аерація – провітра.
Словник чужомовних слів і термінів. Павло Штепа. 1977
Валентин Горяїнов, zi slovnykom Pavla Ṡtepy treba dovoli akuratno, vyvażeno pracüvaty. Vin mistyť jak bagato napravdu cikavyh i ZRUĊNYH vidpovidnyv do ċużyzmiv — tak i bagato sumnivnyh z toċku zoru zruċnosty, praktyċnosty zastosuvannä otyh vidpovidnykiv.
oś sprobujte sami povidminüvaty ta pozastosovuvaty PROVITRU v riznyh textah ;)
Валентин Горяїнов, я навмисно надав це "аерація – провітра". Чи не саме тому Ви написали після цього прикладу - "провітрювач"?:)
Так, панове, я вас зачепив. Від діеслів провітрювати - недоконаного виду, та провітрити - доконаного виду, утворюїться пара, що позначає дію - провітрювання, та подію - провітрення. Дивіться ДСТУ 3966-2000. Наслідком події є:провітреність,характеристика об’єкта, що зазнав провітрення - провітра, провітрина. Суб'єкт дії провітрювання є провітрювач, інтенсивність (швидкість) реального провітрювання - провітрюваність, провітрений об'єкт називається провітреник. Так позначаються процесові утямки відповідно до вказаного стандарту. А провітрювання взялось від транслітерації з Англіського «airator», в основі якого лежить слово AIR — повітря, вітер. Увоздушенець - я взяв навмисно, щоб відійти від провітрювання. А взагалі, я надав 7 різних назов, цього пристрою, дивіться в коментарях до слова - розпушувач.
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/33454-obvitrity.html" title="ОБВІТРІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ОБВІТРІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/33455-obvitrja.html" title="ОБВІТРЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">ОБВІТРЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
rozpuṡuvaċ
cej prystrij, po suti, ROZPUṠUJE, nasyċuje poviträm tobto strumiń vody abo inṡi reċovyny ċy sumiṡi. Na potoċnu myť v żytti vże można zustrity termin ROZPUṠUVAĊ same u znaċenni «aerator», pozajak ostannė je nastilky nezrozumile peresiċnomu korystuvaċevi, ṡċo dovodytsä jogo dodatkovo na palcäh pojasnüvaty!
Pryklad:
АЛ-КО розпушувачі/аератори - висока продуктивність для догляду за газоном.
(http://www.al-ko.com/shop/ua/produkty/obrabotka-pochvi/aerator.html)
Razom z tym, termin ROZPUṠUVAĊ VODY (dlä prykladu) — je vidrazu zrozumilym bez żodnyh dodatkovyh tlumaċeń.
Якщо далі прочитати про ALKO, то там далі написано:"Замінити вал-розпушувач на вал-аератор можна з легкістю і без допомоги додаткових інструментів". Ця машина називається скарифікатор/аератор. Вона робить скарифікацію - видряпує залишки трави з дерника. Аерація - це провітрювання/провітрення/провітра. Аератор - провітрювач, провітрювало,провітрювальник, увоздушенець, наповітрювач, уповітрювач, наповітрювало та ин. Розпушувач або сапатор підходить до культиватора.
Валентин Горяїнов, tilky ne «uvozduṡeneć»!! Vozduh i jogo pohidni utvorennä — to kacapizm dlä Movy ;)
Прошу Пана читати Модеста Левицького:"Паки й паки (про нашу літературну мову)" Відень-Київ, 1920 рік, стор.16.
Валентин Горяїнов, ja, zvisno, rozimiju, że v osnovi VOZDUHa leżyť -DUH-, a takoż jasna sprava, że vono zustriċajetsä (nehaj i v vydozminenij vymovi) v inṡyh movah: [ċeśke] VZDUCH.
Ale kerujuċyś NYNIṠNÖJU polityċnoju docilnistü — varto taky namagatysä pryvjazuvatysä nasampered tyh koreniv, jaki jakomoga bilṡe nas riznäť z qassabskim izyqom!
Znykne na mapi svitu qassabśkyj izyq — todi j zmożemo povernutysä do VOZDUHa! ;)
Може, керуючись політичною доцільністю, хліб назвемо паном (як наприклад на Цейлоні), бо кацапи на хліб - хлеб кажуть.
osobysto ja buv by tilky radyj podibnij zamini! ;)
Пан Jurko Zełenyj так накиває від московитів, що вже й забув навіщо та ким є сам. Чи мо знає, лиш прикидається? Тоді має побити сам себе бо коренем його "rozpuṡuvaċ" є пух. Нічого не нагадує?
Така то збірниця ввалилась, Енея щоб побити в пух. (Котляревський).
Мирон Волостенко,
roztlumaċte, buḋ laska, Vaṡi slova «що вже й забув навіщо та ким є сам». Pro ṡo same ja oce raptom zabuv??
Мирон Волостенко,
r2u.org.ua: пух
pro vsäk vypadok — zazyrniť za cijeju lankoju:
Мирон Волостенко,
r2u.org.ua: розпуш*
nu vże j zarazom i südy:
(tut lanku treba vsü zkopijuvaty — NE klacaty na neï)