівняйте їх зі Словником Грінченка, як не вірите, порівняйте із книгами наших класиків! Тому, пробачте, я не маю довіри до цього радянського словника – жодного.
А як брати “уставленість слів”, то, даруйте, але такі слова як інтернет, ноут, дедлайн фешн, ікспіріенс, месседж і навіть кофібрейк таки стали, як не сумно, між молоді “уставленими”, і вони (молодь) уже злим оком кидають на тих, хто цім словам душею опрічний. Якось я завів суперечку про те, для чого казати “фідбек”, коли можна казати “відгук”, і дівчина дивилась на мене як на “безумця” (теж росіянізм), який хоче забрати з української мови слово “матір”, вона спитала, для чого видаляти давнезно засвоєні слова, що уже є в словниках, і коли я сказав, що “фідбек” не є засвоєним словом, і його немає в словниках, вона просто не повірила мені – таке рідне їй було се слово.
Для більшості навіть “електрика”, “конус”, “стиль” чи “музика”, які вже давно мають українські відповідники, замінити українським словом це гріх і “селянство”.
То де та грань, коли слова є НАДТО прийняті, що їх вилучати з української мови не можна, а які ЩЕ НЕ ДОСИТЬ?
Чому не можна давати сюди слово, навіть якщо воно прийняте в мову давно? Адже ніхто не каже, що його треба позбуватися, але можна ж знайти щонайменше синоніми з українського тла!
Те ж саме “принймні”. Ще сто років тому, у 1900-их деякі українські автори цуралися слова як такого, яке не розуміють! Кидали докір, мов, що за дивне слово. Таких слів було ой як чимало, про що Нечуй-Левицький постійно нагадував у статтях. То чого поганого в тому, щоб нагадати українцям, що крім цього безумовно польського слова (“принаймні”) є ще українське “щонайменше”. Слово “принаймні” ніхто не викидує, але ми лиш нагадуємо, що є альтернатива.

Вперше “розчарувався” (даруйте за росіянізм) в осідку Словотвір. Здається, що цьогоріч слів на цьому сайті чи не найбільше за весь час існування Словотвору, не подумайте, що я вихваляюсь, аж ніяк, але чимало слів дав я, мабуть, разом з Андрієм та Єлисієм найбільше. Після того, як побачив вашу “свободу слова”, якось зникло узагалі бажання писати щось тут, для чого, прийдуть Веселовські, які стануть мене звинувачувати в потуранні Москві. Мов не у вільній Україні ми живемо, а в міліцейській Росії.
Чи вірно вилучати з української мови такі давно узвичаєні слова як “обіцянка”, “раптом”, коли вони є полонізмами, хай і давніми? Гадайте, як бажаєте, але ж сайт не лишень для їхньої заміни, деколи вони можуть просто показати, як багато синонімів є ще! Адже, чим більше давніх забутих слів ми пригадаємо, повернувши собі, або й створимо нових, вернувши до життя давні забуті корені, тим українська мова буде багатшою.
То для чого узагалі вилучати нами додані слова? Гірше вони зроблять? Ні ж. І хто узагалі вирішує, коли слово є досить узвичаєним?
Something is rotten in the state of Denmark.

А ще було б людяно вилучені слова якось показувати, що вилучені, щоб люди знали. Неприємно украй буде, коли ти дав слово, а виявилось, що його забрали, про що ти навіть не знав.
Що думаєте, чи правильно вилучати слова навіть не попередивши про їхнє вилучення?

“То де та грань, коли слова є НАДТО прийняті, що їх вилучати з української мови не можна, а які ЩЕ НЕ ДОСИТЬ?
Чому не можна давати сюди слово, навіть якщо воно прийняте в мову давно? Адже ніхто не каже, що його треба позбуватися, але можна ж знайти щонайменше синоніми з українського тла!”

Цілком згоден з Карлом! Так, є вже усталені словникові запозичення, але є стародавні українські відповідники до них. В мене теж виникає таке враження, що Словотвір першочергово створювався, як осідок для пошуку відповідників тільки сучасним словам, котрі проникли в Українську мову не раніше, ніж 20 років назад (лайк, фідбек, кофібрейк тощо). Це не прийнятно, якщо адміністратори осідку дозволяють собі без жодних попереджень усувати додані слова та відповідники. Звісно, певний рівень модерації має існувати, аби наприклад протидіяти відвертому вандалізмові та нецензурній лексиці, але усування відповідників без попереднього роз’снення є неприйнятним!

