У французькій не розуміюсь, але думаю, що частинки виразу розкладаються так: à — «якийсь (неозначений артикль) та la «чого», англійське «of», тому вважаю, що вираз загалом треба перекласти як «штибу». Знавці французької, будь ласка виправте мене, якщо помиляюсь.
ШТИБ 2, у, чол., розм. Те саме, що кшталт. Тільки тепер він спостеріг, наче це був не той сад, що він його знав ще два роки тому. Він тепер розкинувся величезним парком, порізаним доріжками, обабіч яких на певній відстані височіли дерев'яні альтанки китайсько-японського штибу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 369)
н. Gestüb(b)e «вугільний пил» походить від дієслова stieben «розлітатися, розсіюватися, розпорошуватися», яке зіставляється з гр. τυ̃φος «дим; чад»;
запозичення з німецької мови;
А хіба то не зараховується до давніх запозичень?
Черпання є черпанням, незалежно од його віку! На словотвори заміють чужі слово на питомі!
Та ну, невже нам доведеться шукати заміну слову «щур»? Адже найвірогіднішим припущенням щодо його походження є запозичення з якоїсь фіно-угорської мови (пор. морд.-ерз. čejeŕ «миша», [čeveŕ], морд.-мокш. šejer, фін. hiiri, вепс. hіŕ, комі, удм. шыр, уг. egér «тс.», що зводяться до пфін.-уг. *šiŋere › пфін. *šīre)
Вибачте, але якщо я вас правильно зрозумів, що ви під суржиком мали на увазі слово «щур», я вас хочу запевнити, що воно ним не є. Це давнозасвоєне словʼянськими мовами запозичення з фіно-угорських, і шукати заміну вже йому це відверте божевілля.
"А-ля", на відміну від "на кшталт", не витісняє питоме "на зразок". Вживається в основному з дещо іронічним відтінком. Я б залишив це словосполучення, бо ніякий переклад не передає ту озюминку вислову, якого добивається той, хто це вживає
Справді, жаднє питоме слово не здатне передати "випендрювання", яке досягають уживанням слова "а-ля".
Саме так
-(y)scui
Porœun. drous. ‹détyscui› "as a child", ‹couryscui› "as a rooster", ‹lyvyscui› "as a lion", ‹miryscui› "in a secular way", ‹munixyscui› "as a monk", ‹opicyscui› "as an ape, as a monkey", ‹homirscui› "as Homer, a la Homer, in a homeric style", ‹putyscui› "as a bird", ‹pysyscui› "as a dog".
-(y)сцуи
Порœун. дроус. ‹дéтyсцуи› "ас а цхилд", ‹цоурyсцуи› "ас а роостер", ‹лyвyсцуи› "ас а лион", ‹мирyсцуи› "ин а сецулар wаy", ‹муниxyсцуи› "ас а монк", ‹опицyсцуи› "ас ан апе, ас а монкеy", ‹хомирсцуи› "ас Хомер, а ла Хомер, ин а хомериц стyле", ‹пyсyсцуи› "ас а дог".
Yaco u pranecyscé po ‹à la› imeity iti primeta u geinscé rodé (na pr. ‹à la française›, ne ‹à la français›), to ‹à la› imeity bouti iz teagou zu imeamy pœdstatui geinsca rodou, védé zo slovomy "façon" ci "manière", obé geinsca rodou. Tô bui, na pr. ‹à la française› e iz *‹à la façon française› ci ‹à la manière française›.
Yaco phran. ‹façon› e œd lat. ‹factio(n-)› (œd ‹facere› "tuoriti"), to naiblizye yomou teacneity drous. ‹tuôru› (→ rous. ‹tuœur›) zo znacyeinïemy "fashion, way of, manner, feature". U rousscé, crœumy slova ‹tuœur› bõ tou isce mogli iti slovo ‹xib› ("type"), ‹rœud› ("kind"), ‹raz› ("type", "style"), ‹ròb› "mode, way of, fashion, manner", ‹cin› — use mõgysca rodou, ci ‹põty› — geinsca, i teaclo, bõdeity: ‹na xib›, ‹na tuœur›, ‹na raz›, ‹na cin›, ‹na rœud› + ceoho (roden pad) abo + primeta u mõgyscé rodé.
Yацо у пранецyсцé по ‹à ла› имеитy ити примета у геинсцé родé (на пр. ‹à ла франçаисе›, не ‹à ла франçаис›), то ‹à ла› имеитy боути из теагоу зу имеамy пœдстатуи геинсца родоу, вéдé зо словомy "фаçон" ци "маниèре", обé геинсца родоу. Тô буи, на пр. ‹à ла франçаисе› е из *‹à ла фаçон франçаисе› ци ‹à ла маниèре франçаисе›.
Yацо пхран. ‹фаçон› е œд лат. ‹фацтио(н-)› (œд ‹фацере› "туорити"), то наиблизyе yомоу теацнеитy дроус. ‹туôру› (→ роус. ‹туœур›) зо знацyеинïемy "фасхион, wаy оф, маннер, феатуре". У роуссцé, црœумy слова ‹туœур› бõ тоу исце могли ити слово ‹xиб› ("тyпе"), ‹рœуд› ("кинд"), ‹раз› ("тyпе", "стyле"), ‹рòб› "моде, wаy оф, фасхион, маннер", ‹цин› — усе мõгyсца родоу, ци ‹пõтy› — геинсца, и теацло, бõдеитy: ‹на xиб›, ‹на туœур›, ‹на раз›, ‹на цин›, ‹на рœуд› + цеохо (роден пад) або + примета у мõгyсцé родé.
Бовдур... И не лїнь бї все вто штрочити.
А Ви й кирилицею тою писати не вмїєте.
Так ви ж самі пишете кирилецею по-дивному вживаючи замість «і» «ї». Скажіть чесно, ви намагаєтеся таким чином реформувати якщо не латинку, то наше письмо?
goroh.pp.ua: щур#28038