Підпираю повністю цей допис Карла! Карле, де опускай руки!

@“Карл-Франц Ян Йосиф”, коли видаляли мої слова мені на e-mail приходив лист з причиною видалення. Думаю, що Ви зробили цей допис не глянувши в свою електронну скриньку. Також у правилах осідку чітко зазначені причини видалення слів, зокрема “Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках” і “Загальновживаний науковий термін чи номенклатура”. Однак, @“Карл-Франц Ян Йосиф”, @“Andrii Andrii”, я @“Yaroslav Shpak” та багато гинших користувачів осідку неодноразово додавали для перекладу давно засвоєні запозичення і переклади для них. Ми через неуважність чи свідомо на свій страх і ризик додавали їх десятками й навіть сотнями й тому я пропоную написати колективне прохання в підтримку осідку (кнопка “Підтримка” знизу інтерфейсу), щоб чітко розділили “Причини видалення доданих запозичень” і “Причини видалення доданих перекладів” .
Зокрема, пропоную:
Не видаляти й дозволити додавати слова наступних категорій:

1. загальновживаний науковий термін чи номенклатура (більшість термінів інтуїтивно незрозумілі, громіздкі, запозичені через кілька мов, фонетично та ортографічно несхожі на ориґінал, важкі для вимови та запам’ятовування, а внаслідок їх вживання і створення на другий план відсуваються питомі для української мови морфеми. Психологи навіть довели, що в дітей, які виховують батьки з вищою освітою загальмований мовний розвиток внаслідок вживання великої кількості чужомовних запозичень, що збільшує час поповнення лексичного запасу);
2. усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках (багато слів є непотрібними й некритично “запозиченими” псевдоінтернаціоналізмами, які часто є запозиченнями з німецької через польську й російську при наявності гідних українських аналогів, які стають архаїзмами й навіть сприймаються росіянізмами внаслідок засмічення мови всяким непотребом );
3. переклад до слова легко знайти у звичайних словниках (більшість сучасних словників базуються на радянських політично заангажованих словниках, а багато “кованих” новотворів слотворців є застарілими та невлучними);
4. запозичення-етнографізм, що не має поняттєвої репрезентації в укр. мові (західним діялектам не помішають слова для назв специфічних реалій їхнього побуту, природи й культури, які утворені загальноукраїнськими морфемами замість німецьких, румунських, польських і угорських слів, які роблять малорозумілими ці говірки навіть між сусідніми областями, які були провінціями різних держав й населені навіть однаковими субетносами і змушують вважати ці говірки, які зберегли значну частину лексичної та фонетичної спадщини мови Київської Руси вульгарними й нелогічними суржиками).
   Видаляти переклад, якщо він:
5. Порушує моральні норми (за винятком перекладу слів розділу «низький стиль»);
6. Є глумом над українською мовою та роботою проєкту “Словотвір”;
7. утворений з іноземних слів і морфем, які запозичені від 1918 року (бо, “запозичення” проникали в українську мову, здебільшого через посередництво російської мови з нехтуванням правил і можливостей питомої української фонетики);
8. калька з російської мови від 1933 року (бо в часи “розстріляного відродження” і сталінських репресій розпочали штучне та відверте зближення мов “братніх народів”, зокрема радянський СУМ насичували росіянізмами, уникали українських слів, які не схожі з російськими, за тлумачення українських слів на початок виставляли значення, які аналогічні схожим російським словам, а питомі українські значенні ставили в кінці чи ігнорували зовсім, а в “Етимологічному словнику української мови” словам, які не схожі на російські, але схожі на словацькі, чеські, верхньолужицькі та польські приписували польське походження, щоб захистити міт про “спільну східнослов’янську мову братніх народів” та підживлювати псевдонаукове популярне твердження про те, що українська це “діялект російської, зіпсований польською” .

Згоден та підтримую подання Ярослава! Від себе додам пропонову для розробників цього осідку - слова, котрі номінуються на видалення варто виставляти на деякий час на Толоку із зазначенням причини видалення та для обговорення цього слова користувачами. Таким чином після певного обговорення слово матиме нагоду залишитись на Словотворі або бути остаточно вилученим (наприклад у випадку відсутності будь-якої активності в обговоренні слова упродовж деякого часу).

Вважаю, що процес видалення слова має бути прозорим, адже справді, авторитарне вилучення без будь-яких попереджень та пояснень створює гнітючу атмосферу на цьому осідку, порушує творчий процес добору то обговорення відповідників.

І звісно, як зазначив Ярослав, якщо слово відверто порушує моральні норми (“є глумом над українською мовою та роботою проєкту “Словотвір””), є відкритою насмішкою над українською мовою, - воно має негайно видалятись без обговорення.

Сподіваємось, що спільнота та розробники Словотвору дослухаються до наших пропонов.

@“Andrii Andrii”, я вже написав у підтримку: https://slovotvir.org.ua/support щодо дозволу додавати для перекладу давно засвоєні запозичення та наукові терміни.
Тепер чекаємо на Цісаря @“Карл-Франц Ян Йосиф” і відповідь модераторів осідку !

@“Andrii Andrii”, я вже написав у підтримку: https://slovotvir.org.ua/support щодо дозволу додавати для перекладу давно засвоєні запозичення та наукові терміни.
Тепер чекаємо на Цісаря @“Карл-Франц Ян Йосиф” і відповідь модераторів осідку !

Чудово! Дякую, завжди підтримаю Тебе!

Так, видалення слів це доволі “гаряча” дискусія, і ми будемо працювати над збільшенням прозорості та збільшенням впливу спільноти на це.

Декілька моментів:

• Коли слово видаляється (чи з’єднується з іншим словом) то автору приходить повідомлення на електронну пошту з причиною видалення
• Коли видаляється переклад то повідомлення не приходить 😅. Та переклади видаляються вкрай рідко, останні видалені переклади.
• Видалене слово та переклади можливо відновити, тож загалом є можливість розробити певну сторінку для обговорення видалених слів.
• Це правда що перевага надається перекладу сучасних запозичень
• Ми взагалі рідко видаляємо слова, та видаляємо здебільшого якщо є прохання у підтримку видалити слова та видно що спільнота не підтримує їх коментарями чи голосами. 50 останніх видалених слів

Так, видалення слів це доволі “гаряча” дискусія, і ми будемо працювати над збільшенням прозорості та збільшенням впливу спільноти на це.

Декілька моментів:

• Коли слово видаляється (чи з’єднується з іншим словом) то автору приходить повідомлення на електронну пошту з причиною видалення
• Коли видаляється переклад то повідомлення не приходить 😅. Та переклади видаляються вкрай рідко, останні видалені переклади.
• Видалене слово та переклади можливо відновити, тож загалом є можливість розробити певну сторінку для обговорення видалених слів.
• Це правда що перевага надається перекладу сучасних запозичень
• Ми взагалі рідко видаляємо слова, та видаляємо здебільшого якщо є прохання у підтримку видалити слова та видно що спільнота не підтримує їх коментарями чи голосами. 50 останніх видалених слів

Дякую за чітке роз’яснення та надання посилань з видаленими “відповідниками” та деякими запозиченнями. Було дуже цікаво переглянути. Деякі “відповідники”, як от для запозичень “біґ дата” та “дедлайн” відверто розмішили :D І взагалі, модератори добре працюють, адже більшість видалених так званих “відповідників” є досить дивними або й взагалі помилками, які навіть не варто обговорювати.

Проте незрозумілим є видалення таких імен власних, як Ляйпциґ та Дрезден, адже ці та багато инших назв німецьких міст справді мають деякі відповідники в Українській мові. Наприклад, як деякі питомі українські назви сьогодні досі насиваються по-російськи, лише з українською фонетикою - Луцьк (давніше Луцьке), Луганськ (українською мало б бути Луганське), Сновськ, Подільськ і так далі. Натомість повернені історичні назви є справді українськими - Кам’янське, а не Кам’янськ тощо. Так само й німецькими назвами.

@“Andrii Andrii”, думаю, що назви німецьких міст були видалені до того, як дозволили додавати “Власні назви” (16 грудня 2019 року): “Додали розділ Власні назви. Забрали з правил видалення слів через причини «Іншомовне слово власна назва» та «Росіянізм або суржикізм»”: https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/shcho-novoho
Також вважаю, що розробникам осідку слід додати кнопку “Правила” вгорі інтерфейсу для уникнення потенційних скарг щодо видалення слів, перекладів і коментарів, які перечать правилам роботи спільноти.
Ну й звісно, що забрати з переліку “Можливі причини видалення доданих слів” пункти “усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках” і “загальновживаний науковий термін чи номенклатура” ;)

А, вже вім, хто стоїть у кирма сеї сторінки. Панове “Луком”, “Mike Svystun”, та їже з нима, би радше на слова ги “мордофіксатор” (тут: https://slovotvir.org.ua/words/akaunt#t429) турали, а не право гідні слова чепали. Чи таке слово їм не вадить??

Дехто тут явно не розуміє, що ставлені тут на суд загалу слова не ймуть силу правну, а суть ино пити. И се никого не в’яже з даних ту слів користати. Кому любо, хай собі й далі з “цікавий, лінія, спроба, бруківка, краватка” користають — ник не боронить. Та коли вже сяка сторінка є, даючи люду знати й рідні слова, й по своїй волі користати з їх, то чому їм ту могу брати?
Декому ту брало чимало снаги та часу глядіти по гідних питомих словах у різних словниках, джерелах тощо.

Усім дякую за підпору, дуже приємно, що ця тема здобула таке обговорення, спасибі.

Пане Луком, скажіть, чи не плануєте повернути на Словотвір такі слова як “по замовчуванню”, “Дрезден”, “сушка”, “зустрічатися (про стосунки)” та инші росіянізми, а також полонізми на взір “цікавий”, “міць”?

@“Карл-Франц Ян Йосиф” давайте так — якщо спільнота ЗА повернення цих слів з перевагою у 3 голоси — тоді повернемо. За Дрезден, я так розумію, зараз 2 голоси, ваш і @“Andrii Andrii”, за решту, по-одному голосу наразі.

Куди голосувати?

Я підпираю “Дрезден”, отже вертайте, бо нас щонайменше троє !
Однозначно “за” повернення “по замовчуванню”, щодо “сушка”, “зустрічатися (про стосунки)”, “міць”, то чекаю доказів з посиланнями на авторитетні джерела. За повернення “цікаво” проголосую, якщо щонайменше Цісар, Андрій та Єлисій ще раз/вперше відкрито підіпруть мою “петицію” забрати з правил вилучення доданих слів пункти “Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках” і “Загальновживаний науковий термін чи номенклатура”, бо ці троє поважних користувачів додали для перекладу чи переклали сотні й навіть тисячі слів, які належать до цих категорій. Також не забувайте будь ласка про те, що на сторінці fb від вже біля десятка дописів від модераторі, які прямо порушують ці два пункти, що свідчить про внутрішню суперечливість учасників команди проєкту “Словотвір”. І не треба боятися, що користувачі осідку почнуть перекладати “пів українського словника” чи “не будуть зосереджуватися на перекладі нових запозичень”. Я вважаю, що саме порушення цих правил оживило український словотвір і по справжньому розкрило лексичне багатство української мови.
Я буду підпирати переклад слів узору “шлях”/“швидко”/“цегла”/“цікавий”, бо синоніми, які знайдені/створені для перекладу цих запозичень можна використовувати щонайменше для перекладу релігійних текстів/міфів/легенд, зокрема скандинавських саг про вікінгів/давньогрецьких мітів чи індійських ведичних книг замість церковнослов’янізмів. Бо нестача власного “Високого стилю” змушує черпати зі слів, якими насичена російська мова, а уникнення високого стилю збіднює мову. Зокрема звернув увагу, що “Гром-Секира” Тора з третіх Месників має релігійно-мітичний піднесений стиль, який би не передав “Гром-Топор”, бо “секира” архаїзм високого стилю.

Гаразд на рахунок дрездена — виявляється слово було додано ще раз, 5 грудня 2019, https://slovotvir.org.ua/words/drezden видаляти не будемо 👍

1. Дорепресивний Словник Грінченка перекладає російське “Сушка” українським “Сушба́”;
2. Переглянувши тексти куди давніші XX століття, не побачив, щоб русини активно використовували сполуки на взір “я зустрічаюся з Маруською” тощо. В инших слов’янських мовах російське «Я встречаюсь с девушкой» перекладають: слов. «Ja chodím s dievčaťom», чес. «Randím s dívkou», пол. «Umawiam się z dziewczyną»;
3. Етимологічний Словник Української Мови подає “міць” польською формою українського “міч”, “цікавий”, “шлях”, “навіть”, “принаймні”, “зрада”, “певний”, “мусити”, “скроня”, “цукерка” теж полонізмами (переконатися можна на goroh.pp.ua);
4. Не бачу чогось жахливого перекладати слова “баф” (чому ні зовсім не зрозуміло), “лінія” (щоб відродити забуте гарне слово “пруга”), “краватка” (що йде від кореня “хорват”, просто пішло через мову-посередник).

Я знаю, що сайт цей започаткований був для перекладу різних “кофібрейків”, “тайм-лайнів”, “мітінґів”, але зрозумійте, знищивши всі англійські слова останніх сорока років і зберігши сотні, тисячі (це не перебільшення) слів російських, які нав’язали в часи Сталіна, ми будемо мати дуже логічну, дуже слушну, дуже не-англійську…. російську мову. Я би сказав навіть, “очень даже інтєрєсний малорасійский діалєкт общєвелікарасійскага языка”.
Такі риси, як двоїна, збереження звуків “дз”, “дж” (у мене в селі вони вимерли повністю, люди кажуть “звонити”, “хожу”, “жжерело”), твердости “и”, розрізнення на взір “ніс” та “нїс” (що було в Київщині ще в часи панування Російської Держави), дотримання фонетичного принципу при передачі чужих слів (Айнштайн, а не Ейнштейн), розуміння “в” як “w” (українською буде “шов”, а не “шоу”) та української питомої лексики, все це дозволяє нам казати, що ми мова, а не діалєкт.

Зрозумійте, осідок давно переріс сам себе. Тепер це не майданчик для заміни англійських слів. Він став очільником створення вкраїнської мови, вільної від суржику та Сталінського нівечення; можливо, саме тут починається нова пора української мови. Ми маємо те, чого українці не мали протягом більше п’ятиста років.

Повністю підпираю тези Ярослава Шпака щодо змін правил осідку, зокрема про перегляд правил:
“Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках”
“Запозичення-етнографізм”
“Загальновживаний науковий термін чи номенклатура”
“Переклад до слова легко знайти у звичайних словниках”

Тим більше, правила ці порушують неодноразово, а якщо й брати якийсь словник за еталон, ним має бути лишень дорепресивний досталінський словник Грінченка, рівнятися на СУМ записаний Білодідом це абсурд. Укладач СУМу Білодід був очільником концепції «гармонійної» національно-російської двомовності, автор робот «Ленинская теория национально-языкового строительства» (К., 1972), «Мова і ідеологічна боротьба» (К.: Наукова думка, 1974, 84 с.), «Всяк сущий в ней язык…» (К., 1981), «Русский язык — язык межнационального общения народов СССР» (К., 1976), «Русский язык — источник обогащения языков народов СССР» (К., 1978), «Функционирование русского языка в близкородственном окружении» (К., 1981), «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984), прихильник, що російська мова може й повинна мати домінантне становище в СРСР, писав, що «двомовність на Україні — це той вид білінгвізму, при якому обидві мови, що знаходяться на високому рівні розвитку всіх своїх функціональних стилів, з однаковою широтою і рівною мірою використовуються народом», «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».
Брати за еталон антиукраїнський СУМ - це те саме, що замість підручника з економіки 2020 року брати Капітал Карла Маркса.

Нагадаю учасникам команди проєкту “Словотвір”, чому я ВОЛАЮ прибрати з правил вилучення доданих слів наступні пункти:
ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИЙ НАУКОВИЙ ТЕРМІН ЧИ НОМЕНКЛАТУРА

1. Більшість термінів інтуїтивно незрозумілі, громіздкі, запозичені через кілька мов, фонетично та ортографічно несхожі на ориґінал, важкі для вимови та запам’ятовування,
2. Внаслідок їх вживання і створення на другий план відсуваються питомі для української мови морфеми.
3. Психологи навіть довели, що в дітей, які виховують батьки з вищою освітою загальмований мовний розвиток внаслідок вживання великої кількості чужомовних запозичень, що збільшує час поповнення лексичного запасу (чув на парах з психології в університеті);
   УСТАЛЕНЕ ІНШОМОВНЕ СЛОВО,
   ЩО УВІЙШЛО У ЗАГАЛЬНИЙ ВЖИТОК І ЗАФІКСОВАНЕ У СЛОВНИКАХ
4. Багато слів є непотрібними й некритично “запозиченими” псевдоінтернаціоналізмами, які часто є запозиченнями з німецької через польську й російську;
5. Запозичення витісняють з ужитку питомі українських аналоги та перетворюють їх на архаїзми, що навіть сприймаються росіянізмами
6. “Запозичення слів” в українській мові правильніше називати “колекціонуванням непотрібу”.
   “ПЕРЕКЛАД ДО СЛОВА ЛЕГКО ЗНАЙТИ У ЗВИЧАЙНИХ СЛОВНИКАХ”:
7. “Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.”: http://sum.in.ua/
8. Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда.
9. “У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».” Див.: Вікіпедія, стаття “Білоді́д Іва́н Костянтинович” (ланка занадто довга й не сприймається інтерфейсом осідку.)
   ЗАПОЗИЧЕННЯ-ЕТНОГРАФІЗМ, ЩО НЕ МАЄ ПОНЯТТЄВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ В УКР. МОВІ
10. Надмірність запозичень була однією з причин (основною все таки є відверте нехтування майже всіма фонетичними і граматичними особливостями західноукраїнських діялектів, яких немає у надніпрянських діялектах при створенні “єдиної літературної мови”) до проголошення лемківського діялекту так званою “русинською мовою” внаслідок чого щонайменше 60 000 українських лемків на Закарпатті та за кордоном не вважають українську рідною, а закордонні лемки та носії инших карпатських діялектів навіть вважають себе русинами, а не українцями !
11. Лемки України/Словаччини//Угорщини/Польщі/Сербії мають багато взаємонезрузумілих слів внаслідок великої кількости запозичень з різних мов, що призводить не тільки до невизнання себе українцями, а й до вимирання лемківського говору внаслідок мовного роздроблення і штучного насичення церковнослов’янізмами для віддалення від української мови.
12. Галицькі/Буковинські/Закарпатські гуцули не розуміють деяких слів польського/румунського/угорського походження внаслідок колишньої історичної належности своїх земель різним окупантам, хоч є представниками одного субетносу й носіями одного діялекту/говору української мови.

Повністю підпираю шанованих мною Карла Франца та Ярослава Шпака.
Осідок переріс у щось більше, аніж просто переклади іншомовних новотворів.

@“Volodymyr Khlopan”, дякую, що приєдналися до петиції @“Карл-Франц Ян Йосиф”, @“Andrii Andrii” та @“Yaroslav Shpak”. Дуже чекаю підпори від @“אלישע פרוש”, щоб команда проєкту “Словотвір” з причин видалення доданих слів забрала пункти: “Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках”, “Запозичення-етнографізм, що не має поняттєвої репрезентації в укр. мові”, “Не є чи ще не стало іншомовним запозиченням” і “Переклад до слова легко знайти у звичайних словниках” з правил роботи осідку: https://slovotvir.org.ua/rules

Мій + за питомий твар для Дрезден.

Єлисіє,
Тож ви принаймні проти правила про заборону додавання слів, які є “Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках” (бо “Дрезден” є саме таке)?
Може проти і за перегляд инших правил (“Запозичення-етнографізм, що не має поняттєвої репрезентації в укр. мові”, “Не є чи ще не стало іншомовним запозиченням” і “Переклад до слова легко знайти у звичайних словниках”) теж будете стояти, щоб не було, що наполегливо трудилися, з словниками мучилися, знайшли чудовий корінь, а слово ваше видалили, бо воно вже є в якомусь словнику, а якийсь німець на вас поскаржився?

Наполегливо прошу @“אלישע פרוש” (Єлисія) та инших активних користувачів висловити свою думку щодо перегляду наступних причин видалення доданих слів у правилах роботи осідку: https://slovotvir.org.ua/rules:

• “Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках”;
• “Запозичення-етнографізм, що не має поняттєвої репрезентації в укр. мові”;
• “Не є чи ще не стало іншомовним запозиченням”;
• “Переклад до слова легко знайти у звичайних словниках”.